Справа № 2-274/2007року
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2007 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі головуючого - судді: Барашкова В. В.
при секретарі: Шевчук І.Ю.
за участю сторін та представників сторін: ОСОБА_1. - позивач- відповідач, ОСОБА_2. - позивачка- відповідачка, ОСОБА_3. - відповідач - позивач, ОСОБА_4. - відповідачка - позивачка, представник відповідача Виконкому Івано-Франківської міської Ради - Сегін І.Р., адвоката на стороні позивачів-відповідачів - ОСОБА_5.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську об'єднану цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, Житлово-експлуатаційної організації №5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про визнання ордеру недійсним, скасування розпорядження міського голови та зустрічний позов ОСОБА_4, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 ,ОСОБА_2 про виселення, суд, -
встановив:
ОСОБА_1., ОСОБА_2. звернулись до суду з позовом до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, Житлово-експлуатаційної організації №5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про визнання ордеру недійсним, скасування розпорядження міського голови. Заявлені вимоги мотивують тим, що 1986 року працюють в ЖЕО №5 з 1986 і 1996 року , на посадах слюсаря -сантехніка і двірника та перебувають на квартирному обліку з 1987 року на склад сім'ї 4 особи і обоє входять в перелік категорій працівників, яким надаються службові житлові приміщення. В 2002 році на території ЖЕО №5 звільнилася квартира АДРЕСА_1. Оскільки позивачі з 1990 року проживають в нежитловому приміщенні - колясочній будинку АДРЕСА_2 площею 6 кв. метра, що не обладнана комунікаціями і не призначене для проживання тому за пропозицією керівництва ЖЕО №5 та з відома міськвиконкому вселились у спірну квартиру по АДРЕСА_1, в якій проживають по даний час. Повідомили суду також, що рішенням спільного засідання адміністрації та профкому ЖЕО №5 від 23.11.2005 року було вирішено в установленому порядку провести переведення займаної квартири в службову з подальшим наданням її сім'ї ОСОБА_1 в порядку черговості. Проте, 21 березня 2006 року виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради видав сім'ї ОСОБА_3 ордер на житлове приміщення серія НОМЕР_1, в якому проживають позивачі. Вважають, що вказаний ордер, що виданий на спірне житлове приміщення є незаконним за таких підстав. Спірну квартиру вони зайняли з відома і згоди керівництва ЖЕО №5 при вирішенні питання переводу цієї квартири в службове житло і розподілу її в порядку черговості. За період проживання з 2002 року по даний час несуть всі обов'язки, що витікають з договору найму, в тому числі сплачують квартплату та всі
2
комунальні послуги, при цьому на їх прізвище, що є однією з умов укладання з ними договору житлового найму. Вважають, що сім'ї ОСОБА_3 видано ордер на зайняте житло з порушенням встановленого порядку надання жилих приміщень, тому його має бути визнано недійсним. Окрім цього, спірне житло приватизоване відповідачами ОСОБА_3, які постійно не проживають у спірній квартирі тому вимагають також скасувати розпорядження міського голови від 31 березня 2006 року № 190-р. та визнати не дійсним свідоцтво про право власності від 31 березня 2006 року, що видане сім'ї ОСОБА_3 на квартируАДРЕСА_1 в м. Івано-Франківську. В судовому засіданні ОСОБА_1., ОСОБА_2. позов підтримали і дали аналогічні пояснення.
Відповідачі ОСОБА_3., ОСОБА_4. первісний позов не визнали та звернулись до суду з зустрічним позовом. Ухвалою суду від 27 квітня 2006 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, Житлово-експлуатаційної організації №5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про визнання ордеру недійсним, скасування розпорядження міського голови та зустрічний позов ОСОБА_4, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 ,ОСОБА_2 про виселення об'єднано в одне провадження. У зустрічному позові зазначили, що ОСОБА_4 та її сім»ї у складі трьох осіб, рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 14.03.2006 року за №135, 21.03.2006 року було видано ордер №НОМЕР_1 на житлове приміщення по АДРЕСА_1 в м. Івано-Франківську, що складається з двох кімнат, житловою площею 29,4 кв. м., укладений договір найму житлового приміщення від 28.03.2006 р. Також, зазначена квартира була приватизована і видано свідоцтво про право власності 31.03.2006 р. Однак, реалізувати своє право приватної власності, а саме право власності на вказану вище квартиру, відповідачі -позивачі не можуть, тому що в спірній квартирі, без законних підстав проживають позивачі - відповідачі, оскільки спірна квартира на момент вселення сім»ї ОСОБА_1 була предметом спору між Івано-Франківською міською радою та ОСОБА_6. про виселення, який розглядався в міському суді, а отже не могла бути вільною. Рішення по справі було прийняте 16.11.2005 p., а набрало законної сили з 28.11.2005 p., тобто квартира не могла бути вільною та надаватись громадянам для проживання. Також відповідачі-позивачі зазначили, що ОСОБА_1., ОСОБА_2. не несуть обов'язків, передбачених ЖК України, їх борг за комунальні послуги станом на 31.03.2006 року становить 6085, 74 грн. Просили суд ухвалити рішення, яким виселити позивачів-відповідачів з спірного житла та, відповідно, відмовити в задоволенні первісного позову. В судовому засіданні зустрічний позов підтримали і просили відмовити в задоволенні первісного позову.
Представник ЖЕО№5, відповідача по первісному позову, позов ОСОБА_1 підтримала, просила відмовити в задоволенні зустрічного позову, пояснивши суду, що сім»ю ОСОБА_1 правомірно було поселено у спірне житло, а ордер , виданий ОСОБА_4. є недійсним, так як виданий на зайняту житлову площу.
Представник МВК, відповідача по первісному позову, позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, просила відмовити в його задоволенні та задовольнити зустрічний позов ОСОБА_4., ОСОБА_3., мотивуючи свою позицію тим, що спірна квартира не переводилась у встановленому Законом порядку до службового житлового фонду, МВК не приймав відповідного рішення стосовно видачі ордеру і поселення ОСОБА_1 до спірного житлового приміщення. Тому їх має бути виселено з самовільно зайнятої квартири без надання іншого житла.
Суд заслухав пояснення сторін, а також дослідив зібрані по справі докази, зокрема:
1.Копія Ордеру на житлове приміщення від 21.03.2006 року.
2.Копія Довідки від 16.05.2005 року.
3
З.Копія Довідки від 28.03.2006 року.
4. Копії квитанцій.
5. Копія Протоколу спільного засідання адміністрації та профкому ЖЕО №5 від
23.11.2005 року.
б.Копія листа від 01.12.2005 року.
7.Копія клопотання від 05.12.2005 року.
8.Копія квитанцій.
9.Копія рішення від 16.11.2005 року.
10 Копія Довідки від 11.05.2006 року № 1836.
11.Копія Витягу з рішення від 14.03.2006 року № 135.
12. Копія Посвідчення №НОМЕР_2.
1 З.Копія Свідоцтва про право власності від 31.03.2006 року.
14. Копія Ордеру на житлове приміщення від 21.03.2006 року.
15.Копія Договору найму житлового приміщення.
16. Копія Свідоцтва про народження.
П.Копія сторінок паспортОСОБА_3. та ОСОБА_4.
18.Копія Довідки від 12.04.2006 року.
19.Копія листа від 06.12.2005 року.
20.Копія Витягу з протоколу № 8 спільного засідання адміністрації і комітету профспілки.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, встановив наступне.
Квартира АДРЕСА_1 в м. Івано-Франківську відноситься до комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська.
Рішенням Івано-Франківського міського суду по цивільній справі №2-27/2005 від 16.11.2005 року, що набрало законної сили 28.11.2005 року, було встановлено, що згідно ордеру на житлове приміщення від 08.12.1982 року за НОМЕР_3 виданого ОСОБА_7, її сім'ї у складі 3 осіб надано право зайняття квартири АДРЕСА_1 що в м. Івано-Франківську. На підставі вказаного ордера між ЖЕО № 5 та ОСОБА_7 було укладено договір найму даного житлового приміщення, що складається з двох кімнат, житловою площею 29,4 кв. м. (загальна площа 49,3 кв. м.) Згідно довідки ЖЕО № 5 від 06.12.2001 року № 1204 у квартирі АДРЕСА_1 з 1984 проживали: відповідач, ОСОБА_7 та ОСОБА_8. 10.10.1986 року ОСОБА_8 виселився з даної квартири, а 21.08.2001 року був виписаний з неї у зв'язку з виїздом на ПМЖ в Ізраїль. ІНФОРМАЦІЯ_1 основний квартиронаймач квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_7 - померла. Згідно акту комісії ЖЕО № 5 від 07.12.01 року, встановлено, що ОСОБА_6 з вересня 2001 року по жовтень 2001 року був відсутній, а в другій половині жовтня самовільно вселився у вказану квартиру і якого даним рішенням було виселено з самовільно зайнятого житла. До закінчення судового розгляду зазначеної справи , в спірну квартиру, з дозволу адміністрації ЖЕО №5 у 2002 році вселилась і проживає на даний час сім»я ОСОБА_1, які до того проживали в приміщенні колясочної АДРЕСА_2, загальною, площею 6 кв. м., що за своїм призначенням не є жилим приміщенням. Позивачі-відповідачі є працівниками ЖЕО №5, в черзі на отримання житла ОСОБА_1. перебуває з 1987 року. 01.12.2005 року, на підставі протоколу спільного засідання адміністрації та профком , адміністрація ЖЕО №5 звернулось до міського голови м. Івано-Франківська з клопотанням про переведення спірного житла до службового житлового фонду з подальшим закріпленням її за сім'єю ОСОБА_1. Проте, як встановлено матеріалами справи, дане клопотання не було задоволено і не вирішувалось МВК, і відповідно, правовий статус спірного житла не було змінено, ордер на службове житлове приміщення сім»ї ОСОБА_1 не видавався.
