№ 2-1198/2010 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2010 року Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Демінської О.І., при секретарі – Міріченко О.М., за участю позивачки – ОСОБА_1, відповідача – ОСОБА_2 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини
ВСТАНОВИВ:
07 вересня 2010 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. На обґрунтування вимог позивачка в позовній заяві та в судовому засіданні зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер її батько – ОСОБА_3, спадкоємцями якого _є вона та її брат – ОСОБА_2 – відповідач по справі.
У передбачений законом строк вона звернулася до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але їй було відмовлено у прийнятті заяви тому, що вона не мала свідоцтва про її народження, тобто не мала можливості підтвердити родинні стосунки із спадкодавцем. Звернувшись за місцем свого народження – до відділу управління РАЦС республіки Тива в Пий-Хемському районі Росії з метою отримання дублікату свідоцтва про народження, отримала його після сплину шестимісячного строку, встановленого для прийняття спадщини – у 2006 році.
Також позивачка зазначила, що іншою причиною пропуску встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини є її правова необізнаність з даного питання, оскільки отримавши вказаний документ із запізненням, вважала, що втратила можливість на звернення із відповідною заявою до Новоодеської нотаріальної контори.
На думку позивачки, наведені нею причини є поважними. Посилаючись на викладене, просила про визначення їй додаткового строку для подання заяви прийняття спадщини після смерті її батько – ОСОБА_3.
Відповідач звернувся до Новоодеської нотаріальної контори вчасно – на протязі встановленого законом шестимісячного строку.
Відповідач в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову та пояснив, що позивачкою був пропущений строк для подання заяви про прийняття спадщини без поважних причин, оскільки вона достовірно знала про смерть спадкодавця, наявність спадкового майна і мала змогу раніше звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки повторне свідоцтво про народження нею було отримано у 2006 році. Вважає, що позивач не має поважних причин для визначення їй додаткового строку. Також зазначив про те, що є спадкоємцем померлого за заповітом.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи копію повторного свідоцтва про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якої зазначено ОСОБА_3, виданого 25 серпня 2006 року (НОМЕР_1), лист з відділу державної реєстрації актів цивільного стану Новоодеського РУЮ Миколаївської області, відповідно якому відсутня можливість зазначити точну дату направлення ОСОБА_1 повторного свідоцтва про її народження, оскільки в архіві не збереглися книги обліку свідоцтв, що надійшли з інших відділів за 2006 рік (№824/03-2.17 від 05.10.2010 р.), лист з державної Нотаріальної контори Новоодеського району Миколаївської області на ім’я ОСОБА_1 про заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року на підставі заяви, яку подав до державної нотаріальної контори ОСОБА_2, у якій вона відповідно ст.. 1261 УК України має право на частку за законом та повідомлення про пропуск нею строку для подачі заяви в нотаріальну контору з цього приводу, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню.
Так, відповідно до статей 1268 - 1270, 1272 ЦК України та п. 24 постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року “Про судову практику у справах про спадкування”, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців він не заявив про відмову від неї.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом цього строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_3, після смерті якого відкрилася спадщина. При цьому позивачка має право на частку у спадщині після померлого ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.. 1261 ЦК України, тобто за законом. Позивачка пропустила встановлений законом шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Доводи позивачки про те, що в неї не було документу на підтвердження родинних стосунків з померлим й що вказаний документ вона отримала вже після закінчення шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини не можуть визнаватися поважною причиною, оскільки для подання заяви про прийняття спадщини необхідно надати лише документ (паспорт), який підтверджує особу заявника. Докази родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем вимагаються нотаріусом при видачі свідоцтва про право на спадщину.
Судом не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини правову необізнаність позивачки, на яку вона посилається, а також на відсутність свідоцтва про її народження, оскільки у судовому засіданні встановлено і саме про це зазначала позивачка, що повторне свідоцтво про своє народження нею було отримано у 2006 році, тобто 4 роки тому. Після його отримання вона наміру звертатися до нотаріальної контори не мала. Намір щодо прийняття спадщини з‘явився після того, як отримала повідомлення з Новоодеської державної нотаріальної контори про те, що зазначена спадщина на даний час ще не оформлена за її братом – відповідачем по справі.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачка пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини без поважних причин.
Згідно ч.3 ст.1272 ЦК України та роз"яснень , даних у п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 року № 7, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 10 та ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як зазначила у судовому засіданні позивачка по справі, причиною пропуску строку на звернення до нотаріальної контори є її правова необізнаність та відсутність свідоцтва про народження, дублікат якого був нею отриманий ще у 2006 році. Доказів того, що позивачка зверталася після смерті батька до нотаріальної контори у встановлений законом строк суду не надано та спростовується листом Новоодеської державної нотаріальної контори № 1021/02-14 від 27.08.2010 року, у якому зазначено про те, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 заведена на підставі заяви відповідача, а позивачу належить звернутися із відповідною заявою до нотаріальної контори за умови продовження судом строку на подання відповідної заяви.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини не з поважної причини, а внаслідок власної недбалості.
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивачка пропустила встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини без поважних причин, суд вважає неможливим визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини й тому заявлені вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213, 214, 215, 218, ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Головуючий: