Справа №2а-2/2007
РІШЕННЯ
Іменем України
22 березня 2007 року м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
В складі головуючої-судді: Перегінець Л.В.
секретаря: Козюпи З.Б.
при адвокатах ОСОБА_1.
ОСОБА_2. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7. про усунення перешкод в користуванні прибудинковою територією, повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, знесення огорожі та сараю, до Івано-Франківського міського відділу земельних ресурсів про зобов"язання виконати рішення МВК, погодити технічну документацію на користування земельною ділянкою , та за зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5,ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до ОСОБА_3 та міськвиконкому про визнання недійсним п.14 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 22.10.02р., -
встановив: ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7. та до Івано-Франківського міського відділу земельних ресурсів про зобов"язання виконати рішення МВК № 421 від 22.10.2002 року, повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, зобов"язання відділу земельних ресурсів МВК на виконання рішення МВК № 421 від 22.10.02р. відновити межі землекористування між будинковолодінням №5 і №7, погодити технічну документацію на прибудинкову територію будинковолодіння АДРЕСА_1 з розрахунку загальної площі 695,09 грн. та в лінійному розмірі 8,4 м. від тильної сторони АДРЕСА_1 в м.Івано-Франіківську , про зобов'язання ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7. не чинити перешкоди у користуванні будинковолодінням № 5 та знести незаконно встановлену металічну орогожу та самовільно збудований сарай зведений на прибудинковій території будинковолодіння АДРЕСА_1 в м.Івано-Франківську , про стягнення моральної шкоди в сумі 1700 грн.
ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулися з зустрічним позовом до ОСОБА_3 та виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання недійсним п.14 рішення МВК № 421 від 22.10.2002 року.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_3. заявлені вимоги підтримав повністю, суду пояснив, що на праві приватної власності йому належить квартира АДРЕСА_1. Вважає, що відповідачі - власники сусіднього будинковолодіння АДРЕСА_2, своїми діями, внаслідок встановлення металічної огорожі та самовільного будівництва сараю, незаконно обмежили його в праві належного користування належною йому частиною будинку, земельною ділянкою, яка відведена для його обслуговування та можливістю проведенння необхідних ремонтних робіт. Згідно рішень Станіславської міської ради 1953-1959 років, - № 452 „ Про признання прав власності на домоволодіння", № 314/19 Про результати обміру земель по будівельному кварталу №47, № 77/5 Про відведення земельної ділянки для будівництва житлового будинку по АДРЕСА_3
2
обласній базі „Сільгосппостач" прибудинкова територія повністю закріплена за будинком № 5 , тому такі дії відповідачів порушують його право. Доказом цього є рішення міськвиконкому № 421 від 22.10.02р., проте відповідач - відділ земельних ресурсів міськвиконкому безпідставно не погоджує технічну документацію на відведення за будинком площі 695,09 грн. в лінійному розмірі 8,4 м. від тильної сторони НОМЕР_1 в сторону між будинковолодіннямиАДРЕСА_1 в м.Івано-Франіківську. Просить позов задоволити, в задоволенні зустрічного позову відмовити..
Відповідачі-позивачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7. заявлений до них позов не визнали, підтримали зустрічний позов, суду пояснили, що з моменту заселення в будинок АДРЕСА_2, жильці близько 40 років безперешкодно користувалися прибудинковою територією в розмірі 0,0668 га. Та розміщеними на ній сараями , про що було відомо ОСОБА_3. та виконкому. Огорожа існувала тривалий час без будь яких заперечень зі сторони мешканців б.№ 5. Самому позивачу було дозволено проводити необхідні роботи для облаштування тильної сторони будинку. Крім того, 21.03.2000р. виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради було затверджено технічну документацію по земельно-кадастровій інвентаризації та встановлені межі прибудинкової території до їхнього будинку, яке вважають правильним та таким, що фіксує тривале фактичне користування спірною ділянкою. Рішення міськвиконкому № 421 вважають незаконним, оскільки рішення Станіславської міської ради прямо не вказують на закріплення ділянки за б.№ 5 , а вони звернулися значно раніше на праві давності користування.
