Справа № 2-а-628/2010

  ПОСТАНОВА                         ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

09 листопада 2010 року                                  Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді:                                       Пелипенко К.В.

при секретарі:                                                 Хандрига Л.І.

      за участю представників сторін:

від позивача:                                                  не з’явився

від відповідача:                                              не з’явився

від третьої особи:                                          не з’явився

розглянувши   у   судовому   засіданні   смт.  Петропавлівка адміністративну справу

за позовом  ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)      

до ОДДЗ УДАІ м. Мелітополь Запорізької області (м. Мелітополь Запорізької області)

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Інспектора дорожньо-патрульної служби роти дорожньо-патрульної служби № 3 ОДДЗ УДАІ м. Мелітополь Запорізької області Андрейченко Геннадія Анатолійовича (м. Мелітополь Запорізької області)

про  скасування постанови

                                                             СУТЬ СПОРУ:

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) просить скасувати постанову серії АР № 231652 від 30.07.2010р. про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425, 00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 30.07.2010р. о 16 годині 20 хвилин в м. Мелітополь інспектором дорожньо-патрульної служби роти дорожньо-патрульної служби № 3 ОДДЗ УДАІ м. Мелітополь Запорізької області Андрейченко Геннадієм Анатолійовичем  складено протокол про адміністративне правопорушення серії АР1 № 015861 за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В зазначеному протоколі вказано, що позивач того ж дня о 16 годині 15 хвилин  в м. Мелітополь на перехресті вулиць пр. Б.Хмельницького і вул. Фрунзе, керуючи автомобілем ВАЗ-21013 державний номер НОМЕР_1 повернув ліворуч на перехресті при вимкненій додатковій секції світлофору, що дозволяє рух ліворуч, чим порушив п. 8.7.3. правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність, згідно ч. 2 ст. 122   Кодексу України про адміністративні правопорушення.  Позивач не визнав факту скоєння ним правопорушення, зазначив, що перед світлофором знаходилось декілька автомобілів і він почав повертати наліво на зелений сигнал додаткової секції світлофору слідом за автомобілями, які їхали попереду і вже виконали поворот ліворуч. Крім того зазначив, що свідків інспектор не запрошував, а осіб, що перебували поруч з ним в автомобілі, також не хотів записувати до протоколу в якості свідків, а свідка, що внесений до протоколу інспектором, взагалі поруч не було і, відповідно, ця особа не могла бачити факт скоєння позивачем правопорушення. Саме всі ці обставини і зумовили його звернення до суду.

Позивач в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, від нього до суду надійшла заява, відповідно до якої він просить розглянути справу у його відсутність, підтримав свої позовні вимоги та просив їх задовольнити. Крім того, надав до суду клопотання, відповідно до якого просить поновити йому строк звернення до суду, в зв’язку з тим, що він тривалий час перебував у відрядженні і не міг своєчасно звернутися до суду з позовом.

Представник відповідача та третьої особи в судове засідання не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення №№ 921870, 921888 від 27.10.2010р. Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідача та третьої особи.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд, -

              ВСТАНОВИВ:

30.07.2010р. о 16 годині 20 хвилин в м. Мелітополь інспектором дорожньо-патрульної служби роти дорожньо-патрульної служби № 3 ОДДЗ УДАІ м. Мелітополь Запорізької області Андрейченко Геннадієм Анатолійовичем складено протокол про адміністративне правопорушення серії АР1 № 015861 за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В протоколі зазначалось, що ОСОБА_1 30.07.2010р. о 16 годині 15 хвилин  в м. Мелітополь на перехресті вулиць пр. Б.Хмельницького і вул. Фрунзе, керуючи автомобілем ВАЗ-21013 державний номер НОМЕР_1 повернув ліворуч на перехресті при вимкненій додатковій секції світлофору, що дозволяє рух ліворуч, чим порушив п. 8.7.3. правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність, згідно ч. 2 ст. 122   Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В поясненнях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення зазначено, що позивач не згоден з обставинами, зазначеними в протоколі.

В протоколі в якості свідка занесений ОСОБА_2, але позивач зазначає, що цієї особи він взагалі не бачив, при ньому нікого не запрошували, а навпаки, інспектор відмовився записати в якості свідків правопорушення осіб, що перебували у нього в автомобілі.

На підставі зазначеного протоколу 30.07.2010р. інспектором дорожньо-патрульної служби роти дорожньо-патрульної служби № 3 ОДДЗ УДАІ м. Мелітополь Запорізької області Андрейченко Геннадієм Анатолійовичем складена постанова в справі про адміністративне правопорушення серії АР № 231652, відповідно до якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425, 00 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Позивач не погодився з зазначеною вище постановою, що і зумовило його звернення до суду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.  

Між тим, згідно ст. 251 КУпАП доказами  в  справі  про  адміністративне  правопорушення,  є будь-які фактичні дані,  на  основі  яких  у  визначеному  законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення,  винність  даної  особи  в  його вчиненні та інші обставини,  що  мають  значення  для  правильного вирішення  справи.  Ці  дані   встановлюються    протоколом    про адміністративне    правопорушення,    поясненнями    особи,    яка притягається  до  адміністративної  відповідальності,  потерпілих, свідків,  висновком  експерта,  речовими  доказами,    показаннями  технічних  приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки,   відеозапису   чи   засобів   фото-   і   кінозйомки, відеозапису,   які  використовуються  при  нагляді  за  виконанням правил,  норм  і  стандартів,  що  стосуються забезпечення безпеки дорожнього  руху,  протоколом  про вилучення речей і документів, а також іншими документами.  

Так, як зазначив позивач, поряд з ним в автомобілі перебували особи, які могли б бути занесені до протоколу в якості свідків, але інспектором це прохання позивача було проігноровано, ці особи не були допитані, пояснення у них не відбирались. Будь-яких інших свідків інспектор також не запрошував, а особи, що занесена до протоколу в якості свідка, позивач взагалі не бачив, цю людину ніхто не запрошував, отже вона не може бути свідком правопорушення, та, відповідно, є неналежним свідком.

Судом встановлено, що при винесенні протоколу та постанови від 30.07.2010 року, інспектором дорожньо-патрульної служби роти дорожньо-патрульної служби № 3 ОДДЗ УДАІ м. Мелітополь Запорізької області Андрейченко Геннадієм Анатолійовичем було  порушено вимоги ст. 251 КУпАП, а саме: до протоколу про адміністративне правопорушення не записані свідки, які фактично були присутні на місці вчинення правопорушення.    

Іншого відповідач суду не довів.

При таких обставинах суд вважає, що інспектор дорожньо-патрульної служби роти дорожньо-патрульної служби № 3 ОДДЗ УДАІ м. Мелітополь Запорізької області Андрейченко Геннадій Анатолійович при складанні протоколу та винесенні постанови  не виконав вимоги чинного законодавства, а тому у суду є підстави для визнання його дій неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.  

Крім того, суд вважає за можливе визнати поважною причину пропуску строку для звернення до суду та, відповідно, поновити його.

З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та  підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 71, 104, ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд, -

           ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Постанову інспектора дорожньо-патрульної служби роти дорожньо-патрульної служби № 3 ОДДЗ УДАІ м. Мелітополь Запорізької області Андрейченко Геннадія Анатолійовича серії  АР № 231652 від 30.07.2010р. про притягнення ОСОБА_1   до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425, 00 грн.,  – скасувати.  

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

       Суддя                                                                                                                       К.В. Пелипенко