Справа № 2а-2375/2010 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2010 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі
Головуючого судді – Гарбуз О.А.
при секретарі – Полоз Я.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новоукраїнка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Волноваського взводу ДПС прапорщика Лисюн Сергія Вікторовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення АН №852624 від 18 вересня 2010 року, посилаючись на те, що 18 вересня 2010 року інспектором ДПС Волноваського взводу ДПС прапорщиком Лисюн Сергієм Вікторовичем винесено постанову АН № 852624 по справі про адміністративне правопорушення, за якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255.00 грн. Вважає постанову незаконною, оскільки вона складена з порушенням норм права , а саме: не вказане повне найменування посадової особи, яка винесла постанову (скорочення вказані в постанові не дають змоги ідентифікувати посаду, назву підрозділу, в якій проходить службу співробітник ДАІ, його спеціальне звання); інспектором ДПС при розгляді справи не були з’ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача були ознаки проступку, за яким законом встановлено адміністративну відповідальність.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з’явився по невідомим суду причинам, про день та час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, заперечень відносно позову не направлено.
Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини не прибуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Заслухавши пояснення позивача, а також вивчивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити, з наступних підстав.
Інспектором ДПС Волноваського взводу ДПС прапорщиком Лисюн Сергієм Вікторовичем 18 вересня 2010 року було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення АН № 852624 та накладення адмінштрафу в сумі 255 гривень за ч.1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 - позивача по справі.
Як вбачається з постанови 18 вересня 2010 року о 15.19 год. на 150 км а/д Донецьк – Маріуполь, ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ-21093 д/н НОМЕР_1, перевищив встановлену максимальну швидкість руху на 34 км/год.
Судом встановлено, що дійсно 18 вересня 2010 року позивач за вищевказаних перевищив встановлену максимальну швидкість руху на 34 км/год, про що самостійно здійснив запис в протоколі, доказів, які б спростовували його свідчення в судовому засіданні про невчинення правопорушення, як і доказів, що здійснив нівірний запис під впливом сторонніх осіб в протоколі від 13 травня 2010 року «Я.ОСОБА_3 проїхав на червоне світло світофора» не надано.
Відповідно до ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” від 23 грудня 2005 року №14 встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП, зокрема, в постанові потрібно навести докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
У відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка повинна містити найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідачем накладено стягнення в розмірі 255 грн., що свідчить про накладення стягнення в межах санкції статті ч.1 ст.122 КУпАП та з врахуванням положень ст.283 КупАП, встановлених обставин справи та особи порушника.
Позивачем не надано доказів, які спростовують обставини встановлені при складанні протоколу та постанови.
В зв'язку з цим суд дійшов висновку про те, що позивача обгрунтовано було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення норм п.12.4 ПДР та ч.1 ст.122 КУпАП.
Враховуючи вище викладене, суд вважає, що в задоволенні вимог позивача до відповідача про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення необхідно відмовити за необгрунтованістю позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 248, 249, 268, 288 КУпАП, ст.ст. 2, 18, 19, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 171-2 КАС України,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до інспектора ДПС Волноваського взводу ДПС прапорщика Лисюн Сергія Вікторовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення – відмовити за необгрунтованістю позовних вимог.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.А. Гарбуз