Справа № 2-649/10р.

                                                                Р І Ш Е Н Н Я

                                                            ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 24 листопада 2010 року Ємільчинський районний суд Житомирської області

    в складі: головуючої – судді                             Прищепи Т.П.          

    при секретарі                                                     Лук’янчук Т.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні без фіксування технічними засобами в порядку ч. 2 ст. 197 ЦПК України в залі суду смт Ємільчине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сербо – Слобідської сільської ради Ємільчинського району про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в:

    ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Сербо – Слобідської  сільської ради Ємільчинського району про визнання права власності на  житловий будинок з належними до нього будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати, після смерті якої відкрилася спадщина, що складається з житлового будинку з надвірними будівлями.     Згідно заповіту позивачка є спадкоємцем вказаного майна, що належало померлій матері.

    В даний час необхідно визнати право власності на спадкове майно, однак в державній нотаріальній конторі право власності на житловий будинок з надвірними спорудами оформити не можливо, так як відсутні правовстановлюючі документи.

    Позивачка в судове засідання не з’явилася, надіслала до суду заяву та просила справу розглянути на попередньому судовому засіданні без її участі, позовні вимоги підтримала.

    Представник відповідача в судове засідання не з’явився надіслав до суду заяву в якій позов визнав повністю та не заперечив проти  ухвалення рішення під час попереднього судового засідання.

    Відповідно до ст. ст. 130 ч. 4, 174 ч. 4 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову на попередньому судовому засіданні, та у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

    Дослідивши зібрані по справі письмові докази, суд приходить до наступного.

    Відповідно до ст. 238 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

    Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

    Як передбачено ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

    ОСОБА_2 померла 02.01.2006 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2.

    В ч. 4 п. 19  Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що той зі спадкоємців, який має право на обов’язкову частку у спадщині та проживав разом із спадкодавцем на день його смерті, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо у визначеному законом порядку не відмовився від неї. Якщо той зі спадкоємців, хто має право на обов’язкову частку та не проживав зі спадкодавцем на день його смерті, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Згідно заповіту посвідченого Сербо – Слобідською сільською радою 09.12.2004 року та зареєстрованого в реєстрі № 14,                 ОСОБА_2 при житті заповіла все своє належне майно дочці ОСОБА_1, інших спадкоємців, які мають право на обов’язкову частку в спадковому майні не має, оскільки до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини ніхто не звертався, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 10.03.2010 року № 140 де вказано, що оглянуто спадкову справу № 97 від 20.04.2007 року заведену після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, отже єдиним спадкоємцем спадкового майна є позивачка.  

    Право на спадкування мають особи, визначені у законі (ст. 1223 ч.1 ЦК України).

    Визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

    За таких обставин суд приходить до висновку, що заявлений позов про визнання права власності на житловий будинок з надвірними спорудами слід задовольнити, визнавши ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом власницею житлового будинку з надвірними спорудами.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 130, 174, 209, 212-215 ЦПК України, ст. 328, 1216, 1223 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

    Позов задовольнити.

    Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительку с. Яблунівка, Ємільчинського району Житомирської області, власницею житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

    Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Ємільчинський районний суд, а особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Суддя

Ємільчинського районного суду                                                                          Т.П.Прищепа