Вислухавши пояснення сторін, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку що позов ОСОБА_3. не підлягає задоволення, а зустрічний позов до часткового задоволення з наступних підстав:
Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 21.03.2000 року №112 про матеріали міського відділу земельних ресурсів затверджено матеріали земельно-кадастрової інвентаризації та встановлені межі прибудинкової території, а саме, п.11.5 встановлено, що межі території будинку АДРЕСА_2 загальною площею 0,0663 га. Власник кв.1- ОСОБА_4, кв.2- ОСОБА_5.,кв.З- ОСОБА_6.,кв.4-ОСОБА_7.
Згідно Рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 22.10.2002 року № 421 скасовано п. 11.5 рішення міськвиконкому від 21.03.2000р. в частині встановлення меж прибудинкової території будинку наАДРЕСА_2 загальною площею 0,0663 га та надано дозвіл мешканцям будинку на АДРЕСА_1 на складання технічного звіту з інвентаризації земельної ділянки та встановлення меж прибудинкової території.
Згідно ст. 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування пі дприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників.
Згідно Положення Держкомзему України від 05.04.1996 року „Про порядок встановлення та закріплення меж прибудинкових територій існуючого житлового фонду та надання у спільне користування або спільну сумісну власність земельних ділянок для спорудження житлових будинків" ( далі - Положення) прибудинкова територія - це встановлена за проектом поділу території мікрорайону (кварталу) та проектом забудови земельна ділянка багатоквартирної несадибної житлової забудови, яка необхідна для розміщення та обслуговування житлового будинку (будинків) і пов'язаних з ним господарських та технічних будівель і споруд. Прибудинкова територія встановлюється для будинку (будинків) і не може виділятися для частини будинку (блоку, поверху, секцій квартир тощо).
Склад та поділ території мікрорайону кварталу на окремі земельні ділянки прибудинкових територій визначаються необхідністю забезпечення ефективного утримання
3
та експлуатації житлового будинку та прибудинкових територій на підставі дотримання встановлених будівельних, протипожежних і санітарних норм.
Розміри земельних ділянок прибудинкових територій визначаються пропорційно в залежності від загальної площі житлових, допоміжних і нежилих приміщень, поверховості будинків, їх розташування в межах населеного пункту відповідно до державних норм і правил і затвердженої проектно-технічної документації.
Відповідно до п. 2.2. Положення прибудинкова територія включає: територію під житловим будинком (житловими будинками); проїзди та тротуари; озеленені території; ігрові майданчики для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку; майданчики для відпочинку дорослого населення;майданчики для занять фізичною культурою; майданчики для тимчасового зберігання автомобілів; майданчики для господарських цілей; майданчики для вигулювання собак; інші території, пов'язані з утриманням та експлуатацією будинків та інших пов'язаних з ними об'єктів.
Як встановлено судом, рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 22.10.2002 року № 421 скасовано п.11.5 рішення міськвиконкому від 21.03.2000р. в частині встановлення меж прибудинкової території будинку наАДРЕСА_2 загальною площею 0,0663 га та надано дозвіл мешканцям будинку по АДРЕСА_1 на складання технічного звіту з інвентаризації земельної ділянки та встановлення меж прибудинкової території.
Позивач за первинним позовом ОСОБА_3. просить суд зобов"язати Івано-Франківський міський відділ земельних ресурсів на виконання даного рішення погодити технічну документацію на прибудинкову територію НОМЕР_1 у визначеній ним площі. Проте суд приходить до висновку, що такі вимоги не грунтуються на законі з таких підстав.
Зі змісту п.14 рішення № 421 не вбачається обов'язку земельного відділу провести таке погодження. За змістом цього пункту міськвиконком надав дозвіл мешканцям будинку по АДРЕСА_1 на складання технічного звіту з інвентаризації земельної ділянки та встановлення меж прибудинкової території. Погодження ж земельним відділом певної документації, яка стосується оформлення права на земельну ділянку є правом даної структури, а не обов'язком, зокрема і тим, що випливає зі згаданого рішенння. Крім того, позивачем не наведено доказів, що вказують на відмову даного відділу провести таке погодження. Тому в задоволенні цієї вимоги слід відмовити.
Слід звернути увагу і на те, що за змістом ст.42 Земельного кодексу України в редакції чинній на момент винесення рішення № 421 земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками, а не громадянам. А оскільки власниками будинку № 5 не створено об'єднання співвласників, відповідна земельна ділянка не може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування одному громадянину.
Не підлягає до задоволення і вимога позивача про зобов'язання відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7. не чинити перешкод у користуванні будинковолодінням НОМЕР_1 та їх прибудинковою територією загальною площею 695,06 кв.м., знести незаконно встановлену металічну орогожу,самовільно збудований сарай зведений на прибудинковій території будинковолодіння АДРЕСА_1 в м.Івано-Франківську, оскільки така не грунтується на законі та матеріалах справи.
Зокрема, позивачем не наведено доказів, що вказують на його право на дану земельну ділянку, чи то право власності, чи то користування, та його належне оформлення, чи його право на звернення за захистом такого оформленого права від імені інших мешканців будинкуНОМЕР_1, тому відсутні підстави вважати його претензії на користування спірною земельною ділянкою, прибудинковою територією, яка ніким не встановлена для буд.НОМЕР_1., обгрунтованими. Посилання позивача з цього приводу на порушення його права в силу ст.377
4
ЦК та рішення № 421 , рішення Станіславської міської ради 1953-1959 років не також заслуговують на увагу, оскільки ,
Стаття 377 ЦКУ передбачає перехід права власності чи користування на земельну ділянку при придбанні будинку, проте позивачем не наведено належних доказів щодо існування такого оформленого права у зв"язку з придбанням квартири .
Згідно рішення № 421 МВК надано дозвіл мешканцям будинку по АДРЕСА_1 на складання технічного звіту з інвентаризації земельної ділянки та встановлення меж прибудинкової території, що не вказує на встановлення за позивачем зокрема, права власності чи користування на конкретну земельну ділянку.
Щодо рішень Станіславської міської ради 1953-1958 років, - № 452 „ Про признання прав власності на домоволодіння", № 314/19 Про результати обміру земель по будівельному кварталу №47, № 77/5 Про відведення земельної ділянки для будівництва житлового будинку по АДРЕСА_3 обласній базі „Сільгосппостач" то вони також не підтверджують таке право позивача. Так, згідно рішення № 452 рахується фондом міської ради домоволодіння, зазначені в додатку №1 та їх взято на баланс міськжитлоуправління -домоуправлінняАДРЕСА_4. Згідно заключения до цього рішення в кварталі №47 розмір земельної ділянки по фактичному користуванню складає 695,06 кв.м, і зареєстровано за домоуправлінням № 36. Проте згідно рішень міської ради № № 77/5 таЗ/5 від 23.02.59р. та 17.01.58р. відповідно, земельну ділянку площею 600 кв. М. по вул. Кам"яній № 5 було відведено для будівництва будинку облбазі „ Сільгосппостач". Лист ОБТІ від 28.08.02р. за №909 належним доказом закріплення за будинком вважатися не може, оскільки по-перше зроблено не повноважним органом щодо надання висновків про межі землекористування та власності, а по-друге, дані ОБТІ грунтуються тільки на даних викопіровок та рішень станіславської міської ради без врахування даних щодо користування цією площею мешканцями будинку №7
До настового задоволення підлягають вимоги позивачів за зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7. до Івано-Франківського міськвиконкому щодо визнання недійсним п.11.5 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 22.10.02р. № 421 , зокрема, в частині надання дозволу мешканцям будинку на АДРЕСА_1 на складання технічного звіту з інвентаризації земельної ділянки та встановлення меж прибудинкової території .
При цьому суд виходить з такого,
Міськвиконком користуючись правом розпорядження землями комунальної власності наданим ЗУ „ Про місцеве самоврядування в Україні „ ,ст.42 Земельного кодексу України правомірно прийшов до висновку про необхідність скасування рішення № 112 від 21.03.00р., оскільки при його винесенні не було враховано наявність рішень Станіславської міської ради 1953-1958 років, - № 452 „ Про признання прав власності на домоволодіння", № 314/19 Про результати обміру земель по будівельному кварталу №47, № 77/5 Про відведення земельної ділянки для будівництва житлового будинку по АДРЕСА_3 обласній базі „Сільгосппостач".
Разом з тим, одночасне надання дозволу мешканцям будинку по АДРЕСА_1 на складання технічного звіту з інвентаризації земельної ділянки та встановлення меж прибудинкової території не можна вважати обгрунтованим,-
Як вбачається зі змісту п.14 оскаржуваного рішення, воно винесено на підставі висновків постійної комісії міської ради з питань будівництва , архітектури , земельних відносин, охорони навколишнього середовища та сприяння розвитку сіл. Проте як видно зі змісту самого висновку комісії від 18.09.02р. (арк.с.133), остання вирішила рекомендувати встановити межі земельної ділянки між будинкамиАДРЕСА_1 в рівних долях на віддалі 6м. від кожного будинку.
Крім того, зміст рішень Станіславської міської ради депутатів трудящих № 452 „ Про признання прав власності на домоволодіння", № 314/19 Про результати обміру земель по будівельному кварталу №47, № 77/5 Про відведення земельної ділянки для будівництва
5
житлового будинку по АДРЕСА_3 обласній базі „Сільгосппостач" однозначно не вказує на наявність виключного права на закріплення прибудинкової території площею 695,06 кв.м, за будинком № 5, тому міськвиконком повинен був в сукупності всіх наявних документів вивчити ситуацію та прийняти об"єктивне рішення, оскільки звернення мешканців -власників квартир в будинку НОМЕР_2 залишилося поза реагуванням.
Також слід звернути увагу і на те, що мешканці будинку НОМЕР_1, окрім ОСОБА_3., про надання такого дозволу не зверталися.
Оскільки судом не встановлено обставин, що вказують на порушення прав позивача, відсутні і підстави для стягнення , з підстав ним вказаних, щодо усунення перешкод при здійсненні права користування земельною ділянкою та майном, з відповідачів моральної шкоди в сумі 1700грн.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 42,92 Земельного кодексу України, ст.ст.23,377,1167 ЦКУ, ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні" , Положенням Держкомзему України від 05.04.1996 року „Про порядок встановлення та закріплення меж прибудинкових територій існуючого житлового фонду та надання у спільне користування або спільну сумісну власність земельних ділянок для спорудження житлових будинків", ст.ст. 213, 215, 218 ЦПК України
вирішив :
В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7. та Івано-Франківського міського відділу земельних ресурсів про усунення перешкод в користуванні прибудинковою територією, повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, виконання рішення МВК № 421 від 22.10.2002 року, зобов"язання відділу земельних ресурсів МВК на виконання рішення МВК № 421 від 22.10.02р. відновити межі землекористування між будинковолодінням №5 і №7, погодити технічну документацію на прибудинкову територію будинковолодіння АДРЕСА_1 з розрахунку загальної площі 695,09 грн. та в лінійному розмірі 8,4 м. від тильної сторони НОМЕР_1 в сторону між будинковолодіннямиАДРЕСА_1 в м.Івано-Франіківську , зобов'язати ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_6, ОСОБА_7. не чинити перешкоди у користуванні будинковолодінням № 5 та знести незаконно встановлену металічну орогожу та самовільно збудований сарай зведений на прибудинковій території будинковолодіння АДРЕСА_1 в м.Івано-Франківську , не чинити перешкод мешканцям будинковолодіння НОМЕР_1 в користуванні їх прибудинковою територією загальною площею 695,06кв.м., про стягнення моральної шкоди в сумі 1700 грн. відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7. до Івано-Франківського міськвиконкому про визнання недійсним п.14 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 22.10.02р. № 421 задоволити частково.
Визнати нечинним п.14 рішення МВК від 22.10.02р. Про матеріали міського відділу земельних ресурсів в частині надання дозволу мешканцям будинку на АДРЕСА_1 на складання технічного звіту з інвентаризації земельної ділянки та встановлення меж прибудинкової території.
Стягнути з відповідача за зустрічним позовом Івано-Франківського міськвиконкому пропорційно до задоволених вимог витрати по сплаті судового збору на користь позивачів 17 грн.
В решті вимог за зустрічним позовом відмовити. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Перегінець Л.В.
Копія вірно