Справа № 2-а-6450
2010 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
?0” листопада 2010 року суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Кучеренко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі в порядку письмового провадження справу, відкриту за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС прапорщика взводу ДПС ВДАІ м. Мелітополя Шашенко Володимира Анатолійовича про визнання дій суб’єкта владних повноважень незаконними та скасування протоколу та постанови про накладення штрафу ,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати дії інспектора ДПС Шашенко В.А. про притягнення його до адміністративної відповідальності неправомірними, скасувати протокол АРІ № 140561 від 25.10.2010 року та постанову АР № 296961 від 25.10.2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП України у вигляді штрафу у сумі 425 грн. та закрити провадження у справі, зазначивши, 25.10.2010 року, він дійсно, керуючи автомобілем Хюндай-Соната, д/н НОМЕР_1, рухався по пр. Б. Хмельницького у напрямку міста Мелітополь. Перед ним рухався автомобіль Форд-Транзіт сірого кольору, який він вирішив об’їхати. Для цього він був змушений виїхати на ліву смугу проспекту і, коли він ще не встиг зайняти праву смугу, його зупинив працівник міліції та пред’явив претензії, що він рухався по лівій смузі замість правої. Вважає, що протокол та постанова від 25.10.2010 року винесені без додержання вимог ст. 245 КУпАП, свідок, який вказаний у протоколі, не міг бачити, які він об’їжджав автомобіль, який рухався перед ним. Свідок бачив лише його автомобіль, що рухався по лівій смузі дороги, але причину такого руху не бачив. Крім того, свідок розпився у протоколі, ще до початку з’ясування всіх обставин по справі.
Позивач в судове засідання не з’явився, від нього надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з’явився, від нього надійшла заява з проханням слухати справу за його відсутності, позовні вимоги не визнає, вважає, що протокол та постанова винесенні законно. Надав письмові пояснення свідка ОСОБА_2
У відповідності до вимог ч.3 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, в зв’язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, враховуючи доводи позивача, що викладені в позовній заяві, дослідивши інші матеріали справи, вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основних свобод кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов’язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з ст. 13 Європейської конвенції з прав людини та основних свобод кожна людина, права і свободи якої викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний спосіб захисту у відповідному національному органі незалежно від того, що порушення було вчинене особами, які діяли в офіційній якості.
У відповідності зі ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність, Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Стаття 55 Конституції України вказує, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Частиною першою ст. 2 КАС України, передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних повноважень управлінської функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з вимогами частини 2 статті 19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання позивача.
У відповідності до вимог ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
У відповідності до вимог ч.1 ст.71 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постановою інспектора ДПС прапорщика взводу ДПС ВДАІ м. Мелітополя Шашенко В.А. від 25.10.2010 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КАС України за те, що він 25.10.2010 року о 07.20 годин, керуючи автомобілем Хюндай-Соната, д/н НОМЕР_1, по пр. Б.Хмельницького в м. Мелітополі, де рух здійснюється по двом смугам у кожному напрямку, рухався по лівій смузі, коли права смуга була вільною, чим порушив вимоги п.п. 11.2, 11.5 ПДР України.
Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
У відповідності до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена – до вищестоящого органу (вищестоящій посадовій особі) або до районного, міського районного в місті, міського або міськрайонного суду, в порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.
Згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до вимог ст. 162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єкта владних повноважень.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 293 КУпАП, орган, (посадова особа), при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність та обґрунтованість винесеної постанови та може змінити міру стягнення в рамках, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, але, щоб стягнення не було посилене.
У відповідності з вимогами ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано жодного доказу, окрім письмового пояснення свідка ОСОБА_2, на підтвердження правомірності свого рішення.
Відповідно до ст. 22 КУпАП, при малозначності скоєного адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважена вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням.
З урахуванням пом’якшуючих обставин, зокрема того, що скоєне ОСОБА_1 правопорушення не потягло настання будь-яких негативних наслідків, суд приходить до висновку, що правопорушник усвідомив протиправність своєї поведінки і є всі підстави вважати, що він не буде більш допускати такої поведінки, тому вважає можливим в даному випадку досягти виховних та попереджувальних заходів без застосування до нього заходів адміністративного впливу, звільнивши ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності передбаченої ст. 122 ч. 2 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Що стосується оскарження позивачем протоколу про адміністративне правопорушення серії АР1 №140561, то слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення є одним із видів доказів на підставі якого встановлюються певні обставини в справі про адміністративне правопорушення, а тому відповідно до вимог КУпАП оскарженню не підлягає.
Відповідно до ст. 287 КУпАП оскарженню підлягає лише постанова по справі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 11, 18, 19, 69, 71, 99, 100, 162, 163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 14-1, 22, 122 ч. 2, 258, 286, 289, 293 КУпАП,
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС прапорщика взводу ДПС ВДАІ м. Мелітополя Шашенко Володимира Анатолійовича про визнання дій суб’єкта владних повноважень незаконними та скасування протоколу та постанови про накладення штрафу - задовольнити частково.
Змінити постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АР №296961 від 25.10.2010 року, звільнивши ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності передбаченої ст. 122 ч. 2 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя: Н.В.Кучеренко