Справа № 2-7367/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2010 року. Ленінський районний суд м.Кіровограда у складі:
головуючої судді – Шевченко І.М.
при секретарі – Брехунець Н.П.
з участю адвоката – ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Західінкомбанк» про стягнення вкладу,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення вкладу, зазначивши в обгрунтування позову, що 21.04.2009 року між ним та ТОВ КБ «Західінкомбанк», правонаступником якого з всіма правами та обов»язками є ПАТ «Західінкомбанк» було укладено договір банківського вкладу «Стабільний» в гривні № ДВ-672/1. Відповідно до пункту 1.1 він передав банку на депозитний вклад грошові кошти в сумі 11 644,83 грн. Термін дії договору, відповідно до п.1.2 складав 3 місяці, з датою вимоги 21.07.2009 року.
Після спливу зазначеного терміну кошти йому повернуті не були і 17.08.2009 року ним було укладено новий договір банківського вкладу «Стабільний» в гривні № ДВ-672/2, відповідно до п.1.1 якого вищезазначена сума була передана на депозитний рахунок, термін дії договору склав 6 місяців (п.1.2 договору) з кінцевим терміном повернення 17.02.201 року.
В зв»язку з тим, що відповідач по справі не мав змоги вчасно повернути всю суму коштів, отриманих від нього за договором та нараховані відсотки, за пропозицією відповідача 17.05.2010 року між ПАТ «Західінкомбанк» та ним була укладена додаткову угоду № 2 до договору банківського вкладу «Стандарт» в національній валюті № ДВ-672/2 від 17.08.2009 року по тим же обставинам і термін дії договору продовжено на 1 місяць. Сума вкладу становить 5 000 грн.
Крім того 17.02.2010 року бува укладений договір банківського рахунку фізичної особи в національній валюті № 672 № рахунку 26206601000672, на якому знаходилось 6 644,84 грн. із яких повернуто було лише 3 000 грн., залишок на сьогоднішній день складає 3 644,83 грн.
На неодноразові звернення банк відмовляв у поверненні коштів. Вважає, що відмова банку завдала моральної шкоди, так як він не міг скористатись своїми грошима, є хворою людиною і мав подавати дози банку на підставу цього, просить суд стягнути з відповідача кошти з рахунків з нарахованими відповідно до умов договору відсотками, моральну шкоду в сумі 25 000 грн. та судові витрати по справі в сумі 30 грн. витрат, пов»язаних з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи та 86,45 грн. – судового збору.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позові, просили позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав частково, не заперечує проти задоволення позову, лише в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з банку моральної шкоди просить відмовити, так як позивачем не обґрунтовано її спричинення та стягнення моральної шкоди не передбачене умовам договору.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, перевіривши письмові матеріали справи, проаналізувавши правовідносини між учасниками спору та надавши їм правову оцінку, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 21.04.2009 року між ним та ТОВ КБ «Західінкомбанк», правонаступником якого з всіма правами та обов»язками є ПАТ «Західінкомбанк» було укладено договір банківського вкладу «Стабільний» в гривні № ДВ-672/1. Відповідно до пункту 1.1 він передав банку на депозитний вклад грошові кошти в сумі 11 644,83 грн. Термін дії договору, відповідно до п.1.2 складав 3 місяці, з датою вимоги 21.07.2009 року.
Відповідно до п. 1.1 договору «Вкладник» передає, а «Банк» приймає на депозитний вклад на умовах цього договору грошові кошти в сумі 11644,83 грн., відповідно до п. 1.5 процентна ставка за строковим вкладом становить 17% річних.
Відповідно до п. 1.2 термін дії договору становить 3 міс. Дата вимоги «Вкладником» своїх коштів: 21.07.2009 року з обов»язковим попередженням «Банку» про намір зняти кошти не пізніше як за п»ять робочих банківських днів.
Судом також встановлено, що між сторонами, а саме позивачем ОСОБА_2 та відповідачем по справі ПАТ ?ахідінкомбанк” існували договірні відносини, при цьому взаємні зобов’язання сторін були прямо визначені положеннями договору № ДВ-672/1 від 21.04.2009 року.
В зв»язку із закінченням терміну дії договору і тим, що відповідач по справі не мав змоги вчасно повернути всю суму коштів, отриманих від позивачки за договором та нараховані відсотки, за пропозицією відповідача 17.08.2009 року ним було укладено новий договір банківського вкладу «Стабільний» в гривні № ДВ-672/2, відповідно до умов якого сума на депозитному вкладі склала 11 644,83 грн., термін дії договору склад 6 місяців з датою вимоги 17.02.2010 року.
28.01.2009 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору № 68/08 від 28.07.2008 року по залученню вкладів на депозит, пунктом 2 якого термін дії основного договору був продовжений до 28.04.2009 року.
17.05.2010 року між ПАТ «Західінкомбанк» та ОСОБА_2 була укладена додаткову угоду № 2 до договору банківського вкладу «Стандарт» в національній валюті № ДВ-672/2 від 17.08.2009 року по тим же обставинам і термін дії договору продовжено на 1 місяць. Сума вкладу становить 5 000 грн.
Крім того 17.02.2010 року бува укладений договір банківського рахунку фізичної особи в національній валюті № 672 № рахунку 26206601000672, на якому знаходилось 6 644,84 грн. із яких повернуто було лише 3 000 грн., залишок на сьогоднішній день складає 3 644,83 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 неодноразово звертався до відповідача про повернення йому грошових коштів: 17.02.2010 року, 26.03.2010 року 03.06.2010 року.
Відповідач умови укладеного з позивачем договору в повному обсязі не виконує, частково сплатив позивачу 3 000 грн. суми вкладу і на час судового розгляду справи залишок по внескам становить:
Під час розгляду справи судом було встановлено, що між сторонами існували договірні відносини, при цьому взаємні зобов’язання сторін були прямо визначені положеннями укладених між сторонами договорів.
За загальними умовами виконання зобов’язань, які передбачені ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст.1058, 1060 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 ЦК України).
Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.
Відповідно до ч.2 ст.1060 ЦК України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду, банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.
Таким чином, враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про необхідність застосування до даних правовідносин положень статтей 1058, 1060, 1061 ЦК України, відповідно до яких відмова відповідача від видачі грошового вкладу на вимогу вкладника - позивача по справі ОСОБА_2 є незаконною, враховуючи також, що дії відповідача суперечать діючому цивільному законодавству, умовам, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ ?ахідінкомбанк” договору, та порушують права позивача, в тому числі, як власника, вільно користуватися і розпоряджатися об’єктом права приватної власності, а саме: належними позивачу грошовими коштами, в зв’язку з чим, з урахуванням вимог ст.16 ЦК України, права позивача підлягають поновленню у судовому порядку шляхом стягнення з відповідача на користь позивача.
В судовому засідання позивачем не надано доказів та не обґрунтовано у відповідності до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 в чому полягає моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір цієї шкоди, та якими доказами це підтверджується, а також умови договору не визначений такий спосіб відповідальності за порушення його умов.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 60, 88, 209, ст.ст.213-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст.525, 526, 1058, 1060, 1061 ЦК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з ПАТ "Західінкомбанк" на користь ОСОБА_2 5 000 грн. та нараховані відсотки відповідно до договору банківського вкладу "Стандарт" в національній валюті № ДВ-672/2 від 17.08.2009 року та додаткової угоди № 2 від 17.05.2010 року та 3 644,83 грн. за договором банківського рахунку фізичної особи в національній валюті № 672 за № рахунку 26206601000672 від 17.02.2010 року.
Стягнути з ПАТ "Західінкомбанк" на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі в сумі 86,45 грн. судового збору та 30 грн. витрат, пов"язаних з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи.
В частині стягнення з ПАТ "Захід інкомбанк" на користь ОСОБА_2 моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом десяти днів.
Суддя Ленінського районного суду
м. Кіровограда І.М. Шевченко.