Справа 2-А-1298/2010
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2010 року Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Демінської О.І., при секретарі – Міріченко О.М., за участю позивача – ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нова Одеса позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Управління Внутрішніх Справ України в Миколаївській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 23.09.2010 р. звернувся в порядку адміністративного судочинства до суду з позовною заявою до Управління Державної автомобільної інспекції Управління Внутрішніх Справ України в Миколаївській області про скасування постанови ВЕ№209656 від 13.09.2010 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за правопорушення, передбачене за ч.2 ст. 122 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що ним під час керування автомобілем Форд д/н НОМЕР_1 13.09.2010 р. не було допущено порушень п.п. 11.2, 11.5, яке полягало в русі в лівому ряду при вільному правому, про що ним було одразу зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення. Також вказує на порушення його права на використання правової допомоги, оскільки всупереч заявленого ним клопотання, розгляд протоколу та постанова про притягнення його до адмінвіповідальності відбулися на місці.
В судовому засіданні позивач підтримав в позовні вимоги та зазначив, що керуючи транспортним засобом Форд о 16.45 год. і рухаючись по автодорозі Ульянівка – Миколаїв, рухався у лівій смузі з метою виконання повороту наліво, а тому правил дорожнього руху не порушував. Посилаючись на протиправність постанови через відсутність доказів вчинення ним правопорушення, пов’язаного з недотриманням Правил дорожнього руху, порушення його права на захист, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, судом належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, суду заперечень проти позову не надав.
Ухвалою суду справу розглянуто за його відсутності, на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.
Вислухав пояснення позивача, вивчивши доводи позову та матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06.03.2008 року).
В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача компетентною особою складений 13.09.2010 року протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП – рух у крайній лівій смузі руху при вільній правій по дорозі, що має дві смуги руху в одному напрямку.
Відповідно ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Позивач в ході провадження по справі про це адміністративне правопорушення надав посадовій особі відповідача у протоколі про адміністративне правопорушення ВЕ1№024439 від 13.09.2010 року письмове заперечення, в якому вказував на незгоду зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення.
Суб’єкт владних повноважень перед прийняттям постанови на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, в якому позивач заперечував проти порушення ним Правил дорожнього руху, мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення та спростовували доводи позивача, але таких доказів ні протокол, ні постанова не містить. Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Суд вважає, що під час притягнення 13.09.2010 р. позивача до адміністративної відповідальності, суб‘єктом владних повноважень – інспектором ДПС ВДАІ Новоодеського району УДАІ УМВС України в Миколаївській області молодшим сержантом міліції Проскурою Н.А. було допущено порушення процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності: не зібрано та не зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення доказів, що свідчили б про вчинення позивачем адміністративного правопорушення та спростовували б його заперечення щодо вчинення ним правопорушення.
До суду докази на підтвердження вчинення позивачем зазначеного адміністративного правопорушення також не надані.
За таких обставин, коли відсутні докази самого факту правопорушення ПДР України та винних дій або бездіяльності позивача, суд вважає відсутніми і правові підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності. Тому позов підлягає задоволенню.
Проте, твердження позивача про порушення під час розгляду адміністративного протоколу його права на захист не підтверджено жодним допустимим доказом. У протоколі про адміністративне правопорушення, в якому позивач власноручно зазначив про незгоду із фактом вчинення ним адміністративного правопорушення не міститься клопотань особи щодо надання йому можливості скористатися правовою допомогою, інших доказів чого суду також не надано.
У відповідності до ст. 94 КАС України судовий збір слід віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Управління Внутрішніх Справ України в Миколаївській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Постанову ВЕ№209656 від 13.09.2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.2 ст. 122 КУпАП визнати неправомірною та скасувати, а провадження по адміністративній справі – закрити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя (підпис)
З оригіналом згідно:
Суддя