Справа № 2-о-158/07

РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

«06» квітня 2007 року

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Гуревського В.К.

за секретаря                  - Варнавська В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1про встановлення факту, що має юридичне значення, -

Встановив:

Заявниця просить суд встановити факт, що має юридичне значення, - встановити факт належності ОСОБА_1, 1952 року народження, трудової книжки, виданої 10 вересня 1970 року, посилаючись на такі обставини. Заявницю 10 вересня 1970 року було прийнято на роботу у військову частину № НОМЕР_4 на посаду креслярки. За першим місцем роботи їй видано трудову книжку, однак при оформленні її була зроблена помилка в графі прізвище, замість необхідного „ІНФОРМАЦІЯ_1" (російською - „ІНФОРМАЦІЯ_2"), вказано „ІНФОРМАЦІЯ_3". В 1974 році заявниця уклала шлюб з ОСОБА_4і змінила прізвище на прізвище чоловіка. Відповідний запис був зроблений у трудовій книжці. У лютому 2007 року заявниця звернулася до Пенсійного фонду за оформленням пенсії, однак їй було відмовлено, оскільки є помилка у написанні дошлюбного прізвища в трудовій книжці. Заявник просить усунути порушення його права у зв'язку з необхідністю оформлення пенсії.

Представник зацікавленої особи, Управління пенсійного фонду в Малиновському районі м. Одеси, у судове з'явився, заперечень проти поданої заяви не надав, залишивши вирішення справи на розгляд суду.

Вислухавши пояснення заявниці, представника зацікавленої особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням заяви з наступних причин.

У судовому засіданні встановлено, що згідно із трудовою книжкою, виданою 10 вересня 1970 року, вона належить ОСОБА_3.

Втім, за свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_1від 22 лютого 1952 року, актовий запис № 6, прізвище, ім'я, по батькові заявниці зазначені як ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4року народження.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_4та ОСОБА_2, серія НОМЕР_5від 18 серпня 1974 року, актовий запис № 14, прізвище заявниці вказане саме „ІНФОРМАЦІЯ_1".

Після укладення шлюбу та зміни прізвища на ОСОБА_1. був зроблений відповідний запис в трудовій книжці. Відповідно до написання прізвища в паспорті, серії НОМЕР_2, виданим 19 жовтня 2000 року Малиновським РВ УМВС України в Одеській області, значиться ОСОБА_1, тобто прізвище в паспорті збігається із зміненим прізвищем в трудовій книжці.

Таким чином, є наявною невідповідність у написанні дошлюбного прізвища заявниці у свідоцтві про народження, свідоцтві про укладення шлюбу та трудовій книжці.

Виходячи зі встановлених обставин у справі, досліджених у сукупності на підставі їх аналізу, беручи до уваги, що на момент оформлення трудової книжки на ім'я ОСОБА_2була зроблена помилка, а також враховуючи, що розбіжність стосується

2

однієї букви прізвища, суд вважає за необхідне встановити юридичний факт належності цій особі трудової книжки.

Оскільки неусунення судом цих недоліків позбавляє заявника можливості належним чином оформити документи для призначення пенсії, заявниця вправі вимагати від суду захисту своїх суб'єктивних прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, крім зазначених в ч. 1 ст. 256 ЦПК України, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.95 року „Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" на підставі п. 6 ст. 273 ЦПК (п. 6 ст. 256 чинного ЦПК України) суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв'язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв'язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж. Таким чином, судом не вбачається перешкод у встановленні факту щодо якого просить заявниця.

На підставі викладеного, керуючись ст. 16 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 130, 174, 213, 215, 256, 259, п. 6. ч. 1, ч. 2 ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України, п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.95 року „Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", СУД -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1про встановлення факту належності трудової книжки - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження, яка проживає за адресою: м. АДРЕСА_1, трудової книжки, виданої 10 вересня 1970 року військовою частиною № НОМЕР_4, на ім'я ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення у порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.