Судом також встановлено, що ОСОБА_4 та її сім»ї у складі трьох
4
осіб, рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 14.03.2006 року за №135, 21.03.2006 року було видано ордер №НОМЕР_1 на житлове приміщення по АДРЕСА_1 в м. Івано-Франківську, що складається з двох кімнат, житловою площею 29,4 кв. м., укладений договір найму житлового приміщення від 28.03.2006 р.
Відповідно до ст. ст. 10,11,57-60 ЦПК України, Відповідно до ст. ст. 10,11,57-60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги. Суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно до ст. 58 ЖК Української РСР єдиною підставою для вселення в жиле приміщення є ордер, який видасться на підставі рішення про надання жилого приміщення.
Диспозицією ч. 1 ст.118 ЖК УРСР встановлено, що службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.
Згідно до ч.2 ст. 121 ЖК Української РСР, службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, правління колгоспу, органу управління іншої кооперативної та іншої громадської організації.
У відповідності з ч.І ст. 122 ЖК Української РСР, на підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення у надане службове жиле приміщення.
5
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачі-відповідачі, самоправно, без достатніх для того законних підстав зайняли житлове приміщення - квартиру №АДРЕСА_1 в м. Івано-Франківську. Тому посилання ОСОБА_1 на те, що ордер виданий відповідачам-позивачам є недійсним, у зв'язку з тим, що виданий на зайняте приміщення суд не приймає до уваги, оскільки спірна квартира була зайнята самовільно. Цю ж позицію підтримує ВСУ України, викладену у п.50 Роз'яснення «Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій судових справ (Житлове право) від 26.05.2001 року.
Не відповідають дійсності твердження ОСОБА_1, ОСОБА_2. на те, що вони несуть всі обов'язки, що витікають з договору найму, в тому числі сплачують квартплату та всі комунальні послуги, при цьому на їх прізвище, що є однією з умов укладання з ними договору житлового найму. Як вбачається з матеріалів справи, борг за комунальні послуги, надані мешканцям квартириАДРЕСА_1 в м. Івано-Франківську станом на 31.03.2006 року становить 6085,74 грн. Належних доказів виконання обов'язків наймачів жилого приміщення, що передбачені ЖК УРСР, ОСОБА_1 суду не надано
Суд, також не приймає до уваги твердження позивачів- відповідачів про порушення відповідачами- позивачами законодавства про приватизацію житлового фонду в Україні, оскільки не проживання сімєю ОСОБА_3 у спірній квартирі, що підтверджується зібраними доказами по справі, на момент приватизації житла було викликано існуванням обєктивних перешкод, як то самоправне зайняття сімєю ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 в м. Івано-Франківську.
Згідно до ч. З ст. 116 ЖК УРСР , осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст.58,116,118,121,122 ЖК УРСР, ст. ст. 10,11,57-60,208,209,212- 215,218 ЦПК України, суд, -
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради,^ Житлово-експлуатаційної організації №5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про визнання ордеру недійсним, скасування розпорядження міського голови - відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_4, ОСОБА_3 -задоволити.
Виселити ОСОБА_1 ,ОСОБА_2 з квартириАДРЕСА_1 в м. Івано-Франківську без надання іншого житла.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Барашков В.В.
Суддя:
Копія вірна