Справа № 2-а-255/2010р.                                                                        

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 листопада 2010 року                    м. Могилів-Подільський                     Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі:

головуючого:  судді  Соколова В.О.,

з участю:  секретаря  Сілантьєвої Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України у м.Могилеві-Подільському, Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов’язанн здійснення нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Могилів-Подільського міськрайонного суду з позовом до Управління пенсійного фонду України у Могилів-Подільському районі Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов’язанн здійснення нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, посилаючись на те, що вона народилась в 1939 році і відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року є дитиною війни. Згідно із статтею 6 даного Закону з 01 січня 2006 року позивачеві повинна була виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак в порушення вказаної норми Закону та п. 3 ст. 22 Конституції України щомісячна державна соціальна допомога позивачу не виплачувалась, а тому вона просить суд зобов’язати управління пенсійного фонду України у м.Могилів-Подільському Вінницької області нарахувати та виплатити їй щомісячне підвищення до пенсії за період передбачений чинним законодавством по жовтень 2010 р. включно.  

Відповідач-управління пенсійного фонду України у м. Могилів-Подільському в наданих запереченнях просила відмовити в задоволенні позову.  

В судове засідання позивачка не з’явилась з поважної причини ( поганий стан здоров’я ) просила справу розглянути в її відсутність про що надала суду письмову заяву.

Представник відповідача управління ПФУ у м.Могилів- Подільському також не з’явивя у судове засідання. В запереченні на позовну заяву начальник управління ПФУ у м.Могилів- Подільському просив справу розглянути у відсутність представника.

Відповідно до вимог ч.1 ст.41 КАС України судове засідання проведено без використання звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.  

     ОСОБА_1 народилась в 1939 році. Згідно із ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195 від 18 листопада 2004 року особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років, є дитиною війни. Стаття 6 даного Закону передбачає, що д ітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виходячи із того, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни", суд вважає, що на неї повністю  розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені цим Законом, в тому числі і право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

    Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" від 28 грудня 2007 року дану статтю було змінено та визначено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Проте рішенням Конституційного Суду України за № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року дана норма Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" визнана неконституційною.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 Закону України "Про Конституційний Суд" у випадку визнання актів або їх окремих положень такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.          

Таким чином, дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року було поновлено з 22 травня 2008 року.  

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.

В письмових запереченнях відповідач посилається на те, що надбавка не виплачувалась через недостатнє фінансування.

Однак реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги. Так, наприклад, у справі "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.  

 Відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов'яз-кове державне пенсійне страхування" мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, проте зазначено, що даний мінімальний розмір пенсії застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із цим Законом. Однак суд вважає, що при вирішенні даного спору підлягає застосуванню саме ця норма закону, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якого конкретного виду пенсії, а лише як підстава для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

На підставі вищевикладеного суд вважає, що слід зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м.Могилів-Подільському нарахувати та виплатити позивачу щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ст.99 КАС України, для звернення до суду з адміністративним позовом встановлений шестимісячний строк, який обраховується з дня подачі позовної заяви до суду. Позивач звернулася з даним позовом 19.10.2010 року, тому нарахуння та виплата позивачу має бути проведена з 19 квітня 2010 року по день постановлення судового рішення – 18 листопада 2010 року включно з урахуванням фактично отриманих сум.

Керуючись ст. 3, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" №2195 від 18.11.2004 р., рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування",  ст.ст. 86, 159, 161, 162, 163, 1832 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у м. Могилеві-Подільському Вінницької області нарахувати та виплатити  ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 19 квітня 2010 року по 18 листопада 2010 року включно з урахуванням фактично отриманих сум.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.  

 Суддя: