У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2010 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
Головуючої: Вакарук В.М.,
суддів : Беркій О.Ю., Проскурніцького П.І.
секретаря: Сурмачевської У.С.
Представників апелянта: ОСОБА_3,ОСОБА_4
ОСОБА_5
Позивача: ОСОБА_1
Представника позивача:ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до редакції газети ’’Вечірній Івано-Франківськ’’, ОСОБА_6 ОСОБА_7, третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача: Івано-Франківської обласної Ради, Івано-Франківської ОДА, Управління майна спільної власності територіальних громад області Івано-Франківської обласної Ради, Управління архітектури і містобудування Івано-Франківської ОДА, Державного науково-реставраційного управління при управлінні архітектури і містобудування Івано-Франківської ОДА, КРУ в Івано-Франківській області, Івано-Франківської філії НДІ “Діпромісто”, Українського регіонального спеціалізованого науково-реставраційного інституту “Укрзахідпроектреставрація”, Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти та науки України, Департаменту роботи з кадрами вищої школи та державної служби Міністерства освіти та науки України про захист гідності, честі і ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, за апеляційними представників редакції газети ’’Вечірній Івано-Франківськ’’ на рішення Івано-Франківського міського суду від 20 липня 2010 року,-
в с т а н о в и л а:
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 20.07.2010 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1
_______________________________________________________________________________________________________________________
Справ а № 22-ц-6172/10р. Головуючий у 1-ої інстанції Барашков В.В.
Категорія 38 Доповідач: Вакарук В.М.
Визнано, що опубліковані у газеті „Вечірній Івано-Франківськ” статті „Нахабний глум над народною архітектурою або як ОСОБА_1 з невісткою Пнівський замок
реставрували”, „Архітектурна „Одіссея” ОСОБА_1” та „ОСОБА_1 – не професор” містять негативну, недостовірну та неперевірену інформацію, якою порушено особисті немайнові права Ходана ОСОБА_1.
Зобов’язано редакцію газети „Вечірній Івано-Франківськ” у запланованому найближчому випуску газети „Вечірній Івано-Франківськ” після набрання рішенням суду законної сили опублікувати спростування такого змісту:
„В газеті „Вечірній Івано-Франківськ” за січень-жовтень 2008 року (№ 2 (98), № 12 (108), № 13 (109), № 14 (110), № 15 (111), № 16 (112), № 17 (113), № 18 (114), № 19 (115), № 20 (116), № 21 (117), № 22 (118), № 23 (119), № 24 (120), № 25 (121), № 32 (128), № 38 (134), № 36 (132), № 40 (136) поширена неправдива інформація про те, що начальник управління містобудування та архітектури облдержадміністрації ОСОБА_1 разом з сім’єю розкрадав бюджетні кошти при реставрації Пнівського замку, проводив розкрадання будинків – пам’яток архітектури на вул. Шашкевича, 2 вул. Старозамкова,2, вул. Незалежності, 5, вул. Тринітарська, 11, 13, вул. Галицька, 9, 11, 45, вул. Ринок, 8, що члени сім'ї ОСОБА_1 працюють в управлінні містобудування та архітектури під його керівництвом, що дружина ОСОБА_8 винна у фінансових та матеріальних збитках ДНРУ, що нагороди та творчі роботи ОСОБА_1 незаслужено здобуті.Поширена інформація не відповідає дійсності.”
Стягнуто з редакції газети „Вечірній Івано-Франківськ” на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн.
В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 – відмовлено.
Додатковим рішення Івано-Франківського міського суду від 04 жовтня 2010 року проведено розподіл судових витрат, стягнуто з редакції газети „Вечірній Івано-Франківськ” на користь ОСОБА_1 1007 грн.50 коп. судових витрат та повернуто з Державного бюджету України на користь позивача 1492,50 грн. судового збору.
