Справа № 2-а-4878/2010
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 листопада 2010 року суддя Слов’янського міськрайонного суду Донецької області Мірошніченко Л.Є., розглянувши у скороченому провадженні позовну заяву в порядку адміністративного судочинства ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в м. Слов’янську про визнання дій відповідача протиправними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” , -
В С Т А Н О В И В :
У листопаді 2010 року до суду звернулась з позовною заявою ОСОБА_2 до управління Пенсійного Фонду України в м. Слов’янську в Донецькій області про визнання дій відповідача протиправними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”, обґрунтувавши свої вимоги тим, що вона є 1940 року народження і відповідно до ст. 1 Закону України від 18.11.2004 року “Про соціальний захист дітей війни” є дитиною війни. Згідно з ст. 6 зазначеного Закону з 09.07.2007 року їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, але за період з 01.01.2010 року по 30.09.2010 рік така допомога не виплачувалася. Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” становить 30 % мінімальної пенсії за віком, яка відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Зазначає, що 30 % суми прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року – 476 грн. 10 коп., з 01.04.2010 року по 30.09.2010 року – 972 грн. 00 коп., загалом становить – 1448 грн. 10 коп., тому ставить питання про визнання дій відповідача протиправними та зобов’язати нарахувати та виплатити їй зазначену суму.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, приходжу до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як достовірно встановлено з матеріалів справи, що позивач є громадянкою України (а.с.3) і має правовий статус “Дитина війни”, що підтверджується пенсійним посвідченням №НОМЕР_1 (а.с.5), а також відомостями про те, що вона дійсно перебуває на обліку в УПФУ в м. Слов’янську, отримує пенсію за віком та їй призначена надбавка “Дитина війни” з 09.07.2007 року по теперішній час, до цього надбавка не призначалася і не виплачувалася (а.с.4).
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно до ч.2 ст. 52 ЗУ “Про державний бюджет України на 2010 рік” від 27 квітня 2010 року N 2154-VI розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюється відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами КМУ.
Проте, на виконання вищезазначеної норми КМ України не приймалося окремої постанови щодо встановлення в 2010 році розміру підвищення до пенсії особам віднесеним до категорії “Дитина війни”. Пунктом 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” передбачено, що дітям війни, крім тих, на яких поширюється дія ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань” до пенсії або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня – 48,1 гривні, з 01 липня – 48,2 гривні та з 01 жовтня 49,8 гривень. Розмір підвищення до пенсії з 01 січня 2010 року цією постановою на визначений та змін стосовно цього питання у 2010 році в вищезазначену постанову не вносилося.
Ст. 6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” з 01 січня 2009 року по дійсний час є діючою в наступній редакції: “дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком…”
Таким чином, позивач має право на здійснення перерахунку підвищення пенсії “дитини війни” з 01.01.2010 року і по день, що зазначений у позовній заяві по 30.09.2010 року.
Враховуючи, що відповідно до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” встановлений розмір доплати у твердій сумі – 49 грн. 80 коп., то відповідно необхідно стягнути на користь позивача наступні суми:
? За період з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року позивач має право на суму 476 грн. 10 коп. (у цей час діяв наступний розмір пенсії за віком: - 695 грн.
• 695 грн. : 100 х 30 % = 208 грн.50 коп. за 1 місяць х 3 місяці = 625 грн. 50 коп.
• 49 грн. 80 коп. х 3 місяці = 149 грн. 40 коп.,
• 625 грн. 50 коп. - 149 грн. 40 коп. = 476 грн. 10 коп.
? За період з 01.04.2010 року по 30.06.2010 року позивач має право на суму 486 грн. (у цей час діяв наступний розмір пенсії за віком: - 706 грн.)
• 706 грн. : 100 х 30 % = 211 грн. 80 коп. за 1 місяць х3 місяці=635грн.40коп.
• 49 грн. 80 коп. х 3 місяці = 149 грн. 40 коп.
