Справа № 22ц- 5901/2010 Головуючий у першій інстанції БЕЧКО Є.М.
Категорія – цивільна Доповідач: ШАРАПОВА О.Л.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді ШАРАПОВОЇ О.Л.
суддів: ЗАБОЛОТНОГО В.М., ЄВСТАФІЇВА О.К.
при секретарі: ШТУПУН О.М.
за участю: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ЗАТ „Чернігівоблбуд” на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 вересня 2010 року у справі за позовом ЗАТ „Чернігівоблбуд” до ОСОБА_6 про визнання договору укладеним та стягнення заборгованості по орендній платі,-
В С Т А Н О В И В:
В апеляційній скарзі ЗАТ „Чернігівоблбуд” просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 вересня 2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним. Апелянт посилається на те, що товариством на адресу відповідача для підписання направлялися два екземпляри договору оренди, що підтверджується супровідним листом, витягом з журналу реєстрації вихідної кореспонденції, фіскальним чеком, але вказаним обставинам суд не дав належної правової оцінки. Апелянт вказує на те, що суд дійшов необгрунтованого висновку про те, що ст. 16 ЦК України не передбачає такого способу захисту цивільних прав, як визнання договору укладеним, оскільки вказана правова норма не містить вичерпного переліку способів захисту. Апелянт зазначає, що суд помилково не застосував до даних правовідносин приписи ч. 3 ст. 205 ЦК України, яка передбачає, що у випадках встановлених договором або законом воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням. Апелянт посилається на те, що суд безпідставно відхилив їх клопотання про витребування у відповідача листа, який останній отримав від товариства, оскільки відповідач начебто втратив листа.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що ЗАТ „Чернігівоблбуд” є власником одного під”їзду гуртожитку по вул. Г.Полуботка 120 ( кімнати з 55 по 108).
ОСОБА_6 згідно ордеру від 06 січня 1989 року отримав на сім”ю з чотирьох осіб житлову площу у кімнаті АДРЕСА_1
03 жовтня 2005 року трудовий договір між ЗАТ „Чернігівоблбуд” та ОСОБА_6 був розірваний на підставі ст. 38 КЗпП України.
На засіданні Ради ЗАТ „Чернігівоблбуд” 20 липня 2009 року було вирішено укласти договори оренди житла з мешканцями, які не перебувають з товариством в трудових відносинах.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що товариством не надано доказів направлення відповідачу для підпису договору оренди від 17.08.09 року; договір найму має бути укладений в письмовій форму, а тому згода на укладання такого договору не може бути виражена мовчанням; ст. 16 ЦК України не передбачає такого способу захисту цивільних прав як визнання правочину укладеним.
Апеляційний суд в цілому погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ЗАТ „Чернігівоблбуд” був складений проект договору найму житла від 17 серпня 2009 року.
В ході розгляду справи позивачем не надано належних доказів, які б свідчили, що проект вказаного договору був отриманий відповідачем для підписання.
Доводи апелянта про те, що товариством на адресу відповідача для підписання направлялися два екземпляри договору оренди і це підтверджується супровідним листом, витягом з журналу реєстрації вихідної кореспонденції, фіскальним чеком, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки зазначені документи не підтверджують факту отримання відповідачем проекту договору.
Посилання апелянта на те, що суд помилково не застосував до даних правовідносин приписи ч. 3 ст. 205 ЦК України, апеляційний суд вважає такими, що не грунтуються на законі, оскільки між сторонами договір ще не був укладений, а глава 59 ЦК України не передбачає, що воля на укладання договору найму житла може виражатися мовчанням.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування судового рішення, яке в цілому відповідає приписам законодавства.
Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313, 315, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ЗАТ „Чернігівоблбуд” – відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 вересня 2010 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий Судді