Справа №2-5909/10

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 вересня 2010 року.

                                               Октябрський районний суд м.Полтави в складі:

                                               Головуючої судді Сороки К.М.

                                               При секретарі Кучарській Т.Є.

            Розглянувши у відкритому судовому засіданні   в м.Полтаві  цивільну справу за позовом

ОСОБА_1  до Приватного акціонерного  товариства  «Страхова компанія  «АХА України» за участю третьої  особи ОСОБА_3  про відшкодування  матеріальної та моральної шкоди, завданої порушенням прав споживача,-

                                                                    В С Т А Н О В И В :

            Позивач  ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача  ПАТ  СК  «АХА  Україна»  про відшкодування  матеріальної та моральної шкоди завданої порушенням  прав споживача,посилаючись на те,що 17 липня 2007 року сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі ДТП)   за участю транспортного засобу «Dacia  Logan». д.р.н. НОМЕР_2, під  його  особистим керуванням.

Внаслідок цієї ДТП було пошкоджено транспортний засіб «ВАЗ-21083», д.р.н. НОМЕР_1, під керуванням на законних підставах водія ОСОБА_4 Власником зазначеного транспортного засобу є ОСОБА_3

На момент настання події  цивільно-правова відповідальність його,позивача, знаходилася під страховим захистом в ПАТ «Страхова компанія «АХА Україна» (правонаступник ЗАТ «СК «Український страховий альянс») згідно полісу № ВВ/1109043 від 08.05.2007 року, яким посвідчено      укладення      договору      обов'язкового      страхування      цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (надалі за текстом «Договір   страхування » ).

Забезпеченим транспортним засобом у страховому полісі зазначено автомобіль «Dacia  Logan», д.р.н. НОМЕР_3, що належить позивачу  на праві власності.

Тип Договору - Ш-й. Строк дії Договору з 08.05.2007 року до 07.05.2008 року .

Договір укладено у відповідності до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 року № 1961 -IV (надалі за текстом - «ЗУ № 1961-4/2004»).

Договір   укладено   на   умовах   «страхування   відповідальності  за   шкоду,   заподіяну

життю,   здоров 'ю,   майну  третіх  осіб  внаслідок  експлуатації транспортного засобу .

визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі (договір III типу)" (п. 15.3 ст. 15 ЗУ № 1961/2004).

Ліміт відповідальності Страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, за цим страховим, полісом встановлено в розмірі 25500 грн. на одного потерпілого.

Розмір франшизи визначено -  510 грн.

19 липня 2007 року  він(позивач) у відповідності до умов даного виду страхування належним чином повідомив Страховика про настання зазначеної ДТП (страхового випадку) та надав необхідну інформацію про потерпілу особу.

У той же самий день ОСОБА_4 (представник потерпілої особи ОСОБА_3 -власника пошкодженого транспортного засобу) подав до Страховика відповідну заяву про страхове відшкодування.

Зазначена ДТП (страховий випадок) сталася з його (позивача) вини, про що  ним  особисто належним чином також було повідомлено Страховика.

Крім цього, даний факт було викладено у довідці ДАІ № 7283 від 24 липня 2007 року про обставини ДТП, яку було надано Страховику , та підтверджувався постановою про відмову в порушені кримінальної справи від 20 липня 2007 року інспектора ВПС Харківського РВ ГУМВСУ в Харківської області .

За цією постановою встановлено, що «Дана ДТП сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 пункту 10.2ПДР України...».

Таким чином, у відповідності до обставин справи вину за скоєння цієї ДТП та її наслідки в законовизначеному порядку доведено та покладено на  його,позивача,  ОСОБА_1, як учасника цієї події

Отже,  його  вину у скоєнні страхового випадку було доведено належним чином і на той час вона мала відповідне документальне оформлення, що, в свою чергу, є підставою для настання  його  цивільно-правової відповідальності за заподіяну  йому  шкоду, і яка на момент ДТП була застрахована за вищезазначеним страховим  полісом.

    Позивач просив  стягнути на  його користь  завдану матеріальну шкоду  в сумі  10076 грн. та моральну шкоду в сумі 5 000грн. та судові витрати.

    В судовому засіданні  позивач та його представник позов підтримали та просили його задовольнити.

    Представники   відповідача та третьої особи до суду не з»явилися,будучи належним чином повідомленими про час та дату слухання справи в суді.

    Виходячи з умов    ст..169 ЦПК України суд вважає за можливе винести заочне рішення, про що не заперечував  позивач.

    Заслухавши позивача та його представника,вивчивши матеріали  справи,суд прийшов до висновку про задоволення вимог позивача.

Судом встановлено,  що 17 липня 2007 року сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі ДТП)   за участю транспортного засобу «Dacia  Logan». д.р.н. НОМЕР_2, під  особистим керуванням  позивача.

Внаслідок цієї ДТП було пошкоджено транспортний засіб «ВАЗ-21083», д.р.н. НОМЕР_1, під керуванням на законних підставах водія ОСОБА_4 Власником зазначеного транспортного засобу є ОСОБА_3

На момент настання події  цивільно-правова відповідальність позивача, знаходилася під страховим захистом в ПАТ «Страхова компанія «АХА Україна» (правонаступник ЗАТ «СК «Український страховий альянс») згідно полісу № ВВ/1109043 від 08.05.2007 року, яким посвідчено      укладення      договору      обов'язкового      страхування      цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (надалі за текстом «Договір   страхування » ).

Забезпеченим транспортним засобом у страховому полісі зазначено автомобіль «Dacia  Logan», д.р.н. НОМЕР_3, що належить  позивачу  на праві власності.

Тип Договору - Ш-й. Строк дії Договору з 08.05.2007 року до 07.05.2008 року .

Договір укладено у відповідності до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 року № 1961 -IV (надалі за текстом - «ЗУ № 1961-4/2004»).

Договір   укладено   на   умовах   «страхування   відповідальності  за   шкоду,   заподіяну

життю,   здоров 'ю,   майну  третіх  осіб  внаслідок  експлуатації транспортного засобу,

визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі (договір III типу)" (п. 15.3 ст. 15 ЗУ № 1961/2004).

Ліміт відповідальності Страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, за цим страховим, полісом встановлено в розмірі 25500 грн. на одного потерпілого.

Розмір франшизи визначено  -  510 грн.

19 липня 2007 року  позивач у відповідності до умов даного виду страхування належним чином повідомив Страховика про настання зазначеної ДТП (страхового випадку) та надав необхідну інформацію про потерпілу особу.

У той же самий день ОСОБА_4 (представник потерпілої особи ОСОБА_3 -власника пошкодженого транспортного засобу) подав до Страховика відповідну заяву про страхове відшкодування.

Зазначена ДТП (страховий випадок) сталася з  вини  позивача,  про що  ним  особисто належним чином також було повідомлено Страховика.

Крім цього, даний факт було викладено у довідці ДАІ № 7283 від 24 липня 2007 року про обставини ДТП, яку було надано Страховику , та підтверджувався постановою про відмову в порушені кримінальної справи від 20 липня 2007 року інспектора ВПС Харківського РВ ГУМВСУ в Харківської області . За цією постановою встановлено, що «Дана ДТП сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 пункту 10.2 ГІДР України...».

Таким чином, у відповідності до обставин справи вину за скоєння цієї ДТП та її наслідки в законовизначеному порядку доведено та покладено на  позивача  ОСОБА_1, як учасника цієї події

Отже,  його  вину у скоєнні страхового випадку було доведено належним чином і на той час вона мала відповідне документальне оформлення, що, в свою чергу, є підставою для настання  його  цивільно-правової відповідальності за заподіяну  йому  шкоду, і яка на момент ДТП була застрахована за вищезазначеним страховим   полісом.