На рішення суду представники редакції газети „Вечірній Івано-Франківськ’’ подали апеляційну скаргу,в якій зазначили про те, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи, дав невірну оцінку зібраним по справі доказам,допустив неповноту при їх дослідженні, а тому прийшов до неправильного висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 Зазначають, що при формуванні статей, які були предметом судового розгляду, було проведено журналістське розслідування діяльності ОСОБА_1, яке базувалося на ретельному вивченні та перевірці наявного матеріалу, основну частину якого складають офіційні документи державних установ, які шляхом узагальнення виявлених фактів, їх аналізу та оцінки були сформовані і висловлені як власні /журналістські/ судження авторів статей, без умислу принизити честь, гідність та ділову репутацію позивача, а подані останнім докази не спростовують фактів, викладених у зазначених публікаціях газети.
Тому просили рішення суду скасувати та закрити провадження по справі.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що відповіді на численні запити редакції газети „Вечірній Івано-Франківськ” не підтверджують достовірності інформації, яку позивач просить визнати недостовірною та спростувати,а тому його вимоги щодо визнання наявності у вищезазначених публікаціях негативної, недостовірної та неперевіреної інформації, якою порушено особисті, немайнові права позивача та її спростування підлягають до задоволення із стягненням з редакції за приниження гідності, честі та ділової репутації в його користь моральної шкоди в розмірі 10000 грн.
В засіданні апеляційної інстанції представники апелянта вимоги апеляційної скарги підтримали, позивач та його представник вимоги скарги заперечив, інші учасники процесу в судове засідання не з’явилися з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін та представників, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що редакцією газети ’’Вечірній ?вано-Франківськ” опубліковано публікації ” ?ахабний глум над народною архітектурою або як ОСОБА_1з невісткою Пнівський замок реставрували” (№ 2 (98) від 17.01.2008 року, с.с. 1, 10-11), ?рхітектурна ?діссея” ОСОБА_1” ( № 12 (108) від 03.04.2008 року, с. 10; № 14 (110) від 17.04.2008 року, с. 4; № 15 (111) від 24.04.2008 року, с. 4; № 16 (112) від 08.05.2008 року, с. 4; № 17 (113) від 15.05.2008 року, с. 4; № 18 (114) від 22.05.2008 року, с. 4; № 19 (115) від 29.05.2008 року, № 20 (116) від 05.06.2008 року, с. 4; № 21 (117) від 12.06.2008 року, с. 11; № 22 (118) від 19.06.2008 року; с. 4; № 23 (119) від 26.06.2008 року, с. 18; № 36 (132) від 02.10.2008 року) та ОСОБА_1 – не професор” (№ 40 (136) від 06.11.2008 року, с. 3), які містять інформацію відносно позивача ОСОБА_1 який в минулому працював на посаді начальника Управляння архітектури та містобудування Івано-Франківської обласної державної адміністрації.
Із досліджених в судовому засідання доказів, судом першої інстанції встановлено, що в статтях публікацій ” ?ахабний глум над народною архітектурою або як ОСОБА_1 з невісткою Пнівський замок реставрували” поширена неправдива інформація про те, що ОСОБА_1 разом з сім’єю розкрадав бюджетні кошти при реставрації Пнівського замку, також зазначено про те, /згідно матеріалів УБОЗу/ уяк службові особи управління архітектури та містобудування Івано-Франківської області, вступивши в злочинну змову з посадовими особами ПП. ?ро-Макс” (м. Івано-Франківськ) протягом 2004-2005 років, шляхом завищення вартості та обсягів робіт при реставрації пам’ятки архітектури національного значення ?амок 16-ст. у с. Пнів Надвірнянського району” (охоронний № 280-Н), незаконно привласнили цільові бюджетні кошти та легалізували їх через приватних підприємців області на суму 225 тис. гривень”.
