справа №2-2566/2010 рік
РІШЕННЯ
Іменем України
26 листопада 2010 р. м. Керч
Керченський міський суд Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді – Цветкова О. Я.
при секретарі – Пшеничній Г. О.,
за участю позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Керчі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення витрат на утримання спільного майна,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась до Керченського міського суду АР Крим з позовом до ОСОБА_2, мотивуючи його тим, що сторони з 04 жовтня 2003 року по 04 жовтня 2006 року перебували у зареєстрованому шлюбі та є співвласниками квартири № АДРЕСА_1 у рівних частках по 1/2 частці кожний. У період з липня 2007 року по квітень 2010 р. позивач самостійно несе витрати на утримання спільного майна, зокрема вона сплатила на користь Керченської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» вартість наданих послуг у розмірі 4808,40 грн. Просить стягнути з відповідача як співвласника половину сплачених нею коштів, що відповідає частці відповідача у спільному майні, а також понесені нею судові витрати.
У судовому засіданні позивач вимоги підтримала, просила задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні позов визнав частково, в частині періоду з 09.11.2007 р., тобто з дати закінчення виконавчого провадження по вселенню, посилаючись на те, що позивач створювала йому перешкоди в користуванні спільним майном, у зв’язку з чим він вимушений був через суд вселятись у квартиру, вважає стягнення за період з липня по листопад 2007 р. необґрунтованим, тому як він, як співвласник має право на компенсацію йому за період, коли він не міг користуватись власністю.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 з 04 жовтня 2003 року по 04 жовтня 2006 року перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с.10,27). 09.08.2004 року ОСОБА_1 подарувала ОСОБА_2 Ѕ частку належної їй квартири № АДРЕСА_1, після чого сторони стали співвласниками вказаної квартири у рівних частках по 1/2 частці кожний, що підтверджується матеріалами справи (а.с.5-9) та не заперечується сторонами.
ОСОБА_1 сплачує витрати на утримання спільного майна самостійно, що не оспорюється відповідачем. Згідно з наданими копіями розрахункових квитанцій за період з липня 2007 року по травень 2010 р. нею на користь Керченської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» сплачено вартість наданих послуг у розмірі 4808,40 грн. (а.с.11-17).
Згідно з довідкою та випискою з особового рахунку, наданих Керченською філією ОП «Кримтеплокомуненерго» на запит суду, нараховано за період з липня 2007 року по квітень 2010 р. 4718,80 грн., сплачено ОСОБА_1 за вказаний період 4758,40 грн., заборгованості не має (а.с.54-55).
Суд зазначає, що в інформації, наданій Керченською філією ОП «Кримтеплокомуненерго» на запит суду, не враховано платіж на суму 150,00 грн., що був здійснений позивачем 05.05.2010 р. (а.с.16), втім, позивач й надалі продовжує нести витрати самостійно, що було підтверджено також відповідачем, тому суд вважає розрахунок, наданий позивачем обґрунтованим.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг. За нормою ч. 2 ст. 19 цього Закону учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку.
У силу положень статей 21, 24, 41 Конституції України, статей 319, 358 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16.01.2003 р. всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.
Відповідно до ст. 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Стаття 356 Цивільного кодексу України встановлює, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до вимог ст. 360 Цивільного кодексу України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Таким чином, виходячи з того, що ОСОБА_2 є власником Ѕ частки квартири № АДРЕСА_1, він повинен нести витрати на утримання вказаного майна відповідно до розміру належної йому частки, тобто у розмірі Ѕ частки, а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном, у тому числі перед Керченською філією ОП «Кримтеплокомуненерго» по сплаті вартості наданих послуг.
Посилання відповідача про створення йому позивачем перешкод у користуванні належним йому майном суд не бере до уваги, оскільки вказані обставини не позбавляють відповідача обов’язку брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, покладеного на власника чинним законодавством. А з самостійними вимогами про стягнення будь-якої компенсації відповідач до суду не звертався.
З огляду на вимоги ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача також понесені ним судові витрати, підтверджені документально (а.с.1,2).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 355, 360 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 214, 215 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Керч Автономної Республіки Крим, що проживає за адресою: АДРЕСА_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки м. Токмак Запорізької області, що проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, 2404,20 грн. витрат на утримання спільного майна, 51,00 грн. судового збору та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього загальну суму у розмірі 2575 (дві тисячі п’ятсот сімдесят п’ять) грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду АР Крим через Керченський міський суд АР Крим протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення виготовлений 29 листопада 2010 р.
Суддя О. Я. Цветков