Копія

Справа № 1-400/10

В И Р О К

Іменем України

15 листопада 2010 року                                                                              м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого – судді Новака Ю.Д.,

при секретарі – Рудь М.І.,

за участю прокурора  - Мандича С.М.,

потерпілого – ОСОБА_1,

захисників – ОСОБА_2, ОСОБА_3,

у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві, розглянувши кримінальну справу по обвинуваченню,-

                                                                       ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2  року

                                                                        народження, українця, громадянина України,    

                                                                        освіта середня, непрацюючого, неодруженого,

                                                                        зареєстрованого та проживаючого

                                                                        за адресою:  АДРЕСА_1,                                                                      

                        раніше несудимого

та

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, освіта середня, непрацюючого, неодруженого,  зареєстрованого та проживаючого за адресою:  АДРЕСА_2, раніше несудимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.2, 296 ч.2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Підсудній ОСОБА_5 разом із підсуднім ОСОБА_4, 08.07.2010 року, близько 3.00 год., біля буд. № 4  по вул. С.Поділ в м. Полтава,  поперед себе побачили раніше незнайомого ОСОБА_1 та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, почали вживати на адресу потерпілого ОСОБА_1 нецензурні образливі слова та безпричинно наносити потерпілому ОСОБА_1 тілесні ушкодження, після отримання яких останній із місця події втік.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1616 потерпілому ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження у вигляді:  шрамів  шкіри обличчя, які є результатом загоєння ран м’яких тканин, ділянки гіперпігментації шкіри, які є результатом загоєння саден шкіри обличчя, які кваліфікуються, як у своїй сукупності, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

         Продовжуючи свої злочинні дії, 08.07.2010 року, близько 3.00 год., за адресою: м. Полтава, вул. С.Поділ 4, підсудні  ОСОБА_5 та ОСОБА_4, діючи спільно, побачили, що на місці вчинення злочину, після втечі потерпілого ОСОБА_1 залишились його майно і упевнившись, що їх дії ніхто не помічає, шляхом вільного доступу, таємно викрали із дорожнього покриття   мобільний телефон марки «Нокіа 6303»,  вартістю 945 грн. ( згідно висновку товарознавчої експертизи № 254 від 9.08.2010 року) в якому знаходилася карта оператора зв’язку « Київстар», вартістю 35 грн., на рахунку якого було 10 грн., гаманець вартістю 100 грн., в якому знаходилися гроші в сумі 100 грн., чим спричинили потерпілому ОСОБА_1 матеріальної шкоди на загальну суму 2190  грн.

    В судовому засіданні підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вину у вчиненні злочинів визнали повністю. При цьому  детально пояснили, що дійсно вони вчинили дані злочинні діяння за тих обставин, які викладені в обвинувальному висновку. Розуміють неправильність своїх дій , щиро каються та повністю відшкодували завдані збитки. Запевнили, що вже зробили для себе вагомі висновки, та те, що більше ніколи не будуть вчиняти  злочинні діяння.

    Враховуючи, що підсудні  вину у вчиненні злочину визнали повністю, в суді як вони так і потерпілий заявили, що сумнівів у достовірності  зібраних по справі доказів вони не мають, то після роз”яснень їм  положень ст. 299 КПК України судове слідство по справі було обмежене допитом підсудних, потерпілого та дослідженням матеріалів справи які характеризують особу підсудних.

    Правильною є кваліфікація злочинних дій підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_4   за ст. 296 ч.2 КК України, як грубе порушення громадського порядку ( хуліганство) з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

    Кваліфікація злочинних дій підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_4   за ст. 185 ч.2 КК України, як крадіжка чужого майна вчинена за попередньою змовою групою осіб є вірною.

    Суд при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи винних та обставини, що пом”якшують та обтяжують покарання, та виходить з того, що призначене підсудним покарання має бути необхідним та достатнім для їх виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

    Суд встановив, що пом”якшуючими обставинами є те, що підсудні вину визнали повністю, щиро розкаюються, їх першу судимість, відшкодування повністю завданих збитків, їх молодий вік.

    Обтяжуючих покарання обставин, суд не  вбачає.

    Хоч підсудні вчинили декілька  злочинів середньої тяжкості, однак, враховуючи, що по справі відносно кожного з них мається ряд обставин, які пом‘якшують покарання кожного, суд з урахуванням повного відшкодування заподіяних ними збитків та позитивних даних про особу кожного з підсудних, приходить до висновку, що їх виправлення можливе без ізоляції від суспільства, а досягне мети при призначенні кожному з них покарання у вигляді обмеження волі з іспитовим строком згідно ст. 75 КК України , яке буде необхідним і достатнім для виправлення підсудних і попередження вчинення ними нових злочинів.  

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

    ОСОБА_4  визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст.  185 ч. 2, 296 ч.2 КК України, на підставі яких призначити йому покарання у вигляді:

    - за ст. 185 ч.2 КК України – 2 роки обмеження волі;

    - за ст. 296 ч.2 КК України – 1 рік обмеження волі;

    На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання засудженому ОСОБА_4 визначити у вигляді двох років обмеження  волі.

      ОСОБА_5     визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч. 2, 296 ч.2 КК України, на підставі яких призначити йому покарання у вигляді:

      - за ст. 185 ч.2 КК України – 2 роки обмеження волі;

    - за ст. 296 ч.2 КК України – 1 рік обмеження волі;

    На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання засудженому ОСОБА_5 визначити у вигляді двох років обмеження  волі.

      У відповідності до ст. 75 КК України звільнити засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кожного від відбування призначеного їм покарання з випробуванням, якщо кожен з них протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов”язки.

    Відповідно до ст. 76 КК України зобов”язати засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у період іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально – виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично з”являтися для реєстрації в органи кримінально – виконавчої системи.

    Міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 – підписку про невиїзд, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін.

    Речовий доказ по справі – мобільний телефон «Нокіа 6303», що знаходиться на зберіганні в камері речових доказів при Ленінському РВ ПМУ ГУМВС України в Полтавській області – повернути власнику потерпілому ОСОБА_1 як його власність. (а.с.62)

      На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд міста Полтави на протязі 15 діб з моменту його проголошення.

Вірно: Головуючий: