Справа № 2о-159/07

РЕШЕНИЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«12» квітня 2007 року

Махновський районний суд м. Одеси в складі: Головуючого - судді Гуревського В.К. при секретарі        - Варнавській В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справа по заяві ОСОБА_1про встановлення факту постійного проживання в Україні, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1. звернулася до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання в Україні. Свої вимоги заявниця обґрунтовує тим, що вона постійно, протягом всього свого життя, проживала в Україні: ІНФОРМАЦІЯ_1року народилася в місті Одесі, з 01 вересня 1994 року по 20.06.2003 року навчалася в загальноосвітній школі № 19. З часу народження та по 27 жовтня 2004 року позивачка проживала за адресою: м. АДРЕСА_1. 27 жовтня 2004 року за місцем її проживання по АДРЕСА_2сталася пожежа і вона була вимушена переїхати на інше постійне місце проживання. 18 жовтня 2006 року заявниця звернулася до відділу ВГІРФО ОМУ ГУМВС України в Одеській області щодо отримання паспорту громадянина України. 16.11.2006 року в цьому їй було відмовлено на тих підставах, що оскільки неможливо документально підтвердити факт її проживання на день незалежності України, то заявниця не вважається громадянкою України.

Представник зацікавленої особи, ВГІРФО ОМУ ГУМВС України в Одеській області, у судове засідання з'явився, залишив винесення рішення на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення заявника, допитавши свідків, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.

Заявниця, ОСОБА_1, народилася в м. Одесі 0ІНФОРМАЦІЯ_1року, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданого повторно 27 травня 2006 року серія І-НОМЕР_1. З 01 вересня 1994 року по 20 червня 2003 року заявниця навчалася в загальноосвітній школі № 19, про що суду була надана відповідна довідка. З часу народження до 2002 року ОСОБА_1. перебувала на обліку в Сьомій дитячій поліклініці, що підтверджується відповідною довідкою. З часу народження та по 27 жовтня 2004 року позивачка проживала за адресою: м. АДРЕСА_1. 27 жовтня 2004 року за місцем її проживання по АДРЕСА_2сталася пожежа. Факт пожежі підтверджений довідкою Малиновського районного відділу м. Одеси Головного управління МЧС України в Одеській області. Внаслідок цих подій заявниця була вимушена переїхати на інше постійне місце проживання.

Оскільки в заявниці була відсутня прописка в Україні на момент 24 серпня 1991 року, 16 жовтня 2006 року, співробітники органів внутрішніх справ позбавлені правових підстав установити факт приналежності заявниці громадянства України, а також видати паспорт громадянина України.

Факт постійного проживання заявниці в України на момент 24 серпня 1991 року підтверджується зібраними в справі доказами, у тому числі, показаннями свідків, довідками зі школи, дитячої лікарні.

Згідно ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо закононом не визначено іншого порядку їх встановлення. Оскільки від встановлення судом факту проживання заявниці в Україні на момент 24 серпня 1991 року залежить рішення питання встановлення приналежності їй українського громадянства, а законом не передбачено іншого порядку встановлення такого факту, суд вважає за можливе заяву

2

задовольнити, встановивши факт постійного проживання в Україні за той період часу, що має юридичне значення, тобто на 24 серпня 1991 року.

Керуючись ч. 2 ст. 256, ст.ст. 257,259 ЦПК України, СУД -

ВИРІШИВ:

Встановити факт постійного проживання на території України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженки м. Одеси, яка проживає без реєстрації за адресою м. АДРЕСА_1, на момент проголошення незалежності України, тобто на 24 серпня 1991 року.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення у порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.