Справа № 2-а-4605/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 листопада 2010 року Тернопільський міськрайонний суд в складі:
головуючого Свачія І.М.
при секретарі Паньків Н.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВСУ в Тернопільській області УМВС України
про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до УДАІ УМВСУ в Тернопільській області про визнання незаконною та скасування постанови серії ВО №162909 від 23.09.2010 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 430 грн., посилаючись на те, що постанова прийнята з порушенням вимог передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, оскільки Правил дорожнього руху він не порушував, так, як здійснював об’їзд перешкоди, яка знаходилась з правої сторони проїзної частини дороги, при цьому суцільної смуги дорожньої розмітки він не перетинав. Інспектором було складено протокол про адміністративне правопорушення, однак при цьому не були використані технічні засоби фіксування. Вважає постанову неправомірною та просить її скасувати.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що 23.09.2010 року він рухався на а/д Івано-Франківськ –Бучач – Тернопіль транспортним засобом марки «Тойота Авалон» та здійснив об’їзд транспортного засобу, що знаходився на правому узбіччі дороги. При цьому працівники ДПС ДАІ знаходились на великій відстані та не могли бачити рух транспортного засобу на узбіччі, а також факт перетину ним суцільної смуги дорожньої розмітки. Не вислухавши його пояснень, працівники ДПС ДАІ склали протоколи про порушення ним правил обгону та недодержання вимог дорожньої розмітки та винесли постанову. При цьому грубо порушуючи його права, оскільки крім протоколів про адміністративне правопорушення, в яких він своєї вини не визнав, жодних доказів немає. Просить позов задовольнити та скасувати постанову, як безпідставну та неправомірну.
Представник відповідача УДАІ УМВСУ в Тернопільській області в судовому засіданні позов заперечив та пояснив, що на підставі протоколів про адміністративне правопорушення складених інспектором адмінпрактики Монастирського ВДАІ, було винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 та ч. 2 ст. 122 КУпАП, а на підставі ст. 36 КУпАП накладено стягнення за більш серйозне правопорушення. З даних протоколів вбачається наявний склад адміністративних правопорушень та вина ОСОБА_1 у порушення вимог дорожньої розмітки та правил обгону. Постанова винесена у відповідності до чинного законодавства на підставі наявних доказів, а тому просить в позові відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.
Постановою інспектора адмінпрактики ВДАІ Монастирського району старшим лейтенантом міліції Руданським В.І. серії ВО №162909 від 23.09.2010 року, на підставі протоколів про адміністративне правопорушення серії ВО1 №013278 та ВО1 №013279 від 23.09.2010 р., притягнуто ОСОБА_1 за порушення вимог ч. 2 ст. 122 КУпАП та ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме керуючи автомобілем Тойота Авалон д.н.з. НОМЕР_1, на автодорозі Івано-Франківськ-Бучач-Тернопіль здійснив обгін транспортного засобу, що рухався в попутному напрямку, перетнувши при цьому суцільну лінію дорожньої розмітки на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю, чим порушив п. 14.6«г», 1.1 Д.2 ПДР України. На підставі ст. 36 КУпАП на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді 430 грн. штрафу.
Відповідно до п. 14.6 (г) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10 жовтня 2001 р. N 1306 (далі Правила), Обгін заборонено на перехресті, крім випадків, коли обганяються двоколісні транспортні засоби без бокового причепа.
Згідно Д. 2 Правил дорожнього руху України, як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об’їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об’їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.
Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 здійснив обїзд нерухомого транспортного засобу, що знаходився на узбіччі проїзної дороги.
В протоколах про адміністративне правопорушення серії ВО1 №013278 та ВО1 №013279 від 23.09.2010 р. позивач ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення своєї вини не визнав.
Згідно Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою КМУ від 14.04.97 року №341, одними з основних завдань ДАІ є забезпечення безпеки дорожнього руху, удосконалення регулювання дорожнього руху, захист прав та законних інтересів учасників дорожнього руху (п.2, п.4). Організація дорожнього руху здійснюється із застосуванням технічних засобів відповідно до правил і стандартів (ст.27 Закону України «Про дорожній рух»).
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Організація дорожнього руху здійснюється із застосуванням технічних засобів відповідно до правил і стандартів (ст.27 Закону України «Про дорожній рух»).
Складений інспектором адмінпрактики ВДАІ Монастирського району старшим лейтенантом міліції Руданським В.І. протоколи серії ВО1 №013279 та ВО1 №013278 від 23.09.2010 року містить суперечливу інформацію, а саме: інформацію про факт вчинення правопорушення та пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про незгоду з пред'явленими звинуваченнями. Тому бути належним доказом щодо факту вчинення особою правопорушення, як це вказано у постанові інспектора ДПС дані протоколи не можуть.
Слід мати на увазі, що органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19 Конституції України).
Згідно ст.62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з»ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд приходить до переконання, що при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачем не були дотримані вимоги ч.2 ст.33 КУпАП, а саме, не враховано характер правопорушення, ступінь вини, майновий стан, особу правопорушника та обставини, які пом’якшують відповідальність, тобто постанова винесена упереджено, а інспектором необ’єктивно досліджені та враховані всі обставини, які мають значення для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідачем не представлено достатньо належних доказів про вчинення позивачем адміністративного правопорушення в той час коли відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 до УДАІ УМВСУ в Тернопільській області є підставний і підлягає до задоволення шляхом скасування постанови інспектора ДПС ДАІ Сливки Р.О. серії ВС № 166554 від 29.08.2010 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
З врахуванням вищенаведеного, керуючись ст. 19, 62 Конституції України, ст. 7, 33, 247, 251, 252, 280, 287, 289 КУпАП, ст. 11, 71, 161 КАСУ, ст.27 Закону України «Про дорожній рух», п. 14.6, 1.1 Д.2 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10 жовтня 2001 р. N 1306 суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати постанову інспектора адмінпрактики ВДАІ Монастирського району старшого лейтенанта міліції Руданського В.І. серії ВО №162909 від 23.09.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 430 грн., а справу провадженням закрити.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Головуючий І.М. Свачій