Справа №2-3550/07

РІШЕННЯ

Іменем України

«16» квітня 2007 року

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого     - судді Гуревського В.К.

за секретаря                  - Варнавська В.І.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про розірвання шлюбу, -

Встановив:

Позивачка звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2. з вимогою про розірвання шлюбу на підставі того, що шлюбні відносини між сторонами припинилися, сторони повністю втратили почуття любові та взаємоповаги. Як причину розпаду сім'ї позивачка вказує на той факт, що через постійні скандали з відповідачем у сім'ї створилася нестерпна обстановка для спільного проживання її та дітей з відповідачем. Шлюб носить формальний характер, збереження шлюбу вважає неможливим.

Відповідач у судове засідання з'явився, позовні вимоги позивачки визнав, визнав обґрунтованою вимогу про розірвання шлюбу.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову при проведенні попереднього судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У судовому засіданні встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 21 листопада 1981 року, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено актовий запис № 52. Від цього шлюбу є двоє повнолітніх дітей. Шлюб у сторін є першим.

Сімейні відносини фактично припинені, подружні відносини не підтримують, спільне господарство між сторонами не ведеться. Причиною розпаду сім'ї є те, що через постійні скандали з відповідачем у сім'ї створилася нестерпна обстановка для спільного проживання її та дітей з відповідачем. Незважаючи на те, що відповідач проживає окремо від позивачки і дітей, він вже три роки за місцем їх проживання влаштовує скандали, заподіює моральні страждання позивачці і дітям, що змусило її звертатися в органі міліції. Сторони ніяких відносин не підтримують.

На примирення позивачка не згодна, шлюб носить формальний характер, збереження шлюбу є недоцільним. Заходи примирення, вжиті судом не надали позитивного результату, через що суд не вважає за необхідне додатково вживати заходів щодо примирення сторін.

При дослідженні судом фактичних взаємин між сторонами дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя чоловіка й дружини та збереження шлюбу буде суперечити інтересам чоловіка та дружини, а також інтересам їхніх дітей.

Згідно ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне проживання чоловіка й дружини та збереження шлюбу суперечать інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення. Враховуючи, що побудова сімейних відносин повинна здійснюватись на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки (ст. 1 СК України), суд задовольняє позовні вимоги позивачки про розірвання шлюбу.

Видатки по оплаті державного мита при оформленні реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС суд вважає за необхідне покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 15,104,105,110,112,180 Сімейного кодексу України, ст. ст. 11,88, ч. 4 ст. 130, ч. 4 ст. 174, ст. ст. 213,215 Цивільного процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Шлюб між ОСОБА_1та ОСОБА_2, зареєстрований Долинською сільською радою Ананьєвського району Одеської області 21 листопада 1981 року, актовий запис № 52, розірвати.

При реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС стягнути з ОСОБА_2державне мито у розмірі 17,0 гривень, ОСОБА_1- від сплати звільнити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення у порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.