Виходячи з умов даного виду страхування, зокрема приписів ст.ст. 6. 35 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", даний факт, в свою чергу, тягнув за собою виникнення зобов'язань Страховика перед третьою (потерпілою) особою ОСОБА_3 за вказаним страховим полісом щодо страхового відшкодування шкоди, завданої майну цієї особи, відповідно до лімітів відповідальності Страховика.

Додатково    вину  позивача у скоєнні цього ДТП встановлено згідно з заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 14 жовтня 2009 року по справі № 2- 709/09 р. за позовом потерпілої особи ОСОБА_3 до  позивача.

Саме безпідставне зволікання Страховика (відповідача) з врегулювання питання про страхове відшкодування та невідповідність його дій умовам страхування даного виду при умові настання страхового випадку примусило потерпілу особу звернутися до суду з позовом до  позивача  про стягнення у порядку ст.ст. 1166, 1187 ЦК України шкоди, завданої внаслідок вищезазначеної ДТП.

Невідповідність дій Страховика міститься, перш за все, в пред'явленні заявнику ОСОБА_4., що діяв в інтересах ОСОБА_3 (особи, яка має право на страхове відшкодування) вимоги щодо надання « Оригіналу  постанови Харківського районного суду Харківської області про притягнення водія забезпеченого ТЗ до відповідальності...».

А також у повідомленні заявнику, що у разі невиконання ним цієї умови «ЗАТ СК «Український Страховий Альянс» буде вимушене закрити справу, як таку, що неможливо опрацювати».

Наведене ніяким чином не збігається з умовами даного виду страхування, а дії відповідача не відповідають цим умовам та встановленому порядку врегулювання питання про страхове відшкодування. А саме:

Згідно вимог ст. 20 Закону України «Про страхування.», за якою його, як Страховика, зобов'язано:

2) протягом двох робочих днів, як тільки стане  відомо про настання   страхового   випадку, вжити заходів щодо оформлення  всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування» (для чого у відповідності до       приписів ст. 25 цього Закону, Страховик має «залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку»;

3) при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або страхове відшкодування у передбачений договором строк».

Згідно вимог п. 34.1 ст. 34 ЗУ № 1961/2004 « Страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків»',

Пред'явлення Страховиком (відповідачем) до заявника (представника потерпілої особи) ОСОБА_4 вимоги щодо надання оригіналу (?) постанови суду у справі про адміністративне правопорушення не відповідають приписам ст. 35 ЗУ № 1961/2004, згідно якої встановлено порядок звернення до страховика особи, яка має право на відшкодування, та містить перелік документів, що додаються до заяви про виплату страхового відшкодування;

Дії відповідача також не відповідають вимогам щодо порядку здійснення страхового відшкодування, який передбачає, виплату страхового відшкодування « протягом одного   місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та обсягах, визначених рішенням суду»   (ст. 37 цього Закону).

У нашому випадку документи, визначені у ст. 35 цього Закону, відповідачу (Страховику) були надані.

До того ж. у відповідності до положень постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» «...шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови. що дії останньої були неправомірними, між: ними і шкодою є безпосередній причинний         зв»язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки. незалежно від наявності вини...».

Під час розгляду Харківським: районним судом: Харківської області цивільної справи за позовом ОСОБА_3, заявленого до  позивача   потерпілою особою про відшкодування матеріальної шкоди, Страховика було залучено до участі у цій справі в якості третьої особи. Але ж він фактично ухилився від участі у цій справі, чим грубо порушив загальний принцип страхування, зокрема страхування даного виду (ст. З вищезазначеного Закону) щодо захисту майнових інтересів  позивача,  як страхувальника.

За цим судовим рішенням з ОСОБА_1  ,як з відповідача,  стягнуто на користь ОСОБА_3 10076.29 гри. у відшкодування матеріальної шкоди та 130,76 гри. судових витрат.