• 635 грн. 40 коп. - 149 грн. 40 коп. = 486 грн.
? За період з 01.07.2010 року по 30.09.2010 року позивач має право на суму 488 грн. 70 коп. (у цей час діяв наступний розмір пенсії за віком: - 709 грн.)
• 709 грн. : 100 х 30 % = 212 грн. 70 коп. за 1 місяць х3 місяці=638грн.10коп.
• 49 грн. 80 коп. х 3 місяці = 149 грн. 40 коп.
• 638грн.70коп.-149грн.40коп.=488грн. 70коп.
Таким чином, позивач має право на отримання доплати у сумі 1450 грн. 80 коп. (476 грн. 10 коп. + 486 грн. +488 грн. 70 коп.).
Відповідно до ч.2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Не дивлячись на те, що позивачем були заявлені вимоги про стягнення суми у розмірі 1448 грн. 10 коп., вважаю за необхідне стягнути на користь позивача суму у розмірі 1450 грн. 80 коп.
Вирішуючи заявлене у позові питання про повернення позивачу сплаченої ним суми судового збору у розмірі 51 грн. 00 коп., вважаю, що воно підлягає задоволенню, з наступних підстав:
Згідно частини 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
За ст. 10 ЗУ “Про пенсійне забезпечення” №1788 – XII від 05.11.1991 року у редакції ЗУ від 17.01.2002 року №2981-ШШ пенсійне забезпечення відповідно до цього закону здійснюється органами Пенсійного фонду України. Згідно п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України, від 01.03.2001 року №121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, провадить збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України.
Оскільки відповідач у справі є структурним підрозділом Пенсійного фонду України, який не є органом місцевого самоврядування, відтак сума судових витрат сплачена позивачем, а саме судового збору –51 грн. 00 коп. (а.с.1), підлягає стягненню на користь позивача за рахунок коштів Державного бюджету України.
Задовольняючи позовні вимоги з 01.01.2010 р., вважаю, що позивачем не пропущений шестимісячний строк на звернення до суду.
Так, відповідно до вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод особи, права та інтереси якої порушені, гарантується право на судовий захист. Право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням, але їх застосування повинно зберігати пропорційність між застосованими засобами та постановленою метою (Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Воловік проти України” заява №15123/03 від 6 грудня 2007 року) Конституція України у ст.46 гарантує громадянам право на соціальний захист, який включає отримання пенсії, інших видів соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування та мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. В ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що саме пенсія або виплати, які здійснюються за вибором громадянина замість пенсії – щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Обов’язки щодо призначення перерахунку та виплати пенсії за Законом України “Про пенсійне забезпечення” є основною функцією органів Пенсійного фонду України, тому зважаючи на наявність прямої норми Конституції України, яка гарантує здійснення державними органами належних за законом України виплат сум пенсії з урахуванням встановленого підвищення дітям війни, то за приписами ст.8 Конституції України та вимог ст.99 КАС України, при розгляді справ за Законом України “Про соціальний захист дітей війни” пропущений шестимісячний строк для звернення до суду не є підставою для відмови у позові.
На підставі зазначеного та керуючись Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, ч.2 ст. 52 ЗУ “Про державний бюджет України на 2010 рік”, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст. 2, 3, 6, 10, 11, 18, 94, 99, 100, 104, 105, 159 – 163, 183-2 КАС України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в м. Слов’янську про визнання дій відповідача протиправними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” – задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську в Донецькій області по не нарахуванню та невиплаті ОСОБА_1 державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську в Донецькій області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 державну соціальну допомогу – щомісячну доплату до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року, з 01.04.2010 року по 30.06.2010 року, з 01.07.2010 року по 30.09.2010 року у розмірі 1450 грн. 80 коп.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме судовий збір в сумі 51 грн. 00 коп. за рахунок коштів державного бюджету України.
Постанову звернути до негайного виконання.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Л.Є. Мірошніченко