ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22а - 2027/07 Головуючий суддя у 1-ій
Категорія статобліку - 22 інстанції - Скляр С.Ю.
(справа №2а-15/07)
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2007 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Поплавського В.Ю.,
суддів - Уханенка С.А., Стежко В.А.,
при секретарі - Духневичі О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області
на постанову Куйбишевського районного суду Запорізької області від 04 липня 2007 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1до Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області про скасування рішення Куйбишевської МДПІ про нарахування ОСОБА_1. податкового зобов'язання, -
в с т а н о в и л а:
У червні 2007 року позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила скасувати рішення Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області про нарахування ОСОБА_1податкового зобов'язання в сумі 8791, 51 грн.
Постановою Куйбишевського районного суду Запорізької області від 04 липня 2007 року адміністративний позов ОСОБА_1. задоволено.
Куйбишевська МДПІ подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що при ухваленні рішення судом допущені порушення норм матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовані всі обставини справи. Просила постанову суду скасувати та відмовити у задоволенні позову.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 06 квітня 2006 року Куйбишевською державною нотаріальною конторою Запорізької області, ОСОБА_1. після матері ОСОБА_2., померлої ІНФОРМАЦІЯ_1року, набула право власності на спадкове майно. Серед спадкового майна вона успадкувала право на земельну частку (пай), який перебуває у колективній власності КСП «Україна» Куйбишевського району Запорізької області, розміром 6,38 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі, що належав померлій на підставі сертифіката про право на земельну частку (пай) серії ЗП №039837, виданого Куйбишевською районною державною адміністрацією Запорізької області 10 липня 1996 року та зареєстрованого 10 липня 1996 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №403, а також майновий пай в сумі 6601 грн. в пайовому фонді КСП «Україна» Куйбишевського району Запорізької області, що належав померлій на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП серії ЗП-ІХ №000398, виданого виконкомом Куйбишевської селищної ради Куйбишевського району Запорізької області від 06 листопада 2001 року.
26 березня 2007 року ОСОБА_1. подала до Куйбишевської МДПІ декларацію про доходи, одержані з 01 січня по 31 грудня 2006 року, в якій зазначила вартість такого успадкованого земельного та майнового сертифікатів, але не сплатила з неї податок з доходів фізичних осіб.
У травні 2007 року ОСОБА_1. отримала податкове повідомлення від 23 травня 2007 року №0005851701/0/752 про визначення податкового зобов'язання в сумі 8791 грн. 51 коп. у зв'язку з успадкуванням нею права на земельну частку (пай) і майнового паю, та була зобов'язана його сплатити в тридцятиденний строк з дня отримання повідомлення.
Суд першої інстанції при вирішенні справі вірно визначив, що відповідно до ст.6 Закону України «Про систему оподаткування» об'єктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції, майно фізичних і юридичних осіб та інші об'єкти, визначені законами України про оподаткування.
Суд також вірно визначив, що сертифікат про право на земельну частку (пай), відповідно до вимог ст.ст.1,2 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу», не є цінним папером.
Згідно з п.17 Перехідних положень Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельний часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів про право власності на землю.
Твердження МДПІ щодо того, що оподаткуванню підлягає отримана ОСОБА_1. спадщина як об'єкт комерційної власності - корпоративні та майнові права, що засвідчує земельний і майновий сертифікати, які отримані нею від спадкодавця, що є, на думку відповідача, тотожним змісту корпоративних прав, колегія суддів не приймає, оскільки це є оціночним судженням відповідача, яке не ґрунтується на законі.
Статтею 167 ГК України дано визначення поняття корпоративних прав, а саме, це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що статтею 7 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» передбачено, що майно КСП належить на праві спільної часткової власності його членам. При цьому суб'єктом права власності на такому підприємстві є саме підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яке вони одержують при виході з підприємства. Ні майновий, ні земельний паї не дають його власнику права на управління будь-яким підприємством чи одержання якихось прибутків від діяльності господарської організації.
Суд також дійшов вірного висновку, що пунктом 14 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлена заборона до 01 січня 2007 року щодо внесення права на земельну частку (пай) до статутних фондів господарських товариств.
Відповідно до Указу Президента України від 03 грудня 1999 року №1529/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки» запроваджено обов'язкове укладання підприємствами, установами, організаціями, які використовують землю для сільськогосподарських потреб, договорів оренди земельної частки (паю), з власниками цих часток (паїв) з виплатою орендної плати у натуральній або грошовій формах.
Позивачка ОСОБА_1. не є членом КСП «Україна» Куйбишевського району Запорізької області, а також не є засновником ТОВ «Україна» - правонаступника зазначеного колективного сільськогосподарського підприємства. До цього часу ОСОБА_1. не реалізувала ані права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі, ані права витребувати майно в натурі. Крім того, її право на земельну частку (пай) та майновий пай до статутного фонду товариства-правонаступника не віднесено.
За такої сукупності обставин у справі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що право на земельну частку (пай) - це є майнове право, і з метою оподаткування його не можна розглядати як об'єкт комерційної власності поряд з корпоративним правом, оскільки в ст.13 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» наведено вичерпний перелік того, що належить до групи об'єктів комерційної власності. Майновий пай не можна вважати корпоративним правом, позивачка ОСОБА_1. не має права управління підприємством та інших прав, передбачених ст.167 ГК України і ст.7 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», і тому не може вважатися платником податку з об'єкту комерційної власності.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно з'ясовані всі обставини даної справи, не були допущені порушення норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 198,200 КАС України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області залишити без задоволення.
Постанову Куйбишевського районного суду Запорізької області від 04 липня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Судді: