ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                          ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "16" червня 2006 р.                                                                   Справа № 6/107

Суддя господарського суду Чернівецької області Паскарь Авель Дмитрович

розглядаючи справу

за позовом   Виконавчого комітету Чернівецької  міської  ради

до відповідача Вищого професійного художнього училища № 5

про укладення договору оренди

за участю представників:

позивача:  :Горбатюк І.І. – заступник директора департаменту економіки; Іванович Л.Є. – начальник відділу, довіреність від 26.04.2006 року № 8/18-261

відповідача:  : Андрусяк В.Д. – директор,

СУТЬ СПОРУ:

Виконавчий комітет Чернівецької міської ради звернувся з позовом доВищого професійного художнього училища № 5 м. Чернівці про укладення договору оренди від 30.12.2005 року приміщення, яке розташоване по вул. Тобілевича, 1Б, м. Чернівці, загальною площею 2887,70 м кв., терміном з 01.01.2006 року до 30.11.2006 року.

          Позов мотивується тим, що нежитлове приміщення в будівлі по вул. Тобілевича, 1, є власністю територіальної громади м. Чернівці. Однак від підписання розробленого позивачем на підставі рішення виконкому Чернівецької міської ради від 20.12.2005 року № 993/22  проекту договору оренди нерухомого майна від 30.12.2005 року № 535, яким передбачені умови оренди  вказаних приміщень, відповідач відмовляється.

          Відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що зазначені в позові приміщення він орендує безстроково на підставі укладеного сторонами договору від 18.02.1997 року № 9/7. Училище фінансується з державного бюджету. Фінансування  на оплату оренди приміщень для забезпечення навчального процесу не здійснюється протягом 9 років. Оскільки загальне фінансування навчального закладу здійснюється Міністерством освіти і науки України, на думку відповідача, саме воно й повинно бути відповідачем у справі.

Кодексом адміністративного судочинства України встановлено, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди   за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.   

          З урахуванням суб’єктного складу сторін, предмету спору та місцезнаходження відповідача, згідно із статтями 12, 15 ГПК України  дана справа відноситься до підвідомства господарських судів та підсудна господарському суду Чернівецької області, однак розглядається за правилами КАС України.

Представники позивача у судовому засіданні, наполягаючи на задоволенні позову, пояснили, що про наявність укладеного сторонами вищезгаданого договору оренди вони не знали.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

У відповідності до статті 10 Господарського процесуального кодексу України, спори, що виникають при укладені господарських договорів, можуть бути подані на вирішення господарського суду.

Згідно  з частинами 1, 2 статті 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначені зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Укладення господарських договорів за рішенням суду передбачено частиною 1 статті 187 ГК України, якою встановлено, що спори, що виникають при укладенні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов’язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов’язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Таким чином, правовий аналіз зазначеної норми свідчить про те, що законодавцем встановлено конкретний та вичерпаний перелік випадок, коли господарські договори можуть бути укладені за рішенням суду. Такий висновок повністю кореспондується також й з частиною 3 статті 179 ГК України, якою визначено, що укладення господарського договору є обов’язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов’язковим для суб’єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов’язковості укладення договору для певних категорій суб’єкта господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

З урахуванням викладеного суд зазначає, що правові підстави для прийняття рішення про укладення сторонами договору оренди вказаного нерухомого майна відсутні, а посилання позивача на частину 8 статті 9 Закону України “ Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992 року № 2269-ХІІ, якою встановлено, що у разі відмови в укладенні договору оренди заінтересовані особи мають право звернутися за захистом своїх інтересів до господарського суду, судом визнається необґрунтованою, оскільки право на судовий захист, яке визначено Конституцією України, зовсім не дозволяє зробити висновок про обов'язок суду задовольнити  будь-який необґрунтований позов.

Наявність між сторонами договірних відношень щодо оренди  спірних приміщень підтверджується наданим відповідачем укладеним сторонами договором оренди нежитлових приміщень від 18.02.1997 року №  9/7, розірвання якого в порядку, передбаченого статтею 188 ГК України, позивачем не доведено.

Крім того, з позовної заяви вбачається, що позивач просить суд прийняти рішення про укладення сторонами договору оренди № 535 від 30.12.2005 року. Однак, в разі обґрунтованості такого позову та задоволенні його, прийняте судом рішення ніяких правових наслідків для сторін не породжувало би, оскільки відсутня вимога позивача про зобов'язання (спонукання) відповідача укласти вказаний договір в проекті орендодавця.

          За таких обставин суд дійшов висновку, що позов є необгрунтованим.      Відмовляючи у задоволенні позову, відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати стягненню не підлягають.

 На підставі викладеного, керуючись  статтями 86, 94, 160-163, 167, 185, 186 пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

На підставі   та керуючись ст. ст. 2, 71, 86, 94, 160-163, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.У задоволенні позову відмовити за безпідставністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Порядок і строки апеляційного оскарження.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                             А.Д. Паскарь