Справа №2-1914/2008 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

09 грудня 2008 року Старобільський районний суд Луганської області

в складі: головуючого - судді Пелиха О.О.,

               при секретарі- Кудрявцевой Ю.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у залі суду в м. Старобільську цивільну справу по позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу

встановив:

      Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу посилаючись на те, що з 20 березня 1981 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Шлюб зареєстрований виконкомом Чмирівською сільською радою Старобільського району Луганської області за актовим записом № 14. Від шлюбу мають трьох повнолітніх дітей. Сімейні відносини з відповідачем припинені більш ніж 15 років тому у зв’язку з різними поглядами на життя. Примирення між ними неможливе.

    У попередньому судовому засіданні позивачка позов підтримала та просила суд його задовольнити.

            Відповідач у попереднє судове засідання не з’явився просив розглянути справу в його відсутності, позов визнав, на розірвання шлюбу згодний, витрати по справі просив покласти на нього. Причина розпаду сім’ї позивачкою вказана вірно.    

Суд згідно ч.2 ст.154 ЦПК України вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Таким чином, визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи, чи інтереси інших осіб.

20 березня 1981 року між сторонами було укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с.4).

Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають.

            Судом встановлено, що примирення сторін неможливе, сім’я фактично розпалась та збережена бути не може.

Суд вважає занеобхідне витрати по розірванню шлюбу покласти на відповідача, тому, що він не прийняв заходів для збереження сім’ї.

На підставі вищевикладенного, керуючись ст. ст. 104,105,109, 112 СК України,ст.ст. 10,11,60,79,212-215 ЦПК України, суд                    

вирішив:

            Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

            Шлюб, зареєстрований 20 березня 1981 року виконкомом Чмирівської сільської ради Старобільського району Луганської області за актовим записом № 14 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвати.

            При видачі свідотства про розірвання шлюбу стягнути держмито з ОСОБА_2 у розмірі 17 грн. ОСОБА_1 від сплати держмита звільнити.

     Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Старобільський районний суд протягом  десяти  днів з дня його проголошення.

   Заяву на апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10-ти днів  з дня проголошення рішення.

   Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

        Суддя                             О.О.Пелих