Справа №2-3706/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 листопада 2010 року Дніпровський районний суд м. Херсона у складі:
головуючого судді Заболотного В.М.,
при секретарі Студинській К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення боргу по договором позики, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що між ним та ОСОБА_2 24.10.2008 року був укладений договір позики, згідно якого позивач передав відповідачу 4000,00 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ було еквівалентно 26388,60грн. на строк до 24.12.2008 року; 07.11.2008 року був укладений договір позики, згідно якого позивач передав відповідачу 1400,00 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ було еквівалентно 10367,27грн. на строк до 07.02.2009 року; 03.01.2009 року був укладений договір позики, згідно якого позивач передав відповідачу 5400,00 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ було еквівалентно 58619,48грн. на строк до 01.03.2009 року, але до теперішнього часу відповідач не повернув займані кошти. Відповідно до чинного законодавства, позивач має право отримати свої кошти. Відмову у поверненні коштів позивач вважає необґрунтованою, а також такою, що порушує його права. Крім того, позивач зазначає, що в результаті порушення його права йому завдана моральна шкода. На підставі викладеного просить суд стягнути з відповідача на свою користь не повернутий борг по договору від 24.10.2008 року в розмірі 26388,60грн, по договору від 07.11.2008 року в розмірі 10367,27грн., по договору від 03.01.2009 року в розмірі 58619,48грн., три проценти річних в розмірі 4281,77грн., інфляційні збитки в розмірі 11821,98грн. та моральну шкоду в розмірі 1000,00грн. Судові витрати покласти на відповідача.
В судовому засіданні позивач підтримав у повному обсязі позовні вимоги в частині, що стосуються стягнення боргу по договором від 24.10.2008 року, від 07.11.2009 року, 03.01.2009 року, трьох відсотків річних та інфляційних збитків, в частині стягнення моральної шкоди відмовився. Судові витрати просив покласти на відповідача.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково, а саме пояснив, що хоча він писав розписки на укладання договорів позики, однак суми отримані від позивача були меншими ніж зазначені у розписках.
Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 24.10.2008 року був укладений договір позики, згідно якого позивач передав відповідачу 4000,00 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ було еквівалентно 26388,60грн. на строк до 24.12.2008 року; 07.11.2008 року був укладений договір позики, згідно якого позивач передав відповідачу 1400,00 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ було еквівалентно 10367,27грн. на строк до 07.02.2009 року; 03.01.2009 року був укладений договір позики, згідно якого позивач передав відповідачу 5400,00 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ було еквівалентно 58619,48грн. на строк до 01.03.2009 року.
На виконання умов договорів від 24.10.2008 року, від 07.11.2009 року, 03.01.2009 року позивач передав відповідачу кошти, що підтверджується дослідженими у судовому засіданні оригіналами розписок та поясненнями допитаних у якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
З пояснень сторін та матеріалів справи вбачається, що в передбачені строки відповідач не повернув позичені кошти чим порушив свої зобов’язання по договорам від 24.10.2008 року, від 07.11.2009 року, 03.01.2009 року.
Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи факт того, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, позивач має право на компенсацію трьох процентів річних від прострочених сум та суми інфляційних збитків.
З урахуванням вищевказаного загальна сума боргу згідно наданого розрахунку за договорами позик від 24.10.2008 року, від 07.11.2009 року, 03.01.2009 року, яку суд вважає за можливе стягнути з відповідача складає 111479,10грн., з яких: 4000,00 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ було еквівалентно 26388,60грн. борг по договору від 24.10.2008 року, 1400,00 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ було еквівалентно 10367,27грн. борг по договору від 07.11.2008 року, 5400,00 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ було еквівалентно 58619,48грн. борг по договору від 03.01.2009 року; 4281,77грн. – три відсотки річних за час невиконання грошового зобов’язання по договорам; 11821,98грн. – інфляційні збитки за період прострочення зобов’язання по договором.
Згідно зі ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджено судові витрати, які в даному випадку складаються з 120,00грн. – витрати пов’язані зі сплатою ІТЗ та 1114,79грн. сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст.526, 530, 625, 629, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 213, 215, 295 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення боргу по договором позики – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договорами позики від 24.10.2008 року, від 07.11.2009 року, 03.01.2009 року з урахуванням трьох відсотків річних та інфляційних збитків у загальному розмірі 111479 (сто одинадцять тисяч чотириста сімдесят дев’ять) гривень 10 коп., та судові витрати у розмірі 1234(одна тисяча двісті тридцять чотири) гривень 79 коп.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Дніпровського районного суду м. Херсона.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Заболотний В.М.