Справа № 2-869/2007року
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2007року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
і в складі: головуючого - судді Барашкова В.В.
при секретарі Шевчук І.Ю.
за участю позивача ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доОСОБА_2, яким позивач просить стягнути заподіяну йому матеріальну та моральну шкоду, мотивуючи свою позицію тим, що , що в грудні 2004 року відповідач виявив бажання купити у нього автомобіль „Волга" у якому він проводив капітальний ремонт та забрав його в розібраному стані обіцявши повернути гроші протягом 2 тижнів, однак гроші не повернув, а тому в травні 2005 року він забрав автомобіль назад. Після повернення автомобіля він виявив відсутність комплектуючих запасних частин. 13.05.2005 року ОСОБА_2 власноручно написав розписку про те, що зобов'язується повернути запасні частини до 10.06.2005 року, однак станом на даний час зобов'язання не виконав, а тому просить стягнути з відповідача вартість запасних частин та 10000 грн. заподіяної йому моральної шкоди, суд ,-
встановив:
Відповідач позову не визнав, проте не заперечував проти укладання мирової угоди з позивачем. Судом надавалась можливість сторонам для укладання мирової угоди, яку сторони не використали. В останнє судове засідання ОСОБА_2 не з'явився , повідомив суд про своє захворювання та клопотав перенести розгляд справи. При цьому не надав суду належних доказів, щоб вказували на причини пропуску судового розгляду, тому суд, з'ясувавши думку позивача, вирішив провести заочний розгляд справи за наявними в ній матеріалами.
Окрім пояснень сторін судом досліджені наступні письмові докази:
1.Копія розписки від 13.05.2005 року.
2.Копія Довідки від 2005 року.
3.Довідка від 08.07.2005 року.
4.Виписка з історії хвороби.
5.Копія листка непрацездатності.
6.Адресна Довідка
7.Копія Свідоцтва про смерть
8. Довідка.
9.Рішення від 05.06.2006року.
Ю.Листок непрацездатності.
Вислухавши пояснення позивача по справі, перевіривши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи із наступного.
Згідно ст. ст. 10, 11, 57-60 ЦПК України, Відповідно до ст. ст. 10,11,57-60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші
2
особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги. Суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. ст. 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться . Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги. Диспозицією ч.ч.1,2 ст. 1166 ЦК України, встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Суд встановив, що в грудні 2004 року ОСОБА_2 виявив бажання купити у ОСОБА_1. автомобіль „Волга" у якому останній проводив капітальний ремонт та забрав його в розібраному стані обіцявши повернути гроші протягом 2 тижнів, однак гроші не повернув, а тому в травні 2005 року ОСОБА_1. забрав автомобіль назад. Після повернення автомобіля ОСОБА_1. виявив відсутність комплектуючих запасних частин, вартість яких згідно довідки фактури ТзОВ „АІС АЗЧ Маркет" складає 5490 грн. 25 коп. у випадку їх придбання через торгову мережу. 13.05.2005 року ОСОБА_2 власноручно написав розписку, що було визнано відповідачем під час попереднього розгляду справи, про
3
те, що зобов'язується повернути запасні частини до 10.06.2005 року, однак станом на час розгляду справи зобов'язання не виконав, а тому вимоги позивача в частині стягнення заподіяної йому матеріальної шкоди підлягають до задоволення.
Згідно ч.І ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Як вбачається з матеріалів справи, позов в частині стягнення моральної шкоди слід задоволити частково, оскільки сума на якій наполягає позивач є занадто завищеною та не відповідає реально заподіяній шкоді, а тому на його користь слід стягнути 500 грн. моральної шкоди.
Надані відповідачем письмові документи, суд не прийняв до уваги, у зв'язку з тим, що вони не можуть бути належними та допустимими доказами для спростування обставин і відомостей, наведених в позовній заяві та доданих до неї матеріалів
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 526, 527, 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 10,11, 57-60,208,209,212-215,218 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 - задоволити частково.
Стягнути зОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 5490 грн. 25 коп. матеріальної шкоди, 500 грн. моральної шкоди та 204 грн. судових витрат.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подано позивачем протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення подається позивачем протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Барашков В.В.
Копія вірна