ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22а-1018/07 Головуючий суддя у 1-ій
Категорія статобліку - 39 інстанції - Яма Д.М.
(справа №2а-38/07)
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 жовтня 2007 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Поплавського В.Ю.(доповідач)
суддів - Уханенка С.А., Стежко В.А.,
при секретарі - Портненко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційні скарги Запорізького міського управління УМВС України в Запорізькій області та ОСОБА_1
на постанову Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 25 квітня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до УМВС України в Запорізькій області, Запорізького міського управління УМВС України в Запорізькій області про визнання дій відповідачів незаконними та зобов'язання стягнення невиплачених коштів,-
в с т а н о в и л а:
В лютому 2006 року ОСОБА_1. звернулася з позовом, з подальшими його уточненнями, до УМВС України в Запорізькій області, Запорізького міського управління УМВС України в Запорізькій області, в якому просила визнати дії УМВС України в Запорізькій області відносно несплати вихідної допомоги у розмірі 5380 грн., несплати компенсації за невикористану відпустку у сумі 1242 грн. 15 коп., несплати матеріальної допомоги на оздоровлення за 2003 - 2006 роки у розмірі 3842 грн. та несплати 2500 грн. замість невиданих своєчасно предметів речового майна, на які настали нові терміни, незаконними; зобов'язати УМВС України в Запорізькій області виплатити вихідну допомогу у розмірі 5380 грн.; зобов'язати УМВС України в Запорізькій області виплатити компенсацію за невикористану відпустку у сумі 1242 грн. 15 коп.; зобов'язати УМВС України в Запорізькій області виплатити матеріальну допомогу на оздоровлення за 2003 - 2006 роки у розмірі 3842 грн.; зобов'язати УМВС України в Запорізькій області виплатити 2500 грн. замість невиданих своєчасно предметів речового майна, на які настали нові терміни; зобов'язати УМВС України в Запорізькій області виплатити оклад за спеціальним званням, який повинно сплачувати протягом року з дня звільнення, у розмірі 1440 грн.
Постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 25 квітня 2007 року було частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1., визнано незаконними дії Запорізького міського управління УМВС України в Запорізькій області в частині несвоєчасної виплати ОСОБА_1. належних їй сум компенсації за невикористану відпустку, матеріальної допомоги на оздоровлення ; стягнуто з Запорізького міського управління УМВС України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1.: 1242 грн. 15 коп. компенсації за невикористану відпустку, 1076 грн. матеріальної допомоги на оздоровлення за 2006 рік, 1440 грн. окладу за спеціальне звання, нарахованого за 12 місяців з моменту звільнення, 37 грн. 58 коп. судового збору, всього стягнуто 3795 грн. 73 коп. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1. відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просив постанову суду скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права та прийняти нову, якою задовольнити його позовні вимоги в повному об'ємі.
В апеляційній скарзі представник відповідача також просив скасувати постанову суду, оскільки вважав її незаконною та необґрунтованою та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволені позову.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, постанова суду - частковому скасуванню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1. проходила службу в органах внутрішніх справ з 25.12.1995 по 09.11.2006. Наказом УМВС України в Запорізькій області №482 від 09.11.2006 ОСОБА_1. звільнена з органів внутрішніх справ у відставку за п.«а» ст. 65 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України. Отже вислуга позивачки на час звільнення склала 10 років 10 місяців 13 днів.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про міліцію», порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Пенсійне забезпечення працівників
міліції після звільнення їх зі служби в органах внутрішніх справ здійснюється в
порядку та на умовах, встановлених Законом України "Про пенсійне
забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"
Крім того, у зазначених правовідносинах застосовуються норми спеціального Закону «Про відпустки», відповідно до ст. 24 якого, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.
Таким чином, вирішуючи позов по суті заявлених вимог, суд першої інстанції правильно встановив, що право позивачки на отримання грошової компенсації за невикористану відпустку гарантується Законом України «Про відпустки».
Щодо вимоги позивачки про виплату окладу за спеціальним званням, суд також дійшов вірного висновку про задоволення цієї вимоги, оскільки пунктом 11 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393, яка є чинною, передбачено, що за особами офіцерського складу і особами середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільнені за віком, хворобою, скороченням штату чи за обмеженим станом здоров'я без права на пенсію, поряд із виплатою одноразової грошової допомоги зберігається виплата окладу за військовим чи спеціальним званням протягом одного року з дня звільнення.
Щодо позовних вимог про виплату матеріальної допомоги на оздоровлення, суд невірно застосував норми чинного законодавства, оскільки ст. 75 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» встановлює, що керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу (далі - працівників) та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах або планах використання бюджетних коштів. Даний нормативний акт не скасовано та не визнано неконституційним у встановленому законом порядку, а тому задоволення судом цієї вимоги позивача є неправомірною.
Разом з тим, відмовляючи в задоволені вимог щодо виплату матеріальної допомоги на оздоровлення за 2003-2005 рік суд першої інстанції виходив з положень ст. 99 КАС України, яка встановлює право звернення до суду з адміністративним позовом протягом одного року, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Проте з таким висновком погодитися не можна, оскільки право позивачки було порушено з моменту її звільнення та невиплати повного розрахунку при звільнені.
Судом першої інстанції в цій частині позовних вимог не перевірялись доводи сторін, не з'ясовувалися обставини, не вивчалися докази наявності відповідних рапортів позивачки та резолюцій відповідача щодо надання за певні періоди матеріальної допомоги на оздоровлення, тому суд апеляційної інстанції позбавлений можливості прийняти рішення в цій частині позовних вимог.
Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення компенсації за речове майно, суд виходив з того, що планами асигнувань із загального фонду державного бюджету на 2003 - 2006 роки не були передбачені кошти на фінансування таких видатків.
Проте, не звернув уваги на дію
частини другої статті 9 Закону України "Про
соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"
Суд першої інстанції не перевірив, чи належала позивачка до категорії працівників міліції яка при виконанні своїх службових обов'язків використовувала цивільний одяг.
Також, суд не звернув уваги та не витребував у відповідача наказ МВС України, яким до певного часу передбачалася виплата компенсації за речове майно.
Крім того, вирішуючи позовні вимоги, суд не звернув уваги, що вони були заявлені позивачкою до УМВС України в Запорізькій області - розпорядника бюджетних коштів щодо речового майна. Проте, представник цієї організації в судове засідання не викликався, заяву про розгляд у його відсутності суду не надавав. Також, суд не з'ясував назву речового майна, його вартість та можливість отримання в натурі на цей час, тому в цій частині апеляційний суд позбавлений можливості прийняти відповідне рішення.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне постанову Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 25 квітня 2007 року в частині стягнення з Запорізького міського управління УМВС України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1. компенсації за невикористану відпустку - 1242 грн. 15 коп., матеріальної допомоги на оздоровлення за 2006 рік - 1076 грн.; окладу за спеціальне звання, нарахованого за 12 місяців з моменту звільнення - 1440 грн., судового збору - 37,58 грн., а всього - 3795,73 грн., а також повернення позивачці надмірно сплаченого судового збору - 11,48 грн. - залишити без змін.
Постанову суду в частині відмови в задоволені позовних вимог про стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення за 2003-2005 роки та стягнення компенсації за речове майно - скасувати та направити в цій частині на новий розгляд до того ж суду.
Керуючись п.6,ч.1 ст.199 КАС України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційні скарги Запорізького міського управління УМВС України в Запорізькій області та ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 25 квітня 2007 року в частині стягнення з Запорізького міського управління УМВС України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1. компенсації за невикористану відпустку - 1242 грн. 15 коп., матеріальної допомоги на оздоровлення за 2006 рік - 1076 грн.; окладу за спеціальне звання, нарахованого за 12 місяців з моменту звільнення - 1440 грн., судового збору - 37,58 грн., а всього - 3795,73 грн., а також повернення позивачці надмірно сплаченого судового збору - 11,48 грн. - залишити без змін.
Постанову суду в частині відмови в задоволені позовних вимог про стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення за 2003-2005 роки та стягнення компенсації за речове майно - скасувати та направити в цій частині на новий розгляд до того ж суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили.
Судді: