Справа № 2 – 4415/2010 р.
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
іменем України
09 листопада 2010 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі :
головуючого - судді - Комнацького О.В.
при секретарі - Жигановському Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач у липні 2010 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 18 червня 2009 року між ним та відповідачем укладено договір позики, відповідно до якого позивач передав відповідачу у власність грошові кошти в сумі 60000 грн. строком до 25 серпня 2009 року. Однак, в порушення вимог договору відповідач не виконує належним чином взяті на себе грошові зобов'язання, допустив заборгованість за договором позики. У зв’язку з тим, що зобов’язання за договором відповідачем не виконуються, просить стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за договором у сумі 60000 грн., штрафу у сумі 6000 грн., нараховані відсотки за договором у сумі 1444,93 грн., суму інфляційних нарахувань 4440,00 грн., а всього у сумі 71844,93 грн., а також судові витрати.
В судове засідання сторони не зявились, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.
Позивачем подано заяву про розгляд справи за його відсутності. У поданій заяві позивач позовні вимоги підтримав повністю, проти проведення заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач ОСОБА_2 про поважність причин своєї повторної неявки суду не повідомила.
Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, суд розглядав справу у відсутності відповідачів, здійснивши заочний розгляд справи, відповідно до ст. 224 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що 18 червня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 письмово укладено договір позики, відповідно до якого позивач зобов’язався передати відповідачу у власність грошові кошти у сумі 60000 грн., а відповідач зобов’язався прийняти вказані кошти та повернути їх не пізніше 25 серпня 2009 року. На підтвердження отримання грошей за договором позики сторонами складено акт прийому-передачі коштів від 18.06.2009 р., за яким позивач передав, а відповідач прийняла грошові кошти у сумі 60000 грн. Відповідно до акту звірки по договору позики від 25.06.2009 року, сторони на підставі пропозиції ОСОБА_2, викладеної у листі на ім’я позивача від 22.09.2009 р. /а.с. 11/ продовжили термін повернення коштів до 31 січня 2010 року.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімум доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, незалежно від суми.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно до ч.ч. 1,2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми
невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п. 5 укладеного між сторонами договору позики у випадку неповернення грошей у встановлений термін позичальник сплачує позикодавцю штраф у розмірі 10 % від суми договору (залишку суми при частковому погашенні). Також, позичальник зобов’язується відшкодувати позикодавцю понесені збитки, які сталися в результаті знецінення його грошових заощаджень під час перебування їх у власності позичальника /а.с. 4/.
В порушення умов договору, відповідач свої зобов’язання за договором позики не виконала, суму позики та проценти за користування позикою не повернула, допустила заборгованість за договором у сумі 60000 грн., по сплаті штрафу у сумі 6000 грн., по сплаті 3 % річних у сумі 1444,93 грн., інфляційні втрати у сумі 4440,00 грн., а всього у сумі 71844,93 грн.
За таких обставин, враховуючи наявну у відповідача заборгованість за договором
позики, суд задовольняє позов в повному обсязі.
У відповідності до ст. 88 ч.1 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-216, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 536, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, суд –
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у сумі 71844,93 грн. (сімдесят одна тисяча вісімсот сорок чотири) гривні 93 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 718,85 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив за письмовою заявою відповідача поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.
На рішення суду до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя