Справа № 2а – 2607/2010
П О С Т А Н О В А
іменем України
22 вересня 2010 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді - Куліш Ю.В.
при секретарі - Чайка М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення , -
ВСТАНОВИВ:
23 серпня 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, посилаючись на те, що 12.08.2010 року на нього складена постанова щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України, згідно якої 12.08.2010 року об 16 год. керуючи автомобілем Хюндай д/н тз НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 84 км/год по вул. Донецьке шосе в м. Дніпропетровськ. За вказане порушення на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. Разом з тим, він не згодний з вказаною постановою, в зв’язку з тим, що показники радара йому не показали і відмовили у залученні свідків. Просив скасувати вказану вище постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові.
Відповідач в судове засідання не з’явились, про день та час розгляду справи були належним чином повідомлені, клопотань та заяв до суду не направили.
Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Враховуючи наявність у справі достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідачів.
Суд, заслухавши пояснення позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що згідно постанови інспектора ДПС Мітус Р.П., ОСОБА_1 визнаний винним та притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України. Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало те, що 12.08.2010 року об 16 год. по вул..Донецьке шосе у м. Дніпропетровську ОСОБА_1, керуючи автомобілем Хюндай д/н тз НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 84 км/год. Факт перевищення швидкості зафіксований приладом "сокіл 0309305".
У відповідності до ст. 14-1 КпАП України до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
Статтею 251 КпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.
Як вбачається з протоколу, складеного інспектором ДПС, позивач зазначив, що він не визнає себе винним.
Разом з тим, згідно постанови від 20.11.2009 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інспектором були залишені поза увагою. Їх неврахування при прийнятті рішення про притягнення особи до відповідальності не обґрунтовано і в постанові. Крім того, при розгляді адміністративної справи, інспектором не були залучені свідки даної події, в тому числі на яких вказував позивач.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів того, що позивач ОСОБА_1 у зазначений у постанові день та час, керуючи транспортним засобом, перевищив встановлену швидкість руху, а відповідно і доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України, постанова інспектора ДПС серії АЕ 310390 від 12.08.2010 року щодо притягнення ОСОБА_1. до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.
Згідно п.1 ст.247 КпАП України відсутність події і складу адміністративного правопорушення є обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення, а розпочате провадження підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 7, 8,9, 10, 11, 71, 159,160 – 163 КАС України,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити .
Постанову інспектора ДПС Мітус Руслана Петровича серія АЕ № 310390 від 12.08.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КпАП України – скасувати. Провадження в справі про адміністративне порушення за ст. 122 ч. 1 КпАП України відносно ОСОБА_1 – закрити.
Постанова кінцева та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю.В.Куліш