ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
28 жовтня 2010 року 10:08 № 2а-13650/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Донця В.А. за участю секретаря судового засідання Венгер А.В. вирішив адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Заступника Голови правління Пенсійного фонду України Короневського Валентина Максимовича
провизнання протиправними дій, зобов'язання надати відповідь на звернення
ОСОБА_1 звернувся з позовом до заступника Голови правління Пенсійного фонду України Короневського Валентина Максимовича, в якому просить:
– визнати протиправними дії відповідача, що проявилися в наданні позивачу неправдивої інформації щодо впровадження дії положення щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна на постійній основі та щодо обов'язку фізичних осіб сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування від вартості майна, зазначеного в договорі купівлі-продажу такого майна;
– зобов'язати відповідача у 15-денний строк після набуття судовим рішенням законної сили (як це передбачено статтею 20 Закону України "Про звернення громадян") спростувати надану ним зазначену вище неправдиву інформацію тим же способом, яким вона була надана, а саме: наданням позивачу рекомендованим поштовим відправленням письмової правдивої інформації наступного змісту: "Закон України від 03.06.2008 р. №309-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким внесено зміни до Прикінцевих положень Закону України від 15.07.1999 р. №967-XIV "Про внесення змін до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", не містить ніяких положень щодо продовження дії на постійній основі норми п.9 статті 1, п.8 статті 2, п.10 статті 4 закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997р. №400/97-ВР щодо сплати фізичною особою збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Таким чином, фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, не зобов'язані сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування від вартості майна, зазначеного в договорі купівлі-продажу такого майна".
Позов обґрунтований тим, зокрема, що відповідь на інформаційний запит є неправдивою, оскільки в законах України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 3 червня 2008 року №309-VI та "Про внесення змін до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 15 липня 1999 року №967-XIV, на які у своїй відповіді послався відповідач, "немає жодного слова стосовно впровадження дії положення щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна на постійній основі та щодо обов'язку фізичних осіб сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування від вартості майна, зазначеного в договорі купівлі-продажу такого майна". На думку позивача, надавши неправдиву інформацію, відповідач порушив статтю 40 Конституції України, статті 15, 19, 20 Закону України "Про звернення громадян" щодо обов'язку посадових осіб об'єктивно і вчасно, протягом встановленого законом терміну, розглянути звернення, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечити їх виконання, письмово у встановлений законом строк повідомити громадянина про наслідки розгляду звернення. Також у позові ОСОБА_1 посилається на статтю 43 Закону України "Про інформацію" щодо права на одержання інформації про діяльність органів державної влади.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив, зазначивши, що позивачу надана обґрунтована відповідь на його звернення, де роз'яснено положення Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" щодо обов'язку сплати збору в разі купівлі нерухомого майна.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлене наступне.
ОСОБА_1 звернувся до Голови правління Пенсійного фонду України з запитом від 01.07.2010 р. щодо надання інформації про діяльність органу влади. В запиті позивач просив надати йому письмову інформацію:
– "чи продовжувалась дія п. 9 статті 1, п. 8 статті 2, п. 10 статті 4 закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997р. №400/97-ВР після 1 січня 2008 року у встановленому законом порядку?";
– "чи мають чинність на сьогоднішній день наведені вище норми Закону?";
– "чи зобов'язаний громадянин сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі житла у свою власність, а якщо – "так", то якою нормою закону встановлений такий обов'язок?".
Пенсійний фонд України надав позивачеві відповідь листом від 03.08.2010 р. №20340/Ж-4 за підписом заступника Голови правління Короневського В.М.
Як убачається з листа відповідача, ОСОБА_1 звертався з аналогічним зверненням до народного депутата України Мірошніченка Ю.Р., яке було надіслано до Пенсійного фонду України за належністю.
У відповіді заступник Голови правління повідомив позивача, що сплата збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна запроваджена Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 15 липня 1999 року №967-ХІV. Прикінцевими положеннями якого передбачалось, що він діє до 1 січня 2001 року. Щороку дія зазначеного Закону продовжувалась законами про Державний бюджет України на відповідний рік. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 3 червня 2008 року №309-VI внесено зміни до Розділу II Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до яких положення щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна діють на постійній основі. Таким чином, фізичні особи, які придбавають нерухоме майно (крім громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше) зобов'язані сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування від вартості нерухомого майна, зазначеного в договорі купівлі-продажу такого майна.
При цьому представник зазначив, що відповідь на звернення була надана в строк, визначений чинним законодавством.
У судовому засіданні ОСОБА_1 визнав вказану обставину, зазначивши, що відповідь на запит, звернення йому було надано вчасно, з дотриманням процедури, встановленої чинним законодавством. Позивач не погоджується саме зі змістом листа, з інформацією, яку повідомив відповідач. На думку позивача, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 3 червня 2008 року №309-VI хоча і були внесені зміни до Прикінцевих положень Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 15 липня 1999 року №967-ХІV, проте зміни не містять жодних положень щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, в тому числі і щодо постійного характеру зазначеної норми.
Заперечуючи твердження позивача, представник відповідача повідомив суд про те, що йому невідомі випадки неоднакового застосування вказаних положень законів України Пенсійним фондом України чи його територіальними управліннями, тому твердження про надання неправдивої інформації є безпідставним.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обгрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулюються Законом України "Про звернення громадян" від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР (далі – Закон №393/96-ВР).
Згідно зі статтею 15 Закону №393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань) (частина перша). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки (частина третя). Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги (абзац сьомий статті 18 Закону №393/96-ВР).
Відповідно до наказу Пенсійного фонду України від 19 липня 2010 року №85 "Про функціональні повноваження Голови правління та заступників Голови правління Пенсійного фонду України" заступник Голови правління Пенсійного фонду України В.М. Короневський має право підпису документів від імені Фонду без окремої довіреності, в тому числі листів, запитів, супровідних документів, відповідей на звернення, заяв, скарг.
Як убачається з досліджених судом запиту та відповіді, відповідачем було надано обґрунтовану відповідь на всі запитання, які містились у запиті. Та обставина, що позивач не погоджується з позицією Пенсійного фонду України щодо застосування норм чинного законодавства відносно сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна не може бути підставою для висновку про надання відповідачем неправдивої інформації.
Крім того, суд вважає, що відповідь надана відповідачем не порушує прав позивача на інформацію. Так, відповідно до статті 32 Закону України "Про звернення громадян" від 2 жовтня 1992 року №2657-XII (далі – Закон №2657-XII) інформаційний запит щодо доступу до офіційних документів і запит щодо надання письмової або усної інформації під запитом щодо надання письмової або усної інформації у цьому Законі розуміється звернення з вимогою надати письмову або усну інформацію про діяльність органів законодавчої, виконавчої та судової влади України, їх посадових осіб з окремих питань (частина третя). Громадяни України, державні органи, організації і об'єднання громадян подають запит відповідному органу законодавчої, виконавчої та судової влади, його посадовим особам (частина четверта). Органи законодавчої, виконавчої та судової влади України, їх посадові особи зобов'язані надавати інформацію, що стосується їх діяльності, письмово, усно, по телефону чи використовуючи публічні виступи своїх посадових осіб (частина шоста). Частиною другою статті 43 Закону №2657-XII встановлено, що кожний учасник інформаційних відносин для забезпечення його прав, свобод і законних інтересів має право на одержання інформації, зокрема, про діяльність органів державної влади.
Як уже констатувалось судом, позивач отримав інформацію про діяльність Пенсійного фонду України в сфері застосування пенсійного законодавства щодо обов'язку сплати збору в разі купівлі нерухомого майна.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що позивачем визнана обставина надання відповідачем відповіді у відповідний строк, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.А. Донець
Постанова виготовлена в повному обсязі 03.11.2010 р.