АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 10-497/2010 року                         Головуючий по 1 інстанції

Категорія: ст. 165-2 КПК України.                     Савенко В.Г.                                                     Доповідач в апеляції          

                                        Демиденко А.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

23 листопада 2010 року  Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого                         Демиденка А.І.

суддів                         Поєдинка І.А., Гончарука  І.М.

прокурора                     Карого В.М.

            адвоката                       ОСОБА_3

            з участю обвинуваченого       ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали судової справи за апеляцією прокурора, який брав участь в суді першої інстанції, на постанову судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 03 листопада 2010 року, якою органам досудового слідства відмовлено у задоволенні подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно обвинуваченого у кримінальній справі №0601000190 за ч.1 ст.121 КК України

      ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, гр.України, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого,

                                    не одруженого, проживаючого: АДРЕСА_1, раніше не судимого ,-

та обрано на час досудового слідства міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд.

    Вивчивши судові матеріали, -

                      в с т а н о в и в :

Як вбачається із згаданої постанови, органи досудового слідства звернулись до місцевого суду з поданням, в якому порушили питання про обрання підозрюваному у кримінальній справі №0601000190 за ч.1 ст.121 КК України ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у виді взяття під варту.

Відмовляючи у його задоволенні, суддя місцевого суду послався на те, що органи досудового слідства належно його не обґрунтували, а тому підстав для обрання такої міри запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 не вбачив.

В апеляції прокурора, який брав участь в суді першої інстанції, порушується питання про скасування цієї постанови із-за її необґрунтованості з наступним скеруванням матеріалів судової справи на новий судовий розгляд до цього ж місцевого суду.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора про підтримку апеляційних вимог, заперечення адвоката в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 та  заперечення самого ОСОБА_4, вивчивши матеріали подання та обміркувавши над доводами згаданої апеляції, колегія суддів судової палати вважає, що вона не підлягає до задоволення з таких підстав.

Так, при розгляді подання органів досудового слідства судом дотримані вимоги ст.ст.148,150 КПК.

Зокрема, перевірені доводи слідства про те, що ОСОБА_4, перебуваючи на волі, може уникнути слідства та суду, перешкоджати встановленню об’єктивної істини по справі та вчинити нові злочини. Досліджені дані про його особу, сімейний та майновий стан.

За результатами цього суддя дійшов вірного висновку про те, що у поданні органів досудового слідства відсутня обґрунтованість «наявності достатніх підстав», передбачених ч.2 ст.148 КПК, для обрання такої міри запобіжного заходу. Крім того, з пояснень слідчого вбачається, що, починаючи з 23 жовтня 2010 року, коли була порушена кримінальна справа, і на день розгляду подання як в суді першої інстанції, так і в апеляції, слідство не встановило будь-яких негативних діянь з боку ОСОБА_4, які б свідчили про те, що він чинить перепони у з'ясуванні фактичних обставин справи чи намагається уникнути явки до слідчого тощо.

ОСОБА_4 має постійне місце проживання,  раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживанням характеризується позитивно, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах за місцем проживання не перебуває, має хвору матір, яка перебуває на його утриманні. Під час слідства він добровільно давав свідчення  у справі та приймав участь у слідчих діях і не перешкоджав встановленню у ній істини.

Слід зазначити, що взяття під варту судом може застосовуватись відповідно до закону лише в тому разі, коли воно є розумним і необхідним. Сама по собі тяжкість злочину не є достатньою умовою для тримання особи під вартою.

З огляду на викладене, колегія суддів судової палати вважає, що апеляційні вимоги прокурора, який брав участь у суді першої інстанції, є необґрунтованими.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.362,366,382 КПК України, колегія суддів судової палати, -

у х в а л и л а:

Апеляцію прокурора, який брав участь в суді першої інстанції, залишити без задоволення, а постанову судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 03 листопада 2010 року щодо обвинуваченого у кримінальній справі №0601000190 ОСОБА_4 – без змін.

Головуючий: підпис

    Судді: підписи

Згідно з оригіналом.

            Суддя

 апеляційного суду                                                                      А.І. Демиденко