Вказано також про те, що „…Отож, як стало очевидним, договір на виконання реставраційних робіт пан ОСОБА_1 уклав з невісткою на свій страх і ризик, і 300 тисяч гривень, що були переказані ПП ?ро-Макс”, - це звичайна родинна афера, що немає нічого спільного з благородними намірами по-справжньому дбати про відродження історичної спадщини українського народупроводив розкрадання будинків – пам’яток архітектури на вул. Шашкевича, 2 вул. Старозамкова,2, вул. Незалежності, 5, вул. Тринітарська, 11, 13, вул. Галицька, 9, 11, 45, вул. Ринок, 8, що члени його сім'ї працюють в управлінні містобудування та архітектури під його керівництвом, що дружина ОСОБА_8 винна у фінансових та матеріальних збитках ДНРУ, що його нагороди та творчі роботи незаслужено здобуті, а також що поширена інформація не відповідає дійсності.”
Даючи правову оцінку зазначеній в даних публікаціях інформації, суд першої інстанції обґрунтовано посилається на постанову Івано-Франківського міського суду від 26.03.2007 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 05.04.2007 року, відповідно до якої скасовано постанову про порушення кримінальної справи від 26.02.2007 року відносно ОСОБА_9 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України. При цьому в ухвалі Апеляційного суду зазначено, що відносно ОСОБА_1 жодного рішення відповідно до вимог ст. 97 КПК України прийнято не було; ПП. ?ро-Макс” фактично виконало обсяг робіт згідно з актами, які підписані Процівим Р.Г. – інженером по технічному нагляду відділу охорони пам’яток історії та архітектури державного науково-реставраційного управління, який здійснював контроль за проведенням реставраційних робіт на пам’ятці архітектури національного значення – Замку ХVІ ст. в с. Пнів Надвірнянського району.
Крім того, суд обґрунтовано посилається на: відповідь Управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Івано-Франківській області від 03.09.2008 року № 15/3696, з якого вбачається, що на час його подання відносно ОСОБА_1 кримінальні справи не порушувались, а також лист Заступника прокурора Івано-Франківської області від 02.09.2008 року № 07/1 – 1861 – 08, яким ОСОБА_1 повідомлено, що в липні 2008 року прокуратурою області проводилась перевірка звернення головного редактора газети ?ечірній Івано-Франківськ” ОСОБА_10за наведеними фактами службових зловживань та корупційних дій начальником управління містобудування і архітектури Івано-Франківської облдержадміністрації ОСОБА_1; викладені факти в ході перевірки не знайшли свого підтвердження, а тому підстав для прокурорського реагування не встановлено.
Крім цього, представником позивача долучено до матеріалів справи відповідь Управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Івано-Франківській області від 22.04.2009 року № 15/2016, в якій повідомляється, що УБОЗ УМВС України в Івано-Франківській області не надавались в редакцію газети ?ечірній Івано-Франківськ” письмові матеріали щодо перевірки фактів використання бюджетних коштів при реставрації пам’ятки архітектури національного значення - Замок ХVІ ст. в с. Пнів Надвірнянського району.
Натомість представниками відповідача редакції газети ?ечірній Івано-Франківськ” суду не подано письмових доказів, які б підтверджували достовірність інформації, опублікованої в статті ?ахабний глум над народною архітектурою або як ОСОБА_1 з невісткою Пнівський замок реставрували”.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що в публікаціях статей ?ахабний глум над народною архітектурою або як ОСОБА_1 з невісткою Пнівський замок реставрували”, опублікованих в газеті ?ечірній Івано-Франківськ” міститься інформація , яка є негативною, недостовірною та неперевіреною.
Судом першої інстанції також встановлено, що в циклі статей під назвою ?рхітектурна ?діссея” ОСОБА_1” , які були опубліковані в газеті ?ечірній Івано-Франківськ”, зокрема в № 12 (108) від 03.04.2008 року; № 14 (110) від 17.04.2008 року; № 15 (111) від 24.04.2008 року; № 16 (112) від 08.05.2008 року; № 17 (113) від 15.05.2008 року; № 18 (114) від 22.05.2008 року; № 19 (115) від 29.05.2008 року, № 20 (116) від 05.06.2008 року; № 21 (117) від 12.06.2008 року; № 22 (118) від 19.06.2008 року; № 23 (119) від 26.06.2008 року; № 36 (132) від 02.10.2008 року) поширено інформацію щодо ОСОБА_1 наступного змісту:
?рославився” цей чолов’яга не посадою начальника управління містобудування та архітектури Івано-Франківської облдержадміністрації і не різними титулами, якими обліпив себе, мов реп’яхами, а вмінням під різним ?оусом” розкрадати державні кошти та привласнювати справді історичні архітектурні цінності, які належать територіальній громаді міста Івано-Франківська та області”;
-?ершими частково були ?рихватизовані” приміщення в будинках № 11 та № 13 по вулиці Тринітарській та в будинках № 9 і 11 по вулиці Галицькій.”
