Справа   №   2-938/2010року

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я
ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

               15 листопада     2010 року                            Бахмацький      районний    суд  Чернігівської області

   у складі:

              головуючої судді  Глушко  О.І.

              при секретарі  Макаренко Ю.Г.,

розглянувши у   відкритому   судовому засіданні в м. Бахмач цивільну справу за позовом    ОСОБА_1  до   ОСОБА_2    про  зміну  черговості   одержання  права   на спадкування  щодо Державного акту  на    право  власності  на земельну  ділянку,

В С Т А Н О В И В:

              ОСОБА_1 звернулася  до  суду з позовом  до  ОСОБА_2 про  зміну  черговості   одержання  права   на спадкування  щодо Державного акту  на    право  власності  на земельну  ділянку. В  своїй  заяві вказала, що  після  смерті   ІНФОРМАЦІЯ_3  ОСОБА_3, з  яким  вона  проживала  однією  сім»єю, починаючи  з  1996 року відкрилася  спадщина, до  складу  якої  входить земельна ділянка  згідно державного акту, виданого на  ім»я ОСОБА_3.  Спадкоємцями  першої  черги за законом є  діти  померлого: син – ОСОБА_2 та донька ОСОБА_4. Остання на протязі  передбаченого законодавством  шестимісячного терміну, відмовилася від   належної  їй  частки  у  спадщині та  не претендує на неї. А син  померлого – ОСОБА_2  прийняв  спадщину  відповідно до  ст.   1269  ЦК України, оскільки    на протязі  шести  місяців  звернувся до   Бахмацької  державної нотаріальної  контори  із письмовою заявою  про прийняття  спадщини, але свідоцтва про   право на спадщину  до  цього   часу не  отримав.   Просить    визнати  за нею   право на  спадкування майна  померлого ОСОБА_3   разом  зі   спадкоємцем   першої  черги   за законом – сином ОСОБА_2, оскільки   за час  життя  ОСОБА_3   був  інвалідом  другої  групи в результат  трудового каліцтва, яке отримав    ще  у   23  лютого  1980 року,  потребував  сторонньої допомоги. А  останні  дні  свого життя   він  був прикутий  до ліжка  і потребував  особливого догляду, який  здійснювала  саме  вона.  Також  просить  стягнути з відповідача  на  її користь  понесені  судові  витрати в розмірі  8 гривень 50 копійок  в рахунок  повернення витрат  по  сплаті  держмита, 37 гривень  в рахунок  повернення витрат по  сплаті  ІТЗ   та  200  гривень  за надання правової допомоги.

              В судовому  засіданні  позивачка ОСОБА_1 свої  вимоги  підтримала у повному  обсязі  і просила суд задовольнити їх  з  підстав, зазначених  у позові.  Також  зазначила, що в разі, якби  ОСОБА_2 – відповідач по  справі, приймав  участь  у похованні  свого  батька – ОСОБА_3, то  вона б не піднімала даного   питання

              Відповідач  ОСОБА_2 в судовому засіданні позовних  вимог не визнав і пояснив, що   ОСОБА_3 доводився йому  батьком.   Ще  у  дитинстві,   його  батьки  розірвали  шлюб і він залишився проживати з  матір»ю.  Батько ж протягом  усього  часу  не сплачував   аліментів   на  його утримання  і не допомагав  своїм дітям  матеріально.  Про  хворобу батька  йому  було відомо. Останніх  двадцять  років  вони  взагалі не  підтримували  ніяких  відносин. На похорони  до  батька  не приходив, а  навмисно  поїхав  з  села,  оскільки це  було йому не досить приємно з  психологічного боку.

              Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні   показала, що  добре знає   ОСОБА_1, оскільки  проживає  з нею  по-сусідству.    Вона  проживала  з ОСОБА_2  однією  сім»єю біля 20  років.  Останній  був  хворий протягом  останніх двадцяти років, часто  лікувався  в  лікарні. В  результаті  своєї  хвороби, він  часто  втікав з дому  і доводилося  його  шукати. Своїй  сім»ї та  дітям  був  потрібен, коли  був  здоровий. ОСОБА_1  здійснювала  за ним догляд,  допомагала  йому  у всьому. Його ж діти  від  першого шлюбу – ОСОБА_2 та ОСОБА_4 – ніколи не приходили до нього.    Приблизно  за  чотири місяці  до  смерті   він  був  взагалі  прикутий до  ліжка. Похорони  відбувала ОСОБА_1,  а  його діти  не  приходили  і не допомагали   взагалі.

              Свідок  ОСОБА_6   в  судовому засіданні показала,  що  ОСОБА_3, який  проживав  із  ОСОБА_1  однією  сім»єю,  протягом  останніх  20 років,  страждав на хворобу  близько  30 років.  Його захворювання супроводжувалося тим, що він  часто  втікав  з дому  і  доводилося його шукати.  Його діти  не відвідували  його взагалі, на похоронах не  були присутні.   ОСОБА_3 доглядала  лише ОСОБА_1. Приблизно на протязі  року  до смерті  він був  прикутий   до  ліжка   і потребував  особливого догляду.   Його хвороба  була пов»язана   травмою голови, отриманою на виробництві.

              Вислухавши сторони,  покази свідків ОСОБА_5 та  ОСОБА_6, вивчивши  матеріали  справи, суд приходить  до  висновку, що  позовні  вимоги   підлягають  задоволенню, виходячи з наступного.  

              Відповідно до ч.1 статті 11 ЦПК України «Суд розглядає  цивільні  справи  не  інакше  як  за  зверненням  фізичних  чи  юридичних  осіб, поданим  відповідно  до  ЦПК України, в  межах  заявлених  вимог  і на підставі  доказів  сторін  та  інших  осіб, які беруть  участь  у справі».

              Нормою  частини 2  ст.  1259  ЦК України передбачено, що «Фізична  особа, яка є  спадкоємцем  за законом  наступних  черг, може  за   рішенням суду  одержати право на спадкування  разом зі  спадкоємцями тієї  черги, яка має  право на спадкування    разом  і  спадкоємцями  тієї  черги, яка має право на спадкування, за  умови, якщо  вона протягом   тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу  допомогу  спадкодавцеві, який  через похилий  вік, тяжку хворобу  або  каліцтво  був  у безпорадному  стані.

              Як встановлено  в судовому засіданні  ОСОБА_3  помер ІНФОРМАЦІЯ_3, що  підтверджується   копією  свідоцтва про  смерть (а.с. 10).

             За рішенням Бахмацького районного суду від   18 травня  2010 року    встановлено, що  ОСОБА_1  проживала  однією  сім»ю  із ОСОБА_3  як  чоловік  та жінка  без  шлюбу з 1996 року  і по  день  смерті  останнього, тобто  по   17.01.2010 року (а.с.11).

             Відповідно до  ст. 1264  ЦК України «У  четверту  чергу   право на спадкування  за законом  мають  особи, які  проживали   зі   спадкодавцем   однією сім»єю не менш  як  п»ять років  до  часу  відкриття спадщини».

              Зі змісту  довідки  за №   086736 МСЕ-ЧНВ  вбачається,  що  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1  встановлено при  повторному  огляді    другу  групу  інвалідності,  яку  він  мав  з  1980 року,  безстроково (а.с. 14),   також  встановлено    80 % втрати  працездатності.  

             Із  акту  № 1  про  нещасний  випадок  на виробництві від   23  лютого  1980 року   вбачається, що   ОСОБА_3 отримав  відкриту  черепно - мозкову травму (а.с.12).

             За  повідомленням   головного лікаря  Бахмацької  ЦРЛ   від   20.10.2010 року   ОСОБА_3   перебував  на  диспансерному обліку   та неодноразово лікувався  амбулаторно, стаціонарно  у  лікаря – невролога   Бахмацької ЦРЛ  з 1980 року  після  отримання   ВЧМТ  на  виробництві (а.с. 53).  