З погляду на приписи ст. 29, п. 32.7 ст. 37 ЗУ №  1961/2004 розмір грошової суми,      
стягнутої з позивача   за вищевказаним судовим рішенням у відшкодування матеріальної шкоди,  завданої    

 ОСОБА_3, повною мірою відповідає розміру страхового відшкодування, яке Страховик (відповідач) повинен був сплатить зазначеній потерпілій особі за полісом № ВВ/1109043 внаслідок настання страхового випадку.

Дії Страховика (відповідача), як члена Моторно (транспортного) страхового бюро України (надалі за текстом - «МТСБУ»), суперечать рекомендаціям Дирекції цього єдиного об'єднання страховиків, які здійснюють даний вид страхування. А саме: у пункті 2.4 «Рекомендацій Дирекції МТСБУ щодо вирішення питань у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Збірник № 4». схвалених Президією МТСБУ (протокол № 216 (УР) від 25.11.2009 року) зазначено, що «Положеннями чинного законодавства України, що регулюють цей вид обов 'язкового страхування, н е визначено , що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для страховика з питання визначення наявності вини у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована.

Згідно з пунктом 35.2 статті 35 та пунктом 36.1 статті 36 Закону (ЗУ № 1961-1У/72004) страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або про відмову у такому відшкодуванні після розгляду наданих йому документів, в тому числі, інших, які   мають відношення до ДТП, завірених у встановленому порядку. Таким чином, страховик не обмежений у використанні інших доказів, що мають відношення до подій, які мають ознаки страхового випадку, за умов, що такі докази мають відношення до справи, оформлені та отримані належним чином. Керуючись статтею 25 Закону України «Про страхування» страховик вправі самостійно з'ясовувати причини та обставини страхового випадку , а. відповідно, збирати необхідні докази».

Крім цього відповідно до приписів от. 36 ЗУ № 1961-ГУ72004 «Після розгляду страховиком наданих йому визначених у статті 35 цього Закону документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування.

Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення щодо прийнятого рішеннях'.

Але ж Страховик (відповідач) заяву ОСОБА_4 (представника потерпілої особи) від 19.07.2007 року про страхове відшкодування (у сукупності з іншими документами, наданими йому стосовно цієї події) в супереч умов страхування даного виду залишив без розгляду та не прийняв відповідного рішення щодо страхового відшкодування у встановлені Законом строки.

Лише у березні 2010 року (майже через два з половиною роки) Страховик (відповідач) після неодноразових звернень до нього зі скаргами   спромігся  надіслати потерпілій особі ОСОБА_3 листа з повідомленням про прийняте рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування з посиланням на те,  що за рішенням Харківського районного суду Харківської області від 14.10.2009 року стягнуто з позивача ОСОБА_1  на користь ОСОБА_3 10076.29 гри. у відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП та того, що « вирішення питань відносно прав та обов'язків АТ "СК «АХА Україна»рішення не містить. А отже, воно є обов'язковим до виконання для ОСОБА_1В.»   .

Вищенаведене можливо сприймати як спробу Страховика (відповідача) ввести заявника та потерпілу особу в оману та/або відстрочити проведення страхового відшкодування, а скоріше за все взагалі фактично уникнути від його проведення.

Внаслідок безвідповідальності Страховика  позивач поставлений під психологічний тиск в зв'язку з понесенням матеріальних збитків за судовим рішенням.

На даний час позивач  вважає    себе ошуканим, як споживач страхових послуг відповідача, який своїми діями всіляко зволікав виплату страхового відшкодування та фактично ухилився від виконання своїх договірних обов'язків,  переклавши їх тягар на потерпілу особу.

Скористувавшись  необізнаністю позивача  та третьої особи  в законодавстві,  Страховик певною мірою створив штучні перешкоди в отриманні страхового відшкодування потерпілою особою,  переклавши повністю на  позивача  тягар її відшкодування при цьому,  не зважаючи на укладений та чинний на той час Договір страхування.

В той же час, сподіваючись на страховий захист за полісом № ВВ/1109043, позивач,  внаслідок неправомірних дій свого Страховика (відповідача) опинився сам на сам з проблемами щодо відшкодування шкоди, завданої потерпілої особи.

Все це  завдало йому   моральної шкоди як страхувальнику за вищевказаним страховим полісом (споживачу страхових послуг відповідача).

Неправомірні дії відповідача разом завдали   позивачу   певних психологічних моральних страждань, які негативно вплинули на  його  психічну рівновагу та стан здоров'я у цілому.

Безвідповідальна поведінка Страховика (відповідача) посіяли недовіру до дієвості  страхування, в тому числі до обов'язкових видів страхування, які впроваджені законами  Держави, у тому числі даного виду.

Крім того, неправомірні дії відповідача, які призвели до погіршення стану здоров'я, втрати  позивачем  покою, знищення  звичайного життєвого укладу,  тощо,  позбавили   його  можливості продовження нормального активного громадського життя порушення нормальних життєвих зв'язків, порушили встановленні стосунки з оточуючими   його людьми, зокрема це знайшло, насамперед, негативні відбитки у цілому  психологічному кліматі  його  сім'ї, в якій саме з вищенаведених причин почали виникати  сварки, виникла напруженість  у стосунках з колегами по роботі.

При цьому на виконання судового рішення  позивач  вимушений використати заощадження, які планувалося витратити на потреби сім'ї, насамперед, та примусило  позивача   брати кошти  в  борг.

З   урахуванням   вищевикладеного ,   моральну    (немайнову)   шкоду,   завдану позивачу порушенням прав, наданих  позивачу ,  як споживачу страхових послуг, неналежним виконанням  Страховиком (відповідачем) обов'язків за страховим полісом №  ВВ/1109043  внаслідок  настання страхового випадку,    суд оцінює  в розмірі 5 000.00 гри.

Згідно приписів ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» «Захист прав споживачів передбачених законодавством, здійснюється судом.

Споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, що пов'язані: порушенням їх прав».

Таким чином суд прийшов до висновку про задоволення вимог позивача.

Керуючись  ст..5,10,60,224  ЦПК України,  ст.ст. 22, 23, 979. 988 992, 999, 1166 , 1187,  ЦК України, ст.ст. 8, 9, 20, 25, ЗУ «Про страхування». 6, 9, 22, 29, п. 36.3 ст. 36. п. 37.1 та п. 37.2 ст. 37 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 4, 5, 6, 10   Закону України «Про захист прав споживачів», положеннями постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 "Про практику розгляду  цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", постанови Пленуму Верховного  Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , суд,-

                                                                             В И Р І Ш И В

1.   1.     Стягнути з  приватного акціонерного товариства  «Страхова компанія «АХА «Україна» на   користь  ОСОБА_1 10207,05 грн. у відшкодування стягнутих з нього за рішенням Харківського районного суду Харківської області від 14 жовтня 2009 року на користь ОСОБА_3 10076,29 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 130,76 грн. судових витрат:

2.   2.     Стягнути з приватного акціонерного товариства  «Страхова компанія «АХА «Україна»  на  користь ОСОБА_1  5000.00 грн.  в рахунок  відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої  неправомірними діями відповідача.

3.   3.     Стягнути з приватного акціонерного товариства  «Страхова компанія «АХА «Україна»  на користь ОСОБА_1   витрати на ІТЗ судового розгляду в  сумі 120 грн та на користь держави судові витрати в сумі 100грн.76 коп. та 17 грн.

На  рішення може бути подано  заяву про  перегляд заочного рішення   протягом 10 днів з дня його   отримання.

    Суддя                                                                                                          К.М.Сорока.