Судове рішення #12174655

        Справа №22ц-6031/2010

Категорія – цивільна                                           Головуючий  у  першій  інстанції – Рахманкулова І.П.

Доповідач – Заболотний В.М.

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м     У к р а ї н и

 16 листопада 2010 року                                                                 місто  Чернігів

          А п е л я ц і й н и й   с у д   Чернігівської  області  в  складі:

                           головуючого  -  судді  Литвиненко І.В.

                           суддів  -  Заболотного В.М., Шарапової О.Л.  

                           при  секретарі  -  Рачовій І.І.

           з участю – відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на період навчання,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів з ОСОБА_2 в сумі ј частини всіх видів заробітку  щомісячно на утримання повнолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в зв’язку з його навчанням.

Оскаржуваним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 жовтня 2010 року позов ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивачки аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частини всіх видів доходів щомісяця, на період  навчання сина у Харківському індустріально-педагогічному технікумі до 22.06.2012 року, починаючи з 23.09.2010 року.  

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить закрити провадження у справі, або рішення суду змінити, зменшивши розмір аліментів до 1/6 частини всіх видів його заробітку щомісяця. Апелянт зазначає, що син навчається в м. Харкові, з матір’ю він не проживає, а тому ОСОБА_3 є неналежним позивачем по справі. Також, суд не взяв до уваги, що за рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 15.08.1997 року з відповідача стягнуто 1/6 частину всіх видів його заробітку на дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Крім того, при ухваленні рішення судом не було враховано стан здоров’я ОСОБА_2 та необхідність весь час лікуватись, витрачаючи при цьому значну суму коштів.

          Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

          Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Частиною 1 статті 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

          По справі встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі до 25.10.1994 року (а.с.2). Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.3).

Згідно довідки Харківського індустріально-педагогічного технікуму ОСОБА_4 навчається  у вказану навчальному закладі з 01.09.2010 року на першому курсі денної форми навчання. Строк закінчення навчання - 22 червня 2012 року (а.с.4).

          Як вбачається з матеріалів справи, повнолітній син відповідача ОСОБА_5 продовжує навчання, в зв’язку з чим потребує матеріальної допомоги. ОСОБА_2 є працездатним, інвалідності не має та може надавати матеріальну допомогу сину. В той же час, згідно рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 серпня 1997 року, з ОСОБА_7 стягнуто аліменти на утримання доньки Євгенії, ІНФОРМАЦІЯ_4, в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку щомісяця, до досягнення дитиною повноліття.

          Враховуючи наведене, рішення суду першої станції підлягає зміні шляхом зменшення розміру аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на утримання сина, який продовжує навчання, до 1/6 частини всіх видів його заробітку щомісяця.

Твердження апелянта про те, що ОСОБА_3 не є належним позивачем  по справі, так як син проживає в м. Харкові, а не разом з матір’ю, є безпідставним, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України право на звернення до суду про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини має право як той з батьків, з ким проживає дитина, так і самі діти, які продовжують навчання. Також, не можуть бути взяті до уваги посилання апелянта на те, що син проживає в м. Харкові, а не з матір’ю, оскільки в матеріалах справи відсутні дані про місце реєстрації ОСОБА_4, проте, ніхто не заперечував, що він перебуває на утриманні матері.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.182, 199, 200 СК України, ст.ст.303, 307, 309, 313-314, 316-317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,      

В И Р І Ш И В:

          Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

    Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 15 жовтня 2010 року - змінити , зменшивши розмір аліментів, які необхідно стягувати з ОСОБА_2   на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, на період навчання, до 1/6 частини всіх видів доходів щомісяця.

    В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

   

Головуючий:                                       Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація