Справа № 1-917
2010 рік
ВИРОК
Іменем України
Місто Київ
25 листопада 2010 року
Деснянський районний суд м.Києва в складі :
головуючого – судді Котовича О.Л.,
при секретарі Двірко Т.В.,
з участю прокурора Сандиги М.В.,
потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за звинуваченням
1. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт Орілька Лозовського району Харківської області, громадянина України, не одруженого, освіта середня, не працюючого, без визначеного місця проживання, судимого :
1)1 червня 1988 року Бобровицьким районним судом Чернігівської області за ч.2 ст.206 КК України до 2 років позбавлення волі умовно згідно ст.25 КК України з обов’язковим залученням до праці,
2)15 лютого 1989 року Броварським районним судом Київської області за ч.2 ст.206, 42 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений 29 квітня 1992 року по відбутті покарання із заліком робочих днів,
3)8 серпня 1995 року Ватутінським районним судом м.Києва за ч.3 ст.140 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений 22 липня 1999 року по відбутті покарання,
4)28 лютого 2000 року Ватутінським районним судом м.Києва за ч.3 ст.140 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений 20 жовтня 2003 року по відбутті покарання,
5)2 листопада 2004 року Деснянським районним судом м.Києва за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений 5 вересня 2008 року по відбутті покарання,
в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.395, 185 ч.2, 186 ч.2 КК України,
2. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки м.Ленінград РФ, громадянки України, не одруженої, освіта середня, не працюючої, зареєстрованої в АДРЕСА_2, судимої 12 травня 2010 року Деснянським районним судом м.Києва за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі з випробуванням і іспитовим строком 1 рік 6 місяців згідно ст.75 КК України,
в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
ВСТАНОВИВ :
12 серпня 2008 року Березанським міським судом Київської області щодо ОСОБА_4, який відбував покарання в Березанській виправній колонії № 95 Київської області, згідно п.”б” ст.3 Закону України ”Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі” був встановлений адміністративний нагляд строком на 2 роки. 5 вересня 2008 року по відбутті покарання ОСОБА_4 був звільнений з виправної колонії, був зобов’язаний у визначений триденний строк не пізніше 8 вересня 2008 року прибути до обраного місця проживання в АДРЕСА_1 і зареєструвати своє прибуття в Деснянському РУ ГУ МВС України в м.Києві, був попереджений про кримінальну відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду. ОСОБА_4 у визначений триденний строк не пізніше 8 вересня 2008 року без поважних причин не прибув до обраного місця проживання в АДРЕСА_1 і не зареєстрував своє прибуття в Деснянському РУ ГУ МВС України в м.Києві, чим порушив правила адміністративного нагляду.
10 липня 2010 року біля 10 годин ОСОБА_4 поряд з будинком № 1 по вул.Сабурова в м.Києві повторно відкрито викрав з пояса у ОСОБА_2 чохол вартістю 10 гривень з мобільним телефоном ”Нокіа 2720” ІМЕІ НОМЕР_1 вартістю 700 гривень з сім-карткою оператора мобільного зв’язку ”Київстар” вартістю 25 гривень і 50 гривнями на рахунку, заподіявши шкоду потерпілому на загальну суму 785 гривень.
5 серпня 2010 року біля 9 годин ОСОБА_4 і ОСОБА_5 за попередньою змовою групою осіб з майданчика першого поверху десятого під’їзду будинку № 5 по вул.Сабурова в м.Києві повторно таємно викрали належний ОСОБА_3 мопед ”SUZUKI SEPIA” вартістю 2800 гривень.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 вину визнав повністю, фактичні обставини справи, вартість викраденого майна, кваліфікацію злочинів, доведеність вини не оспорював і показав, що після звільнення з колонії 5 вересня 2008 року з адміністративним наглядом він не виконав свій обов’язок і протягом 3 днів не став на облік в міліції, оскільки не захотів. Він не проживав по АДРЕСА_1 у матері, а жив у знайомого. Вранці 10 липня 2010 року біля будинку № 1 по вул.Сабурова він зустрів наглядно знайомого потерпілого ОСОБА_2 в компанії двох жінок і теж наглядно знайомого Леоніда, які вживали алкоголь і були нетверезі. Він не побачив у Леоніда подаровані ним напередодні окуляри і запитав про них. ОСОБА_9 відповів, що окуляри забрав ОСОБА_2 На його запитання потерпілий цей факт заперечив. На траві він побачив мобільний телефон в чохлі, підняв, запитав про власника. ОСОБА_2 пояснив, що телефон належить йому. На це він заявив потерпілому, що доки той не поверне Леоніду окуляри, він забирає мобільний телефон і пішов звідти. На його прохання мобільний телефон здала в ломбард ОСОБА_5 Вранці 5 серпня 2010 року він ішов додому до ОСОБА_5, на першому поверху десятого під’їзду будинку № 5 по вул.Сабурова вони побачили мопед, за його ініціативою вони викрали цей мопед, якого погрузили в ліфт, він завіз мопед на 4 поверх до квартири ОСОБА_5 і там поставив в загальному коридорі. Після цього вони гуляли і вживали алкоголь, а коли повернулись через пару годин, то зустріли на поверху біля квартири ОСОБА_5 потерпілого і ще двох хлопців, які зажадали віддати мопед і він погодився, просив хлопців домовитись, але ті викликали міліцію.
В судовому засіданні підсудна ОСОБА_5 вину визнала повністю, фактичні обставини справи, вартість викраденого майна, кваліфікацію злочину, доведеність вини не оспорювала і показала, що протягом останніх 6-7 років вона підтримує близькі стосунки з ОСОБА_4 Вранці 5 серпня 2010 року вони ішли до неї додому, на першому поверху десятого під’їзду будинку № 5 по вул.Сабурова побачили мопед і за пропозицією ОСОБА_4 викрали цей мопед, погрузили в ліфт, яким ОСОБА_4 завіз мопед до неї на 4 поверх і поставив в загальному коридорі. Після цього вони пішли гуляти, вживали алкоголь, а коли повернулись через пару годин, то зустріли на її поверху незнайомих хлопців, які шукали викрадений мопед. Внаслідок алкогольного сп’яніння вона не пам’ятає подробиць розмови з власником мопеду, який забрав мопед, а її затримала міліція. До цього випадку в липні 2010 року вона на прохання ОСОБА_4 здала в ломбард мобільний телефон ”Нокіа”, який в наступному викупила і віддала ОСОБА_4
Крім показань підсудних їх вина в інкримінованих злочинах доведена в ході судового слідства :
(за епізодом порушення ОСОБА_4 правил адміністративного нагляду)
показаннями свідка ОСОБА_6 на досудовому слідстві, дослідженими судом, про те, що ОСОБА_4 після звільнення з колонії 5 вересня 2008 року не прибув у триденний строк до обраного місця проживання і до 8 вересня 2008 року в міліції на облік не став, при неодноразових перевірках за обраним місцем проживання був відсутнім, мати ОСОБА_4 поясняла, що син в квартирі не проживає і їй не відомо місце проживання сина \т.1 а.с.33-34\,
аналогічними показаннями свідка ОСОБА_7 на досудовому слідстві, дослідженими судом \т.1 а.с.31-32\,
постановою Березанського міського суду Київської області від 12 серпня 2008 року про встановлення щодо ОСОБА_4 адміністративного нагляду строком на 2 роки на підставі п.”б” ст.3 Закону України ”Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі” \т.1 а.с.63\,
довідкою про оголошення ОСОБА_4 5 вересня 2008 року постанови суду про встановлення адміністративного нагляду і обов’язок прибути і зареєструватись в Деснянському РУ ГУ МВС України в м.Києві не пізніше 8 вересня 2008 року, про попередження про кримінальну відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду \т.1 а.с.62\,
актами від 25 грудня 2008 року, 28 грудня 2008 року, 16 січня 2009 року про відсутність ОСОБА_4 за обраним місцем проживання в квартирі АДРЕСА_1 відповідно о 22.10, 23.00, 23.00 годині \т.1 а.с.10-12\,
довідкою ф.3, за якою в квартирі АДРЕСА_1 підсудний ОСОБА_4 не зареєстрований \т.1 а.с.68\,
довідкою ЖЕК № 312, за якою з квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_4 виписаний 10 жовтня 1990 року в місця позбавлення волі \т.1 а.с.342\,
(за епізодом відкритого викрадення ОСОБА_4 майна у ОСОБА_2)
показаннями в суді потерпілого ОСОБА_2 про те, що 10 липня 2010 року біля 10 годин він проходив мимо будинку № 1 по вул.Сабурова в м.Києві, декілька разів зупинявся і розтирав ногу у зв’язку із судорогами, на поясі у нього висів чохол з мобільним телефоном ”Нокіа 2720” вартістю 700 гривень з сім-карткою оператора мобільного зв’язку ”Київстар” вартістю 25 гривень і 50 гривнями на рахунку, в чергову свою зупинку він відчув ривок чохла з телефоном, підняв голову, побачив спочатку руку з чохлом, а потім і раніше йому наглядно знайомого підсудного ОСОБА_4, який на його вимоги повернути телефон не реагував, пішов від нього, потім побіг і зник з його телефоном в районі перехрестя вулиць Сабурова і Закревського; коли він наступного дня виїхав на місце грабежу з працівниками міліції, місцевий бездомний ОСОБА_9, що нині покійний, за описаними прикметами назвав підсудного ОСОБА_4,
наданою потерпілим інструкцією з експлуатації мобільного телефону ”Нокіа 2720” ІМЕІ НОМЕР_1 \т.1 а.с.112а,
довідкою заставного товариства ”Скарбниця”, за якою 10 липня 2010 року мобільний телефон ”Нокіа 2720” з серійним № НОМЕР_1 заклала ОСОБА_5 і викупила 17 липня 2010 року \т.1 а.с.116\,
(за епізодом крадіжки ОСОБА_4 і ОСОБА_5 майна ОСОБА_3.)
показаннями в суді потерпілого ОСОБА_3 про те, що 5 серпня 2010 року біля 7 годин на майданчику першого поверху десятого під’їзду будинку № 5 по вул.Сабурова в м.Києві він залишив свій мопед ”SUZUKI SEPIA” вартістю 2800 гривень, а біля 9 годин 30 хвилин він виявив зникнення мопеда; разом з двома своїми товаришами він по запаху бензину знайшов мопед в зачиненому коридорі четвертого поверху, але з жодної квартири там ніхто двері не відкрив і вони залишились чекати, хотіли навіть зламати двері; через деякий час на поверх приїхала підсудна ОСОБА_5, яка заперечувала викрадення мопеда і відмовлялась відчинити двері в коридор, посилаючись на відсутність ключа; він викликав міліцію і залишився чекати на місці; через деякий час приїхав підсудний ОСОБА_4, взяв у підсудної ключ від замка, відчинив двері в коридор і дав можливість забрати мопед, але вже приїхали працівники міліції,
показаннями свідка ОСОБА_8 на досудовому слідстві, дослідженими судом, про те, що вранці 5 серпня 2010 року на майданчику першого поверху сусід ОСОБА_10 і невідомий хлопець поставили мопед; біля 9 годин вона почула гучний гуркіт, вийшла з квартири і побачила, як сусідка ОСОБА_5 і чоловік, якого вона раніше вже бачила з сусідкою, тягнуть мопед до загального коридору квартир №№ 323 і 324; через деякий час до неї прийшов сусід ОСОБА_10, запитав про залишений на першому поверсі мопед і вона розповіла йому про ОСОБА_5 і чоловіка, які тягли мопед \т.1 а.с.163\,
протоколом огляду місця події з фотознімками, за якими в будинку № 5 по вул.Сабурова в м.Києві в під’їзді, де розташовані квартири №№ 310-344, на 4 поверху в коридорі, де розташовані квартири №№ 323-324, знайдено мопед ”Сузукі” \т.1 а.с.135-136\,
прилученим до справи в якості речового доказу мопедом ”Сузукі” \т.1 а.с.137\,
свідоцтвом про реєстрацію мопеда ”SUZUKI SEPIA” на ім’я ОСОБА_3 \т.1 а.с.159\,
товарним чеком, за яким мопед ”SUZUKI SEPIA” коштує 2800 гривень \т.1 а.с.160\,
протоколом відтворення обстановки і обставин події з ОСОБА_4, який на місці показав про обставини скоєної ним і ОСОБА_5 крадіжки мопеду \т.1 а.с.205-209\.
Висунуту ОСОБА_4 в суді версію заволодіння мобільним телефоном ОСОБА_2 суд відносить до бажання підсудного зменшити ступінь вини і міру відповідальності за грабіж, оскільки сам підсудний в суді не заперечував правильність кваліфікації його дій за цим епізодом як відкрите викрадення чужого майна, а показання потерпілого про те, що підсудний зірвав у нього з поясу чохол з мобільним телефоном і утік, не реагуючи на переслідування і вимоги повернути майно, послідовні і переконливі, суд показанням ОСОБА_2 вірить і вважає їх правдивими за відсутності у потерпілого підстав обмовляти підсудного.
Вирішуючи питання про розмір заподіяної потерпілому ОСОБА_2 шкоди і за відсутності документального її підтвердження суд з цього питання вважає за можливим залишитись в межах пред’явленого слідчим обвинувачення, оскільки підсудний ОСОБА_4 вартість викраденого мобільного телефону, чохла, сім-картки і суми на рахунку не оспорює і вона на кваліфікацію злочину не впливає.
При вирішенні питання про винність підсудних у крадіжці за попередньою змовою групою осіб суд виходить з характеру і тривалості взаємовідносин підсудних, які при вчиненні цього злочину діяли спільно, узгоджено і цілеспрямовано, разом заховали викрадений мопед в коридорі біля квартири ОСОБА_5, яка в наступному відмовилась повернути мопед на вимогу потерпілого, брехала потерпілому про відсутність у неї ключа від дверей, за якими був схований мопед, і цей ключ віддала лише ОСОБА_4
Оскільки стан алкогольного сп’яніння підсудних при вчиненні крадіжки документально нічим не підтверджений, такий стан встановлюється виключно лікарем у відповідній медичній установі згідно ”Інструкції про порядок направлення громадян для огляду на стан сп’яніння в заклади охорони здоров’я та проведення огляду з використанням технічних засобів”, зареєстрованої в МЮ України 7 березня 1995 року за № 55\591, підсудні посилаються на вживання алкоголю після крадіжки і ці їх доводи нічим не спростовані, то суд виключає цю обставину з обвинувачення підсудних.
При цьому суд виходить з неможливості ґрунтувати обвинувачення підсудних на припущеннях і бере до уваги те, що уточнення обвинувачення у викладених межах і виключення з нього недоведених слідчим обставин не погіршує становище підсудних, не порушує їх право на захист і не впливає на кваліфікацію злочину.
Неприбуття без поважних причин у визначений строк до обраного місця проживання підсудного ОСОБА_4, щодо якого встановлено адміністративний нагляд при звільненні з місць позбавлення волі, суд кваліфікує за ст.395 КК України.
Відкрите викрадення підсудним ОСОБА_4 чужого майна повторно суд кваліфікує як грабіж за ч.2 ст.186 КК України.
Таємне викрадення підсудними ОСОБА_4 і ОСОБА_5 чужого майна повторно за попередньою змовою групою осіб суд кваліфікує як крадіжку за ч.2 ст.185 КК України.
При призначенні покарання підсудним суд враховує обставини, тяжкість, суспільну небезпечність і нетяжкі наслідки злочинів, дані про особу винних, зокрема :
46-річний вік ОСОБА_4, який раніше судимий, не працює, відсутність пом’якшуючих покарання обставин, рецидив злочинів як обтяжуючу покарання обставину,
37-річний вік ОСОБА_5, яка раніше судима, не працює, задовільно характеризується за місцем проживання, щире каяття як пом’якшуючу покарання обставину, відсутність обтяжуючих покарання обставин,
і призначає їм покарання у вигляді позбавлення волі, яке вони протягом необхідної достатності мають відбувати в ізоляції від суспільна для виправлення і попередження нових злочинів.
З врахуванням того, що ОСОБА_5 12 травня 2010 року Деснянським районним судом м.Києва була засуджена за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі з випробуванням і іспитовим строком 1 рік 6 місяців згідно ст.75 КК України, новий злочин вчинила 5 серпня 2010 року в період невідбутого покарання за попереднім вироком, суд на підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за новим вироком, приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Речовий доказ із справою в суд не надходив, мопед був повернутий потерпілому на досудовому слідстві, а тому його долю суд не вирішує.
З підсудних підлягають дольовому стягненню на користь експертної установи судові витрати в справі за час досудового слідства в сумі 557 гривень 28 копійок (вартість експертизи) \т.1 а.с.147\.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ :
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.395, 186 ч.2, 185 ч.2 КК України, і призначити йому покарання :
за ст.395 КК України – чотири місяці арешту,
за ч.2 ст.186 КК України – чотири роки шість місяців позбавлення волі,
за ч.2 ст.185 КК України – три роки позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України покарання ОСОБА_4 за сукупністю злочинів визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суровим у вигляді чотирьох років шести місяців позбавлення волі.
ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, і призначити їй покарання у вигляді двох років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України до призначеного ОСОБА_5 покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком від 12 травня 2010 року Деснянського районного суду м.Києва за ч.3 ст.185 КК України і остаточне покарання ОСОБА_5 за сукупністю вироків призначити у вигляді трьох років одного місяця позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 і ОСОБА_5 обчислювати з 6 серпня 2010 року.
Запобіжним заходом ОСОБА_4 і ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити взяття під варту з утриманням в Київському слідчому ізоляторі Державного департаменту України з питань виконання покарань.
Стягнути з підсудних на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м.Києві судові витрати в справі за час досудового слідства (вартість експертизи) : з ОСОБА_4 – 350 гривень, з ОСОБА_5 – 207 гривень 28 копійок.
Апеляція на вирок може бути подана через місцевий суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженими – в той же строк з часу вручення копії вироку.
Головуючий :