ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                          ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "15" червня 2006 р.                                                                   Справа № 6/97

Суддя господарського суду Чернівецької області Паскарь Авель Дмитрович

розглядаючи справу

за позовом   Прокурора Вижницького району Чернівецької області

до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна"

про стягнення заборгованості - 51277,91грн.

за участю представників:

позивача:   Юрійчук В.В. – головний спеціаліст-юрисконсульт, доручення №1 від 03.01.2006 року

відповідача:   Колотило Б.Г. – директор

    За участю прокурора Швеця О.А.,

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Вижницького району Чернівецької області звернувся з позовом в інтересах Управління Пенсійного фонду України у Вижницькому  районі  до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Україна”, с. Черешенька Вижницького району, про стягнення заборгованості з відшкодування пенсій,  витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 51277,91 грн. станом на 01.03.2006 року.

                          Позов обґрунтовується тим, що за 2005 рік   витрати позивача на виплату та доставку колишнім працівникам товариства пільгових пенсій складають 51277,91 грн., які відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058-ІУ та пунктів  6.1, 6.2,  6.9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві  юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (далі – Інструкція) підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

         Відповідач обґрунтованість позову не оспорив, однак, посилаючись на несприятливі погодні умови, що спричинили на протязі 2003-2005 років загибель сільськогосподарських культур на площах Товариства, зазначив, що у господарства відсутні грошові кошти.

          Постанова прийнята 15.06.2006 року після закінчення строку перерви, оголошеної на підставі статті 150 КАС України.

         Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

         З урахуванням суб’єктного складу сторін, предмету спору та місцезнаходження відповідача згідно із статтями 12, 15 ГПК України  дана справа відноситься до підвідомства господарських судів та підсудна господарському суду Чернівецької області, однак розглядається за правилами КАС України.

Постанова прийнята 15.06.2006 року після закінчення строку перерви, оголошеної на підставі статті 150 КАС України.

Заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, які висловились в підтримку позову, розглянувши матеріали справи та вивчивши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов, як обгрунтований,  підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Переліченим  в наданому розрахунку громадянам пільгова пенсія згідно пунктів “б” - “з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” була призначена на підставі наявних в матеріалах справи довідках відповідача.

З наданого розрахунку вбачається, що витрати на виплату та доставку вказаним громадянам в 2005 році пільгових пенсій складають суму позову.

Частиною 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”  визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на посадах, що дають право на призначення пенсій на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій відповідно до пунктів “б”-“з” цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, тобто жінки 55 років, чоловіки 60 років.

Відповідно до пункту 6.9 Інструкції, не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону.

        З огляду на викладене позовні вимоги належить задовольнити. Разом з тим, враховуючи фінансовий стан відповідача, суд вважає за необхідне виконання рішення розстрочити на 24 місяці. Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України, судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.  

       На підставі викладеного, керуючись  статтями 86, 94, 160-163, 185, 186, пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

          

         1.Позов задовольнити.

             2.Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Україна” (с. Черешенька Вижницького району, код 03800965)  на користь управління Пенсійного фонду України в Вижницькому районі ( м. Вижниця, вул. Українська, 100а, код 21430590 )  заборгованість в сумі 51277,91 грн. Виконання рішення розстрочити на 24 місяця.

        3.Судові витрати не стягувати.

        Постанова  може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду  через господарський суд Чернівецької області в порядку і строки, встановлених статтею 186 КАС України.

Суддя                                                             А.Д. Паскарь