УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2010 р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-
Франківської області в складі :
Головуючої: Вакарук В.М.,
Суддів: Проскурніцького П.І., Соколовського В.М.
Секретаря: Юрків І.П.
Апелянта: ОСОБА_1
Представника апелянта: ОСОБА_2
Представника відповідачки: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, Надвірнянської міської ради про визнання недійсним дубліката свідоцтва про право власності на майно, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на рішення Надвірнянського районного суду від 20 жовтня 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Надвірнянського районного суду від 20 жовтня 2010 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4, Надвірнянської міської ради про визнання недійсним дубліката свідоцтва про право власності на майно.
На дане рішення представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначив про порушення судом вимог матеріального права, неправильну оцінку зібраним по справі доказам та невідповідність висновку суду фактичним обставинам справи. Вважає, що суд безпідставно не взяв до уваги той факт, що текст дублікату свідоцтва відрізняється від його оригіналу, оскільки в дублікаті зазначено не тільки про будинок, але й інші будівлі та споруди, а також що видача дублікату можлива у випадку втрати оригінала свідоцтва. З цього приводу він звертався в органи прокуратури, якими було відмовлено в порушенні
_____________________________________________________________________________
Справа №22-ц-6161/10р. Головуючий у 1 інстанції Вінтоняк М.Б.
Категорія 5 Доповідач Вакарук В.М.
кримінальної справи, однак в подальшому ця постанова була скасована, а матеріали перевірки направлені для додаткового розслідування. А тому на час постановлення рішення, суд цих обставин не врахував. Просив рішення суду скасувати, та постановити нове рішення про задоволення його позовних вимог.
В засіданні апеляційної інстанції апелянт та його представник вимоги апеляційної скарги підтримали, представник відповідачки вимоги скарги заперечив.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін та їх представників, перевіривши матеріали справи судова колегія приходить до висновку про відхилення скарги з таких підстав.
Судом встановлено, що позивачу та відповідачці належить по Ѕ частині будинковолодінняАДРЕСА_1ОСОБА_4 стала власником цієї частини будинковолодіння згідно договору дарування від 05.10.1984 року, укладеного ОСОБА_5 /мамою позивача/ на підставі дублікату свідоцтва про право власності на жилий будинок від 04.09.1984 року, виданій останній у зв’язку з відсутністю в неї оригіналу свідоцтва від 18.11.1964 року.
Згідно рішення Надвірнянського районного суду від 27.02.2008 року, залишеним ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 22.04.2008 року та ухвалою Верховного Суду України від 22.10.2008 року ОСОБА_1 було відмовлено в задоволенні його позовних вимог до ОСОБА_4, Надвірнянської міської ради про визнання недійсним дубліката свідоцтва про право власності на спірне майно за спливом позовної давності.
Даним рішення був встановлений факт,що станом на 1984 рік, на час видачі дублікату свідоцтва про право власності, до інвентарної справи по спірному будинковолодінню були внесені зміни щодо кількості господарських споруд, а тому він виданий у відповідності до вимог інструкції ’’Про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах та селищах міського типу УРСР’’, затв.31.06.1966 року, яка діяла на час його видачі, а тому він є дійсним.
За наведених обставин, відповідно до вимог ст.61 ЦПК України, даний факт не підлягає повторному доказуванню при розгляді даної справи.
Крім того, із матеріалів справи вбачається, що позивач, змінюючи підстави звернення до суду з аналогічним позовом, посилається на наявність постанови прокуратури від 07.05.2010 року, в якій зазначено про те, що дублікат свідоцтва про право власності на житловий будинок від 04.09.1984 року в тексті відрізняється від оригіналу цього свідоцтва від 18.11.1964 року.
Однак, даний факт не заслуговує на увагу, оскільки, постановою Надвірнянського районного суду від 28.09.2010 року дану постанову було скасовано та направлено в прокуратуру району для проведення додаткової перевірки. 08.10.2010 року після проведення додаткової перевірки відмовлено в порушенні кримінальної справи стосовно працівників міськради, яка 18.10.2010 року також була скасована і остаточно винесена постанова від 26.10.2010 року, якою відмовлено в порушенні кримінальної справи по п.2 ст.6 КПК України.
Таким чином, за наведених обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та правильно відмовив у їх задоволенні.
Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому з мотивів, наведених апеляційній скарзі, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.307,308,313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 відхилити, рішення Надвірнянського районного суду від 20 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуюча: В.М.Вакарук
Судді : П.І.Проскурніцький
В.М.Соколовський