Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/6414/23

Провадження №2/552/643/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем україни

16.08.2024 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого        - судді Самсонової О.А.

секретар судового засідання – Лебедєва Х.В.,

учасники справи та їх представники:

позивач – ОСОБА_1 ,

представник позивача – адвокат Плохута Оксана Володимирівна,

відповідачі – Київська районна у м. Полтаві рада, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської районної у м. Полтави ради, ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5 ,  ОСОБА_6 про визнання права власності на об`єкт самочинного будівництва, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київської районної у м. Полтави ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання права власності на об`єкт самочинного будівництва.

В позовній заяві позивач зазначив, що на підставі свідоцтва про право на спадщину від 05 травня 2016 року йому на праві власності належить 1/4 частка житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 .

Зазначений житловий будинок загальною площею 229,7 кв.м., житловою площею 107,8 кв.м. перебуває у спільній частковій власності відповідачів, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 5310136400:10:005:0006 площею 1806 кв.м. комунальної форми власності, призначений для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, та фактично складається з чотирьох квартир.

На вказаній земельній ділянці позивачем самочинно збудовано гараж літ. Щ, гараж літ. Т, гараж літ. У.

При будівництві ним було дотримано будівельні, архітектурні, санітарні, протипожежні та екологічні норми.

Проте позивач не може легалізувати виконане ним будівництво, оскільки документи на введення в експлуатацію до органу державного архітектурно-будівельного контролю подаються від імені співвласників, які йому відмовляють в їх поданні.

Тому позивач просив суд визнати за ним право власності на гараж літ. Щ, гараж літ. Т, гараж літ. У, розташовані на земельній ділянці кадастровий номер 5310136400:10:005:0006 за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 30 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 24 січня 2024 року задоволено клопотання позивача та замінено первісних відповідачів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на належного відповідача ОСОБА_4 (а.с.102).

Відповідачі відзиви на позов не надали.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, уповноваживши адвоката Плохуту О.В. представляти його інтереси в суді.

Представник позивача ОСОБА_9 в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Просила позов задовольнити.

Відповідач Виконавчий комітет Київської районної у м. Полтаві ради в судове засідання свого представника не направив.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін, приймаючи до уваги відсутність підстав для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що в засідання не з`явились.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину, посвідченого 05 травня 2016 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Оканенко Т.Є., ОСОБА_1 на праві власності належить 1/4 частина житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказана обставина підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 14 травня 2016 року (а.с. 11-12).

Рішенням Київської районної у м. Полтаві ради від 18 червня 2020 року «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» співвласникам житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за цією адресою площею 1806 кв.м. в користування для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (а.с. 13).

Як підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, 28 серпня 2020 року зареєстровано земельну ділянку площею 0,1806 га., кадастровий номер 5310136400:10:005:0006, адреса: АДРЕСА_1 . Але інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня (а.с.14-18).

Також як підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 19 червня 2024 року, крім ОСОБА_1 співвласниками житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 є:

ОСОБА_4 - на підставі договору дарування, серія та номер 178, виданий 01.09.2020, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Георгієвською Т.В. – 1/4 частини;

ОСОБА_2 - на підставі договору дарування, ВВВ/998324, 18.03.2004, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Башинською Т.В., реєстровий №1027 – 19/100 частин;

ОСОБА_3 - на підставі договору дарування, ВВВ/998324, 18.03.2004, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Башинською Т.В., реєстровий №1027 – 19/100 частин.

При цьому наявними у справі доказами не підтверджується чи є співвласниками будинку за адресою: АДРЕСА_1 інші відповідачі - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та на підставі яких правовстановлюючих документів.

Відповідно, долученими до справи доказами не підтверджується, що вони є належними відповідачами у справі.

Також судом встановлено, що у вказаному домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,1806 га., кадастровий номер 5310136400:10:005:0006 співвласником, ОСОБА_1 , самовільно збудовано об`єкти нерухомого майна: гараж літ. Щ, гараж літ. Т, гараж літ. У.

.

Відповідно до ч.2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Оскільки будівництво спірних гаражів позивачем виконано без одержання необхідних дозволів та проекту, зазначене будівництво є самочинним.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем самовільне будівництво здійснено на земельній ділянці, стосовно якої рішенням Київської районної у м. Полтаві ради від 18 червня 2020 року співвласникам житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за цією адресою площею 1806 кв.м. в користування для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Цільове призначення земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво – для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Як підтверджується висновком експерта №65 за результатами експертного будівельно-технічного дослідження на замовлення ОСОБА_1 від 13 вересня 2023 року, виконаного судовим експертом ОСОБА_10 , на підставі проведених досліджень експерт установив, що конструктивне, об`ємно-планувальне рішення, санітарно-гігієнічні умови, пожежна безпека та інженерне обладнання гаража літ. Щ, гаража літ. Т та гаража літ. У за адресою: АДРЕСА_1 – відповідають будівельно-технічним вимогам, що діють на території України (а.с. 27-43).

Відповідно до ч. 2-5 ст. 376 ЦК України  особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Але позивачем не надано доказів того, що всі співвласники (користувачі) земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 не заперечують проти визнання за ним права власності на самочинно збудовані гаражі.

Так, позивачем не доведено, що відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 є співвласниками будинку за адресою: АДРЕСА_1 та користувачами земельної ділянки за даною адресою.

Крім того, відповідно до роз`яснень, викладених в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 6 "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)" розташовані на земельній ділянці поряд із житловим будинком господарсько-побутові будівлі й споруди: сараї, гаражі, літні кухні тощо відповідно до положень статей 186, 381 ЦК є приналежністю головної речі (будинку). У зв`язку із цим положення частини п`ятої статті 376 ЦК не є підставою для визнання за власником такого житлового будинку самостійного права власності на самочинно побудовані господарсько-побутові будівлі й споруди, що були зведені після набуття ним права власності на будинок чи садибу. Прийняття в експлуатацію таких об`єктів нерухомості має здійснюватися відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у спосіб, визначений Порядком прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24 червня 2011 року № 91 (пункт 27).

Таким чином судом встановлено, що спірні гаражі літ. Щ, літ. Т та літ. У за адресою: АДРЕСА_1 є приналежністю до головної речі – житлового будинку, а відповідно не можуть бути окремими об`єктами права власності.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання права власності на вказані об`єкти самочинного будівництва задоволенню не підлягають.

В задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до задоволених відносно них позовних вимог.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову судовий збір мав би покладатися на позивача.

Але позивач на підставі п. 9 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.

Тому судовий збір у справі необхідно віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 11О, 112, 113 СК України, ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Київської районної у м. Полтави ради, ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5 ,  ОСОБА_6 про визнання права власності на об`єкт самочинного будівництва – відмовити.

Судові витрати у справі зі сплати судового збору віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний термін з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач – позивач – ОСОБА_1 , проживаючий: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

відповідач – Київська районна у м. Полтаві рада, місцезнаходження: м. Полтава, вул. Решетилівська, 1/2, код ЄДРПОУ 05384703,

відповідач – ОСОБА_2 , проживаючий: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ,

відповідач – ОСОБА_3 , проживаюча: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ,

відповідач – ОСОБА_4 , проживаючий: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків судом не встановлено,

відповідач – ОСОБА_5 , проживаючий: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків судом не встановлено,

відповідач – ОСОБА_6 , проживаюча: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Повне судове рішення виготовлено 23 серпня 2024 року.

Головуючий                                                        О.А.Самсонова