Справа № 2-1992-2010 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2010 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Кононенко О.М. розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги, -
В С Т А Н О В И В :
18 жовтня 2010 року позивачка звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила постановити рішення, яким визнати дії Управління Пенсійного Фонду України у Дніпропетровській області неправомірними та зобов’язати нарахувати та виплати їй щомісячну державну соціальну допомогу за період часу 2007 року по 2010 рік та поновити строк для звернення до суду. В обґрунтування своїх вимог позивачка вказала на те, що вона згідно Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” має статус дитини війни і перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі. Відповідно до ст.6 цього закону з 1 січня 2006 року їй щомісячно повинна виплачуватися як дитині війни соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак дана соціальна допомога відповідачем не нараховувалась і не сплачувалась і у її виплаті за 2007-2010 рік відмовлено. Проте 09.07.2007 року Рішенням Конституційного Суду України визнано неконституційним пункт 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію вказаної норми закону. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року було визнано неконституційним п. 2 ст. 41 другого розділу Закону України ?ро Державний бюджет України на 2008 рік”, якими були зменшені розміри щомісячної надбавки до пенсії, тобто поновлено дію Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”. За ч. 2 статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативними актами. Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Розмір соціальної допомоги, відповідно до статті 6 ЗУ?ро соціальний захист дітей війни” становить 30% мінімальної пенсії за віком, яка відповідно до ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Позивачка уточнила свої вимоги та просила зобов’язати Управління пенсійного фонду у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська нарахувати та виплатити їй підвищену на 30 % мінімальну пенсію за віком у період з 2007 по 2008 роки поновивши їй строк для звернення до суду, оскільки, вона підготувала документи для подання позову в порядку цивільного провадження, згідно якого мала право на звернення до суду у межах трирічного строку, та у вересні рішенням Конституційного суду України, дані вимоги підлягають у адміністративному провадженні, тому вважає що з поважних причин вона пропустила строк для звернення до суду в адміністративному провадженні, крім того фактично про порушення своїх прав вона дізналася із відповіді відповідача у кінці серпня 2010 року.
Відповідач письмові заперечення на позов, у строк встановлений судом не надав.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачкою обставини, вважаю, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Ухвалою суду від 29 жовтня 2010 року вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити їй підвищену на 30 % мінімальну пенсію за віком з урахуванням належної щомісячної соціальної допомоги (дітям війни) за 2009 – 2010 рік, залишено без розгляду.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду. За ст. 100 КАС України, а дміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку. Зазначені позивачкою причини пропуску строку подання адміністративного позову, суд вважає поважними, а тому приходить до висновку про необхідність їх поновлення.
Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Встановлено, що позивачка є пенсіонером та відповідно до ст.1 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” має статус дитини війни, що підтверджується відміткою в її пенсійному посвідченні. Відповідно до ст. 6 зазначеного закону, дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 01 січня 2006 року.
Відповідно до ст. 6 Закону України від 18.11.2004 року № 2195-ІV «Про соціальний захист дітей війни», із змінами та доповненнями, внесеними рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, а розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється, згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, в розмірі прожиткового мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Доводи відповідача, викладені ним у відповіді позивачці №О-145 від 16.08.2010 року про відсутність належного фінансування підвищення до пенсії, зупинення дії законів про виплату підвищення законами України «Про бюджет» та на регулювання цього питання постановою Кабінету міністрів України є безпідставними, оскільки вони не відповідають змісту ст.22 Конституції України, за приписами якої при прийнятті інших або нових законів, внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод, про що зазначено у Р ішенні Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнанні неконституційними також внесені зміни до ч.1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» згідно Закону України від 28.12.2007 року № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
У рішенні № 15-рп/2000 від 14 грудня 2000 року «справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України» зазначено, що рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади. Обов’язок виконання рішення Конституційного Суду України є вимогою Конституції України (частина 2 статті 150).
Європейський Суд з прав людини у справі «Кечко проти України» констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, з огляду на вказані вище норми Конституції України та норми законів, суд дійшов висновку, що необхідно даний позов задовольнити та визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі в м. Дніпропетровську від 16.08.2010 року щодо не здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії підвищеної на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, а також зобов’язати відповідача Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію підвищену на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року розрахованої відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком у відповідний період.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивачкою було сплачено державне мито в розмірі 3 грн. 40 коп., які необхідно стягнути з Державного бюджету м. Дніпропетровська на користь позивачки.
Керуючись ст. 19, 46, 150 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (із змінами і доповненнями), Законом України "Про державний бюджет України на 2010 рік”, Законом України «Про Конституційний Суд України», ст. ст. 2, 18, 94, 99, 104, 105, 106, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В :
Поновити ОСОБА_1 пропущений строк на подачу адміністративного позову.
Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.
Визнати неправолмірними дії Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровську щодо не здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії підвищеної на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищену на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року розрахованої відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком у відповідні періоди.
Стягнути з Державного бюджету м. Дніпропетровська на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Красногвардійський районний суд протягом десяти днів з дня отримання її копії. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.М.Кононенко