Категорія №2.19.8
ПОСТАНОВА
Іменем України
19 листопада 2010 року Справа № 2а-7291/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді: Кравцової Н.В.,
при секретарі: Бражник В.І.,
за участю сторін:
представника позивача Мичка А.О.,
представника відповідача Голди Д.Ю., Хворостянної С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «ТОК» до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська про визнання нечинним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 27 серпня 2010 року № 615, -
ВСТАНОВИВ:
22 вересня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства «ТОК» до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська про визнання нечинним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 27 серпня 2010 року № 615.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржуване рішення прийнято в порушення норм закону, оскільки зі змісту рішення не зрозуміло, за яке саме порушення воно прийнято: за несплату (неперерахування) чи за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків. Також, в рішенні не має посилання на будь-які додатки до нього із описом правопорушень. Одночасно, разом із зазначеним рішенням було надіслано роздруківку із комп'ютерної програми, що використовується відповідачем, із розрахунком, з якого не вбачається яких правопорушень воно стосується.
Також, є незрозумілим по відношенню до якої особи прийнято вищевказане рішення, так як в рішенні зазначено: "... застосувати до ВАТ "Холдингова компанія Луганськтепловоз" Відкрите акціонерне товариство "ТОК"...", проте, повне найменування позивача: Відкрите акціонерне товариство "ТОК", тобто найменування позивача не містить слів "ВАТ "Холдингова компанія "Луганськтепловоз".
З огляду на вищевикладене, позивач вважає оскаржуване рішення таким, що підлягає скасуванню.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та просив задовольнити позов.
Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили відмовити в їх задоволенні. В матеріалах справи є письмові заперечення проти позову, в яких відповідач не погоджується з доводами позивача, вважає їх необґрунтованими, оскільки оскаржуване рішення прийнято згідно діючого законодавства.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 9 липня 2003 року (далі Закон №1058) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.
Страхувальниками відповідно до статті 14 цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Судом встановлено, що позивач - Відкрите акціонерне товариство "ТОК" зареєстроване 17.10.1995 виконавчим комітетом Луганської міської ради (а.с. 10). Позивачу присвоєно ідентифікаційний номер 13391947, адреса позивача: 91005, м. Луганськ, вул. Фрунзе, буд. 107 ю.
Відповідно до Статуту в новій редакції, затвердженого протоколом загальних зборів №10 від 18 червня 2008 року, контрольний пакет акцій ВАТ "ТОК" у розмірі 51% передано до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "Луганськтепловоз" і належить до її власності (а.с. 8).
Матеріали справи свідчать, що відповідачем - Управлянням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська взято на облік платника внесків з загальнообов'язкового державного пенсійного страхування – Відкрите акціонерне товариство "ТОК", місцезнаходження: м. Луганськ, вул. Фрунзе, 107 ю та присвоєно платнику реєстраційний номер №12.02.05-0098.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 17 Закону №1058 страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Статтею 20 Закону №1058 встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Базовим звітним періодом є для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць.
При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід).
У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду.
У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.
Частиною 8 статті 106 Закону №1058 визначено, що на недоїмку нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Частиною 9 статті 106 передбачено, що виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Постановою Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" пунктом 9.3 визначено, що відповідно до частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" фінансові санкції за порушення чинного законодавства накладаються на страхувальника у таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 14.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.
27 серпня 2010 року відповідачем прийнято рішення № 615 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, відповідно до якого до ВАТ "Холдингова компанія "Луганськтепловоз" Відкрите акціонерне товариство "ТОК", яке знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Фрунзе, 107 ю, ідентифікаційний код 13391947, застосовано штраф у розмірі 16065,94 грн. та нарахавано пеню в розмірі 12524,88 грн. за період з 20.10.2009 по 05.03.2010 (а.с. 5).
Як вбачається з позовної заяви, позивач в обґрунтування вимог зазначає на неправильне зазначення його найменування в оскаржуваному рішенні № 615 від 27.08.2010 і з цих підстав вважає, що неможливо встановити до якого саме підприємства застосовано фінансові санкції.
Суд критично оцінює зазначені доводи позивача, оскільки судом встановлено, що оскаржуване рішення застосовано саме до позивача у даній справі. Оскаржуване рішення містить достатньої ідентифікуючих ознак, такі як адреса, ідентифікаційний код позивача, крім того в розрахунку суми штрафних санкцій та пені також зазначено ідентифікаційний код позивача – 13391947 та реєстраційний № 1202050098, який зазначений і в повідомленні про взяття позивача на облік в УПФУ.
Що стосується зазначення відповідачем найменування – ВАТ "Холдингова компанія "Луганськтепловоз" Відкрите акціонерне товариство "ТОК", замість – Відкрите акціонерне товариство "ТОК", то включення слів ВАТ "Холдингова компанія "Луганськтепловоз" не є порушенням порядку складання рішення про застосування фінансових санкцій, а зазначення найменування ВАТ "ХК "Луганськтепловоз" лише вказує на приналежність позивача до складу холдингової компанії, що підтверджується відомостями статуту позивача.
Також судом відхиляються доводи позивача щодо незрозумілості, за яке саме порушення застосовано штрафні санкції та пеню, оскільки рішення № 615 від 27.08.2010 складено відповідачем відповідно до форми рішення, визначеної додатком №14 постанови Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" і назва рішення №615 від 27.08.2010 викладена у точній відповідності із вимогами зазначеної Інструкції.
За таких обставин суд вважає доводи позивача необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки відповідачем зазначені витрати не здійснювалися, вони не підлягають стягненню з позивачів.
Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «ТОК» до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська про визнання нечинним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 27 серпня 2010 року № 615 відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 24 листопада 2010 року.
Суддя Н.В. Кравцова