копія
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
25 вересня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого, судді Смоковича М.І.
суддів: Весельської Т.Ф.
Горбатюка С.А.
Мироненка О.В.
Чумаченко Т.А.
провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за заявою в.о. прокурора Дніпровського району м. Києва про визнання незаконним розпорядження Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації від 12 червня 2002 року № 603 за касаційним поданням прокурора Дніпровського району м. Києва на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 20 квітня 2005 року,
в с т а н о в и л а :
У грудні 2004 року в.о. прокурора Дніпровського району м. Києва Мельничук О.В. звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з заявою про визнання незаконним розпорядження Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації від 12 червня 2002 року № 603 “Про надання дозволу управлінню освіти Дніпровської районної у м. Києві адміністрації на здачу в тимчасове орендне користування частини нежилого приміщення”.
Вимоги обґрунтовувались тим, що суб’єкт оскарження, всупереч вимогам пункту 5 статті 63 Закону України „Про освіту” надав дозвіл управлінню освіти Дніпровської районної у м. Києві адміністрації на здачу в тимчасове орендне користування частини нежилого приміщення, розташованого по бульвару Праці, 4-а в м. Києві.
В подальшому управління освіти Дніпровської районної у м. Києві адміністрації надало в орендне користування частину нежилого приміщення в дитячій установі ясла-сад № 456 за вказаною адресою ВКФ “АНТАРЕС”для використання під офісне приміщення.
02 грудня 2004 року заявником внесено протест на зазначене розпорядження, але Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією в задоволенні протесту відмовлено.
Вважаючи відмову суб’єкта оскарження незаконною, в.о. прокурора Дніпровського району м. Києва просив задовольнити заяву та скасувати розпорядження Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації від 12 червня 2002 року № 603.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 08 лютого 2005 року заяву в.о. прокурора Дніпровського району м. Києва задоволено. Розпорядження Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації від 12 червня 2002 року № 603 “Про надання дозволу управлінню освіти Дніпровської районної у м. Києві адміністрації на здачу в тимчасове орендне користування частини нежилого приміщення” скасовано.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 20 квітня 2005 року апеляційну скаргу Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації частково задоволено. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 08 лютого 2005 року скасовано. Заяву про визнання незаконним розпорядження Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації залишено без розгляду.
У касаційному поданні прокурор Дніпровського району м. Києва, вважаючи, що апеляційний суд прийняв рішення з порушенням вимог процесуального права, просить ухвалу апеляційного суду м. Києва від 20 квітня 2005 року у цій справі скасувати та залишити в силі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 08 лютого 2005 року.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Залишаючи заяву без розгляду апеляційний суд обґрунтував своє рішення тим, що між заявником і суб’єктом оскарження виник спір про право, оскільки заява в.о. прокурора Дніпровського району м. Києва на зазначене розпорядження зачіпає інтереси юридичних осіб, а саме управління освіти Дніпровської районної у м. Києві адміністрації та ВКФ “АНТАРЕС”, які до участі не залучались, а тому її слід розглядати в порядку позовного провадження.
Колегія суддів з таким висновком погоджується, оскільки він відповідає вимогам частини сьомої статті 248-6 ЦПК України, згідно з якою суд, встановивши при розгляді скарги наявність спору про право, що належить розгляду в порядку позовного провадження, залишає скаргу без розгляду.
Як видно з матеріалів справи, ВКФ “АНТАРЕС” є орендарем частини приміщення школи-садочка № 456 у м. Києві по бульвару Праці, 4А, а отже, на підставі договору оренди з управлінням освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації вона набула певних прав та обов’язків, які можуть не бути припинені у зв’язку з визнанням оспорюваного розпорядження незаконним. Спірне розпорядження є лише правовою підставою для формування на початковому волі управління освіти Дніпровської районної у м. Києві адміністрації укласти договір оренди.
Прийняте судом першої інстанції рішення зачіпає інтереси сторін у договорі оренди. Тому, даний спір не підлягав вирішенню в порядку, встановленому статтею 248-15 Цивільного процесуального кодексу України 1963 року.
Ухвала колегії суддів апеляційного суду м. Києва законна та обґрунтована, підстав для її скасування немає.
За правилами статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
На підставі наведеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу України, колегія суддів,
у х а л и л а:
Касаційне подання прокурора Дніпровського району м. Києва на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 20 квітня 2005 року залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду м. Києва від 20 квітня 2005 року – без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді (підпис) Смокович М.І.
(підпис) Весельська Т.Ф.
(підпис) Горбатюк С.А.
(підпис) Мироненко О.В.
(підпис) Чумаченко Т.А.
З оригіналом згідно
Відповідальний секретар