ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2010 року < Текст > Справа № 2а-8187/10/0870
(11 год. 30 хв.) м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Прудивуса О.В.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом: управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя
до: казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»
про: стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.
15.10.2010 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя (далі – позивач) до казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (далі – відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах згідно з п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» по пенсіонерам, які знаходяться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя, зазначених в позові, за період з 01.12.2009 до 31.07.2010 у розмірі 25 380 грн., 66 коп. на р/р 25603301001077, МФО 313957, код ОКПО 20508427 банк: Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України».
Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що за період з 01.12.2009 по 31.07.2010 включно сума належна до відшкодування відповідачем фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону Країни «Про пенсійне забезпечення» склала 25 380,66 грн., яка не була сплачена.
Посилаючись на ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст. 1, 2 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування позивач просив суд стягнути з відповідача зазначену заборгованість.
Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 18.10.2010 було відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 04.11.2010.
04.11.2010 судом було отримано клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності та підтримку позовних вимог.
Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду у судове засідання 04.11.2010 не прибув, не повідомив суд про причини неприбуття, у зв’язку з чим, розгляд справи судом було відкладено, судове засідання призначено на 11.11.2010.
11.11.2010 судом отримано заяву представника відповідача про розгляд справи за його відсутності та визнання позовних вимог.
Згідно з ч. 4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Керуючись ст. 122 КАС України, суд вирішив розглянути дану справу в порядку письмового провадження.
Суд, розглянувши матеріали і з’ясувавши обставини адміністративної справи та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,
ВСТАНОВИВ:
Державна реєстрація відповідача була проведена 22.12.1999, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи.
Згідно з п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі – Закон № 1788-ХІІ) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки – після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Як встановлено з матеріалів справи, колишнім працівникам відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, були призначені та виплачуються пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями протоколів про призначення пенсій та довідками про УПФУ у Хортицькому районі м. Запоріжжя по кожному із зазначених пенсіонерів. Зайнятість зазначених пенсіонерів на роботах за списком № 2 підтверджується наявними у матеріалах справи копіями довідок відповідача по кожному з цих пенсіонерів.
Відповідно до п. 2 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ.
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, а саме відповідно до норм Закону № 1788-ХІІ, Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 27.06.1997 № 400/97-ВР (далі – Закон № 400/97-ВР).
Згідно з п. 1 ст. 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи.
За правилами абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України № 1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону № 1788-ХІІ.
Відповідно до абз. 3 п. 1 ст. 4 Закону № 400/97-ВР ставка збору на обов’язкове державне пенсійне страхування становить 100 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.
Виходячи з наведених норм, відповідач є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.
Ст. 1 Закону № 1058-IV встановлено, що страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону. Таке саме визначення страхових внесків наведено і в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженій Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі – Інструкція).
Отже, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди осіб, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, суми відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах таким особам, сплачуються як збір на обов’язкове державне пенсійне страхування і відносяться до страхових внесків за визначенням, наведеним у Законі № 1058-IV та Інструкції.
Згідно з ч. 2 ст. 106 Закону № 1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі – недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Згідно з ч. 3 ст. 106 Закону № 1058-IV орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначений розділом 6 Інструкції.
Підпунктом 2.1.1 п. 2.1 Інструкції встановлено, що платниками страхових внесків є підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування – фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Згідно з п. 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону № 1058-IV в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень цього Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону № 1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно з п. 6.10 Інструкції, в разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.
Свідоцтвом про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи підтверджується, що відповідач зареєстрований в Заводському районі м. Запоріжжя.
Розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підтверджується наявність у відповідача зобов’язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у сумі 25 380,66 грн., яке визнано ним та не було виконано.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 136 КАС України відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 112 у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Частиною 2 ст. 59 КАС України визначено, що представник, який бере участь в адміністративному процесі на основі договору, має право визнати адміністративний позов, якщо право на вчинення цієї дії спеціально обумовлене у виданій йому довіреності.
У наданій суду довіреності на представника відповідача ОСОБА_4 від 26.10.2010 № 69 право визнання позову представникові надається.
З’ясовані судом обставини справи та досліджені під час її розгляду докази є достатніми для встановлення того факту, що визнання адміністративного позову відповідачем не суперечить закону та не порушують будь-чиїх прав, свобод та інтересів, а відтак суд приймає визнання позову представником відповідача, у зв’язку з чим, адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 – 12, 14, 86, 158 – 163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя до казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» задовольнити.
Стягнути з казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18, ідентифікаційний код 00194731) на користь управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя (69067, м. Запоріжжя, вул. Союзна, 32, ідентифікаційний код 20508427) суму боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах згідно з п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» по пенсіонерам: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, за період з 01 грудня 2009 року до 31 липня 2010 року у сумі 25 380,66 грн. (двадцять п’ять тисяч триста вісімдесят гривень 66 коп.), на р/р 25603301001077, МФО 313957, банк: Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України».
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.В. Прудивус