-?кажімо, приватне підприємство ?ро-Макс”, де власником є син ОСОБА_1, а директором невістка, ?рихватизувало” 153, 9 квадратного метра будівлі на першому поверсі по вулиці Старозамкова, 2 та ще понад 55 квадратних метрів підвальних приміщень”.
-?сь чому підприємці, які забажали стати орендарями приміщень у будинку № 5 на Майдані Незалежності і яким не пощостило в конкурсі, бо його виграв власник МПП ?аличина” син ОСОБА_1 ОСОБА_11…”
- ’’у восьми минулих номерах часопису мова йшла про ?законену прихватизацію” народним архітектором України ОСОБА_1 і, звісно, членами його родини приміщень у будівлях-пам'ятках архітектури в древньому Станіславові. Зокрема, по вул. Тринітарська, 11, 13, Старозамкова, 2, Незалежності, 5”.
?о ревізійними виявили в науково-реставраційному управлінні чималі порушення чинного законодавства, які й призвели до фінансових і матеріальних збитків у розмірі понад 129 тисяч гривень. Як свідчать матеріали КРУ, винна в цьому головний економіст науково-реставраційного управління ОСОБА_8”.
Досліджуючи обґрунтованість позовних вимог в цій частині, суд першої інстанції правильно посилається також на вищезазначену постанову Івано-Франківського міського суду від 26.03.2007 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 05.04.2007 року, а також довідку Івано-Франківського ОБТІ від 03.06.2008 року № 1400 щодо наявності у ОСОБА_1 у власності об’єктів нерухомості, а також охоронно-орендний договір на використання пам’ятки архітектури № 24 від 21.08.2000 року, укладений між Державним науково-реставраційним управлінням Івано-Франківської області та ПП. ?ро-Макс” в особі власника ОСОБА_9, в силу якого між сторонами виникли орендні правовідносини, які не передбачають відчуження чи приватизацію майна. Крім цього, як вбачається із змін до Статуту МПП ?аличина” засновником МПП ”Галичина” станом на 16.01.2001 року на час проведення конкурсу, про який йдеться у публікації в № 19 (115) від 29.05.2008 року, був ОСОБА_12., а не ОСОБА_11
Суд правильно також взяв до уваги акт ревізії фінансово-господарської діяльності в державному науково-реставраційному управлінні Івано-Франківської області за період з 01.01.2005 року по 01.01.2008 року, а також те, що контрольно-ревізійні органи не наділені повноваженнями вирішувати питання щодо встановлення вини фізичної особи у вчиненні протиправних діянь., а тому прийшов до правильного висновку, що зазначена вище інформація в даному циклі публікацій не відповідає дійсності, містить інформацію, яка є негативною, недостовірною та неперевіреною.
Аналізуючи інформацію, яка була опублікована в газеті ?ечірній Івано-Франківськ” в № 40 (136) від 06.11.2008 року в статті ОСОБА_1 – не професор” наступного змісту:
?итачі газети ?ечірній Івано-Франківськ” не перестають дивуватися ?імізації” особистих заслуг екс-начальника управління містобудування і архітектури ОДА, а нині пенсіонера ОСОБА_1 Ходана”.ОСОБА_1 – не професор”, судом першої інстанції досліджувалось посвідчення № 71 Заслуженого архітектора Української РСР, диплом професора Міжнародної академії архітектури (відділення в Москві), указ Патріарха Київського і всієї Руси-України від 14.03.2001 року, виписку з Указу Президента України від 11.06.2001 року ?ро присудження Державних премій України в галузі архітектури 2001 року”, диплом дійсного члена Української академії архітектури від 24.04.2002 року, посвідчення про присвоєння почесного звання ?ародний архітектор України”, додаток до почесного знака ?ауреат обласної премії імені Ярослава Лукавецького в галузі образотворчого мистецтва і архітектури”, а тому суд прийшов до правильного висновку про те, що стаття ОСОБА_1 – не професор”, опублікована в газеті ?ечірній Івано-Франківськ” в № 40 (136) від 06.11.2008 року містить інформацію, яка є негативною, недостовірною та неперевіреною.
Відповідно до ч. 3 ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Негативною є інформація, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
Згідно з положеннями статті 277 ЦК України і статті 10 ЦПК України обов’язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації.
Згідно із диспозицією ст. 37 ЗУ ?ро друковані засоби масової інформації” громадяни, юридичні особи і державні органи, а також їх законні представники мають право вимагати від редакції друкованого засобу масової інформації опублікування ним спростування поширених про них відомостей, що не відповідають дійсності або принижують їх честь та гідність, якщо редакція не має доказів того, що опубліковані нею відомості відповідають дійсності, вона зобов'язана на вимогу заявника опублікувати спростування їх у запланованому найближчому випуску друкованого засобу масової інформації або опублікувати його за власною ініціативою.
З аналізу зазначених норм, а також поданих сторонами письмових доказів, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що публікації ?ахабний глум над народною архітектурою або як ОСОБА_1 з невісткою Пнівський замок реставрували”, ?рхітектурна ?діссея” ОСОБА_1” та ОСОБА_1 – не професор” містять недостовірну інформацію, що принижують гідність, честь та ділову репутацію позивача.
Суд обґрунтовано не взяв до уваги твердження представників відповідача редакції газети ?ечірній Івано-Франківськ” про те, що ці публікації містять інформацію, що є оціночними судженнями автора, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 47-1 ЗУ ?ро інформацію” оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оскільки встановлено, що в публікаціях ?ахабний глум над народною архітектурою або як ОСОБА_1 з невісткою Пнівський замок реставрували”, ?рхітектурна ?діссея” ОСОБА_1” та ОСОБА_1 – не професор” поширено інформацію, яку позивач просить визнати недостовірною, щодо саме фактичних даних відносно службової діяльності позивача.
Відповіді на численні запити відповідача редакції газети ?ечірній Івано-Франківськ” та її представників не підтверджують достовірність інформації, яку позивач просить визнати недостовірною та спростувати.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що вимоги позивача щодо визнання наявності у вищезазначених публікаціях негативної, недостовірної та неперевіреної інформації, якою порушено особисті немайнові права позивача, а також спростування відповідної інформації підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Таким чином, поширивши недостовірну інформацію в публікаціях ?ахабний глум над народною архітектурою або як ОСОБА_1 з невісткою Пнівський замок реставрували”, ?рхітектурна ?діссея” ОСОБА_1” та ОСОБА_1 – не професор”, редакція газети ?ечірній Івано-Франківськ” принизила гідність, честь та ділову репутацію позивача, а тому суд прийшов також до правильного висновку про те, що вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, що буде відповідати загальним засадам цивільного законодавства України (ст.3 ЦК України) — принципам розумності та справедливості.
Судом першої інстанції також правильно визначено, що, що належним відповідачем по даній справі є редакція газети ?ечірній Івано-Франківськ”, оскільки суду не подано достатніх доказів щодо встановлення особи автора публікацій, які опубліковувались під псевдонімом.
Керуючись ст.ст. 307,308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представників редакції газети ’’Вечірній Івано-Франківськ’’ відхилити, а рішення Івано-Франківського міського суду від 20 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набуває чинності з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді: В.М. Вакарук
О.Ю.Беркій
П.І.Проскурніцький