             В судовому засідання  також  встановлено, що   ОСОБА_3 доводився  батьком  ОСОБА_2, що  підтверджується копією  свідоцтва про народження (а.с. 40), а відповідно, останній являється спадкоємцем  першої  черги  за  законом.  

             З оглянутої  в судовому засіданні  спадкової  справи    № 02-14  до майна  померлого ІНФОРМАЦІЯ_3   ОСОБА_3, яка розпочата    27  травня   2010 року  вбачається, що  після  смерті  останнього з  заявами  про прийняття  спадщини  звернулися:  27.05.2010 року  ОСОБА_2 (а.с. 37), від  ОСОБА_4 мається  заява  про   відмову  від прийняття  спадщини після  смерті  батька  на  користь  ОСОБА_2 (а.с.42).  В матеріалах  зазначеної  спадкової  справи  мається  заява    ОСОБА_1, датована   01.09.2010 року, в  якій  вона просить  не  видавати    свідоцтва про  спадщину  після  смерті  ОСОБА_3 в зв»язку  зі  зверненням   до  суду  з  заявою  про  зміну  черговості (а.с 50 зворот).

            Аналізуючи  вищевикладене, суд  вважає, що  в судовому засіданні  з достовірністю  встановлено, що  ОСОБА_3, маючи  захворювання внаслідок  отриманої  черепно - мозкової  травми,   потребував  стороннього догляду, який здійснювала  саме  ОСОБА_1 протягом  тривалого часу.  Відповідачем   ОСОБА_2  в судовому засіданні  зазначені  обставини ніякими доказами не спростовані,  а тому  за  ОСОБА_7  слід  визнати  право на спадкування  майна померлого   ІНФОРМАЦІЯ_3  ОСОБА_3, разом   зі  спадкоємцем  першої  черги  за  законом -  сином - ОСОБА_2.

             Відповідно до  ст. 88 ЦПК України «Стороні,  на користь якої  ухвалено  рішення, суд  присуджує  з  другої сторони  понесені нею  і  документально  підтверджені  судові  витрати. Якщо  позов  задоволено  частково, судові  витрати   присуджуються  позивачеві  пропорційно  до  розміру  задоволених  позовних  вимог, а відповідачеві - пропорційно   до  тієї  частини  позовних  вимог, у  задоволення  яких  позивачеві відмовлено.

               Виходячи  з положення   ст.  88 ЦПК України, враховуючи, що   позовні  вимоги   задоволено  повністю, суд  вважає за необхідне  стягнути з  ОСОБА_2   на користь позивачки   45   гривень  50 копійок, із яких 37 гривень  витрати  по сплаті  ІТЗ, 8 гривень  50 копійок  витрати  по  сплаті   держмита, які  підтверджені  документально.  Не підлягають  стягнення  витрати  в розмірі  200 гривень  за  надання правової  допомоги,  оскільки вони не підтверджені  документально.  

             Керуючись  ст.ст. 10, 60, 88, 209, 212, 213, 215, 218  ЦПК  України, ст.  1259, 1261, 1264 ЦК України -

В И Р І Ш И В:

              Позовні вимоги   ОСОБА_1  до  ОСОБА_2  про  зміну  черговості   одержання  права   на спадкування  щодо Державного акту  на    право  власності  на земельну  ділянку задовольнити.

              Визнати за   ОСОБА_1,   ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженкою  села Халимоново Бахмацького району Чернігівської області  право на спадкування  майна померлого   ІНФОРМАЦІЯ_3  ОСОБА_3, разом   зі  спадкоємцем  першої  черги  за  законом -  сином - ОСОБА_2.

             Стягнути   з ОСОБА_2 на  користь  ОСОБА_1   45 (сорок п»ять)  гривень   50 копійок у  рахунок повернення  витрат  по  сплаті  державного мита  та  витрат  на  ІТЗ.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області через Бахмацький районний суд Чернігівської області  протягом десяти днів з дня його проголошення.

                                   Суддя                                                                                    О.І. Глушко