АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
справа№11-768/2010 каткатегорія ст.186 ч.2 КК Україн УУкраїни
Головуючий по 1 інстанції Маринчук М.П.
Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І.А.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2010 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі
Головуючого – Демиденка А.І.
Суддів – Пальонного В.С., Поєдинка І.А.
за участю прокурора – Кожушко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси кримінальну справу за апеляцією прокурора на вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 31.08.2010 року, яким
1) ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця АДРЕСА_1, не одруженого, не працюючого, не судимого, мешкає в АДРЕСА_2
засудженого за ст.186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України від відбування покарання ОСОБА_2 звільнений з іспитовим строком 3 роки.
2) ОСОБА_4
ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м.Геранбой, Азербайжан, громадянина Азербайджану, не одруженого, не працюючого, не судимого, мешкає в АДРЕСА_3
засудженого за ст.186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України від відбування покарання ОСОБА_3 звільнений з іспитовим строком 3 роки.
Вирішена доля судових витрат та речових доказів по справі, відповідно до положень ст.ст.81, 91, 92 КПК України,-
встановила:
Згідно вироку суду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 засуджено за те, що вони 30.05.2010 року близько 23-30, по вул.Р.Чорного в м.Умань Черкаської області, з метою викрадення чужого майна, за попередньою змовою між собою, застосувавши газовий балончик «Терен», відкрито викрали з рук ОСОБА_5 її сумочку вартістю 200 грн., в якій знаходився шкіряний гаманець вартістю 100 грн. з грошима в сумі 235 грн., а всього викрали майна на загальну сумму 535 грн.
Як вбачається з апеляції прокурора, не оспорюючи виду та розміру покарання призначеного Касяненко, прокурор вказує на безпідставне застосування до засуджених положень ст.75 КК України, тому просить вирок в частині призначеного покарання скасувати в зв,язку з невідповідністю призначеного покарання, ступеню тяжкості злочину та особі засуджених внаслідок м,якості та постановити новий вирок, яким призначити засудженим покарання: за ч.2 ст.186 КК України 4 роки позбавлення волі реально. В апеляції прокурор зазначає, що судом 1 інстанції не в повній мірі враховано, що засуджені вчинили тяжкий злочин, за попередньою змовою та із застосуванням насильства.
2
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора який підтримав апеляцію, пояснення засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які заперечували проти задоволення апеляції прокурора, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає.
Висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчинені вказаного злочину, при обставинах, викладених у вироку, підтверджений наявними по справі доказами, яким суд першої інстанції дав відповідну юридичну оцінку і які не оспорюються в апеляції. Дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч.2 ст.186 КК України кваліфіковані вірно.
Колегія суддів вважає, що апеляція прокурора щодо м,якості покарання призначеного ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, оскільки при призначенні покарання суд 1 інстанції у відповідності до вимог ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини справи, дані про особу засудженого, який раніше не судимий, характиризується позитивно, його молодий вік, щире каяття, повне відшкодування завданої шкоди, думку потерпілої, яка просила не позбавляти його волі.
Таким чином, з урахуванням викладених обставин, пом,якшуючих покарання та суттєво знижуючих ступінь тяжкості скоєннного ОСОБА_2 злочину, а також з урахування даних, характиризуючих його особу, суд 1 інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про те, що мета покарання, передбачена ч.ч.2,3 ст.50 КК України може бути досягнута і без ізоляції ОСОБА_2 від суспільства, з звільненням його від відбування покарання з випробуванням.
На думку колегії суддів, даний висновок суду 1 інстанції є законним та обгрунтованим, а доводи апелянта про безпідставне застосування до ОСОБА_2 положень ст.75 КК України, не переконливими та не підлягаючими задоволенню. Призначене ОСОБА_2 мінімальне покарання, в тому числі із застосуванням ст.75 КК України, відповідає вимогам кримінального закону, є необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів та призначено в межах санкції ч.2 ст.186 КК України, тому апеляція прокурора задоволенню не підлягає.
Колегія суддів вважає, що апеляція прокурора щодо м,якості покарання призначеного ОСОБА_3 задоволенню не підлягає, оскільки при призначенні покарання суд 1 інстанції у відповідності до вимог ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини справи, дані про особу засудженого, який раніше не судимий, характиризується позитивно, його молодий вік, щире каяття, повне відшкодування завданої шкоди, думку потерпілої, яка просила не позбавляти його волі.
Таким чином, з урахуванням викладених обставин, пом,якшуючих покарання та суттєво знижуючих ступінь тяжкості скоєннного ОСОБА_3 злочину, а також з урахування даних, характиризуючих його особу, суд 1 інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про те, що мета покарання, передбачена ч.ч.2,3 ст.50 КК України може бути досягнута і без ізоляції ОСОБА_3 від суспільства, з звільненням його від відбування покарання з випробуванням.
На думку колегії суддів, даний висновок суду 1 інстанції є законним та обгрунтованим, а доводи апелянта про безпідставне застосування до ОСОБА_3 положень ст.75 КК України, не переконливими та не підлягаючими задоволенню. Призначене ОСОБА_3 мінімальне покарання, в тому числі із застосуванням ст.75 КК України, відповідає вимогам кримінального закону, є необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів та призначено в межах санкції ч.2 ст.186 КК України, тому апеляція прокурора задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.365 - 367 КПК України, колепя суддів,-
ухвалила:
Вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 31 серпня 2010 року відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - залишити без змін, а апеляцію прокурора - залишити без задоволення.
Головуючий підпис
Судді підписи