Справа №2-а-8179/2010 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2010 року Харцизький міський суд Донецької області в складі:
головуючого – судді Лутай А.М.
при секретарі – Сауніної С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харцизьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Харцизьку про визнання бездіяльності незаконною та зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач в листопаді 2010 року звернулась до суду з вказаним адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Харцизьку.
Позов мотивує тим, що він віднесена до категорії дітей війни, а тому відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право отримувати доплату до пенсії щомісячно в розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком. Ніяких доплат до пенсії відповідач не нараховував і не виплачував в 2007 році, а в 2008 року сплачував надбавку в розмірі 10% пенсії.
Не ставлячи питання про стягнення судових витрат, просить, визнавши бездіяльність незаконною, зобов’язати УПФУ в місті Харцизьку зробити нарахування до пенсії їй, як «дитині війни», за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, та виплатити недоплачене підвищення до пенсії.
Позивач в судове засідання не з’явилась, просить розглянути справу у її відсутність.
Представник відповідача - УПФУ в м. Харцизьку в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність та заперечення на позовну заяву, в яких вказав, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» призупинена, законодавче не було врегульовано питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком дітям війни. Відповідно до вказаного Закону підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» (п. 41 розділу 2 внесення змін до деяких законодавчих актів) текст статті 6 викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення, зокрема п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». У зв'язку з прийняттям нової редакції статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (підпункт 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), редакція зазначеної статті, що існувала до 01 січня 2008 року, втратила свою чинність. На підставі рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року втратила чинність нова редакція статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», внаслідок чого відновлена попередня редакція закону. Вважає, що оскільки законодавством України не передбачено автоматичного відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі нормативно-правового акту, який було визнано у подальшому неконституційним, то закон, який втратив чинність, може поширювати свою дію на відповідні правовідносини тільки за спеціальною вказівкою нового нормативного акту. Підвищення до пенсій дітям війни виплачувалося у 2008 році на підставі постанови КМУ № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Вимоги позивача щодо підвищення пенсії вважає незаконними, просив суд відмовити у задоволенні позову.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності позивача та представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
З матеріалів справи вбачається, що позивач народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 має правовий статус «дитина війни» та знаходиться на обліку в УПФУ в м. Харцизьку Донецької області і отримує пенсію за віком.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла до 01.01.2007 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році підвищення пенсії у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких розповсюджується дії Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту»), в розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Встановлення ж мінімального розміру пенсії за віком надано лише у ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Так частиною першою цієї стати встановлено, що при наявності у чоловіків 25, а жінок 20 років страхового стажу мінімального розміру пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а ч.3 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком використовується виключно для встановлення розмірів пенсії, призначених відповідно до цього Закону.
Водночас ст.7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.
Відповідно до статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, на 2007 рік зупинено, зокрема, дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Поряд з цим, 9 липня 2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-У від 19.12.2006 року.
Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до положень ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону №2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року №-489-5, що набрав чинності з 1 січня 2007 року, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 1 січня — 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень.
Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року №749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року («Урядовий кур’єр» та «Голос України» від 28 березня 2007 року), якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня — 380 гривень, з 1 квітня — 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.
При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 етапі 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.
Таким чином, суд вважає, що з 9 липня 2007 року, тобто з моменту прийняття зазначеного рішення Конституційного Суду України, відповідно до статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, відповідач має підвищити позивачці розмір пенсії, як дитині війни, тому вимоги позивача щодо нарахування зазначеної доплати за 2007 рік підлягають задоволенню саме з цієї дати.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» (п.41 розділу 2 внесення змін до деяких законодавчих актів) текст статті 6 викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») (3551-12) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (3551-12) дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та пункту 3 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (107-17), в пункті 5 резолютивної частини якого визначено, що «Положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення».
Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв’язку з прийняттям нової редакції статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (підпункт 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), редакція зазначеної статті, що існувала до 01 січня 2008 року, втратила свою чинність. На підставі рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року втратила чинність нова редакція статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», внаслідок чого відновлена попередня редакція закону.
28.05.2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня - 48,10 грн., з 01 липня - 48,20 грн., з 01 жовтня - 49,80 грн.
Враховуючи вищевикладене, з 22 травня 2008 року відповідач повинен нарахувати та виплачувати позивачу пенсію з надбавкою 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст.58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 01 січня 2008 року – 470 грн., з 1 квітня – 481 грн., з 1 липня – 482 грн., з 1 жовтня – 498 грн.
Виходячи з цього, підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» складає: з 22 травня 2008 року – 144,30 грн., з 1 липня 2008 року – 144, 60 грн., з 1 жовтня 2008 року – 149,40 грн.
В 2008 році позивачу, як дитині війни, надбавка до пенсії нараховувалася, але не в повному розмірі, що підтверджується довідкою відповідача.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV. Згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування в обсязі, передбаченому Законом України «Про соціальний захист дітей війни» для здійснення соціальних виплат, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету на виплату допомоги, відповідно до вимог статті 3 Конституції України, за якою права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, головним обов’язком якої є утвердження і забезпечення прав і свобод людини.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області щодо не нарахування підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни, незаконною та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області зробити позивачу нарахування та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 09 липня 2007 року по 31грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було заявлено вимоги про повернення йому здійснених ним судових витрат.
Таким чином, суд вважає можливим не присуджувати здійснені позивачем судові витрати з Державного бюджету.
Керуючись Рішенням Конституційного Суду України №6 рп /2007 від 09.07.2007 року, Рішенням Конституційного Суду України № 10рп/2008 від 22.05.2008 року, Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік », ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст.2, 7, 17, 23, 70, 71, 94, 99, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в місті Харцизьку Донецької області по ненарахуванню та невиплаті ОСОБА_1 що місячного підвищення до пенсії як дитині війни за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в місті Харцизьку Донецької області здійснити ОСОБА_1 нарах ування та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та фактично здійснених виплат.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Харцизький міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня її оголошення.
Суддя: