РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2010 року Справа № 2-9778/10
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді: Дзюбановського Ю.І.
при секретарі: Чубак С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», треті особи – Садово-городницьке товариство «Тюльпан», Тернопільська районна державна нотаріальна контора, Лозівська сільська рада, про визнання права власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 0,057 га. та зобов’язання Тернопільську регіональну філію ДП «Центр ДЗК» виготовити технічну документацію із землеустрою, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1, надалі позивач, звернувся в Тернопільський міськрайонний суд з позовом до Тернопільської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», за участю третіх осіб Садово-городницьке товариство «Тюльпан», Тернопільська районна державна нотаріальна контора, Лозівська сільська рада, про визнання права власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку для садівництва, площею 0,057 га., яка розташована в садівницькому товаристві «Тюльпан» на території Лозівської сільської ради Тернопільського району, яка належала ОСОБА_2, а також просить зобов’язати Тернопільську регіональну філію ДП «Центр ДЗК» виготовити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, які посвідчували б право власності на земельну ділянку площею 0,057 га.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відчужувана земельна ділянка належала продавцю ОСОБА_3, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю. За життя ОСОБА_2 використовувала земельну ділянку, однак не переоформила в установленому законом порядку право власності. Після смерті ОСОБА_2 позивач не може реалізувати свої спадкові права шляхом набуття права власності, оскільки на спадкове майно відсутні правовстановлювальні документи.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та зазначає, що інакше як за зверненням в суд ОСОБА_1 не може захистити своє порушене право, а саме успадкувати земельну ділянку.
Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання не з’явилися.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.
Як вбачається із матеріалів справи 25 листопада 1997 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу, за умовами якого ОСОБА_4 продав, а покупець ОСОБА_2 купила земельну ділянку для садівництва площею 0,057 га., яка розташована в садівничому товаристві «Тюльпан», яке розташоване на території Лозівської сільської ради.
Згідно Державного акту на право власності на землю серії ТР №05697 від 04.02.1995р. земельна ділянка площею 0,0570 га., яка розташована на території Лозівецької сільської ради належить ОСОБА_3
ОСОБА_2, яка була дружиною ОСОБА_1, померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1, виданим Відділом реєстрації акті цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції.
Позивач в обґрунтування вимоги зазначає, що його права як спадкодавця порушені, оскільки він не може в установленому порядку реалізувати свої спадкові права шляхом оформлення права власності на спадкове майно, а саме на земельну ділянку через не вироблення державного акту спадкодавцем.
Однак, дані твердження позивача щодо порушення його прав спростовуються наступним.
У відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
За положенням статті 1269 кодексу спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Як вбачається із наданої Першою тернопільською державною нотаріальною конторою інформації від 26.10.2010р. після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 ніхто із спадкоємців з заявою про прийняття спадщини не звертався, спадкова справа не заводилася, жодне свідоцтво не видавалося, заповіти від імені ОСОБА_2 не посвідчувалися.
Однак, до матеріалів справи позивачем не подано доказів, які підтверджували факт прийняття ним спадкового майна у відповідності до положень Цивільного кодексу України. Долучена довідка Садово-городнього товариства «Тюльпан» не може в даному випадку служити належним та допустимим доказом прийняття ОСОБА_1 спадщини, так як з довідки не вбачається факту проживання із реєстрацією з померлою ОСОБА_2, факту вступу в управління спадковим майном, а саме земельною ділянкою площею 0,057 га., а також те, що дана довідка видана про те, що саме ОСОБА_2 є членом садово-городнього товариства, відношення її до земельної ділянки АДРЕСА_1 та відсутність заборгованості по сплаті членських внесків та земельного податку.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У відповідності до ст.ст. 3, 11 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, не визнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідного до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Протягом розгляду справи позивачем не подано доказів звернення до компетентних органів щодо оформлення, за його твердженням набутого спадкового права, відсутні докази, які б свідчили про порушення його права чи інтересу як спадкоємця, не подано доказів не визнання або оспорювання права власності при їх реалізації, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину, зокрема відповідачем по справі, а відтак, позовні вимоги до задоволення не підлягають.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Керуючись ст. ст. 4, 10, 60, 169, 212, 224-226, 228, 232, 233 Цивільного процесуального кодексу України, суд ,-
ВИРІШИВ:
1. В задоволенні позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Дзюбановський Ю.І.