П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

                                                                                                 Справа № 2-а-841/2010р.

24 листопада 2010 року                                         Кременецький районний суд Тернопільської області у складі:                              головуючого судді  Коротича І.А ,

                                              за участю секретаря Пелешок Н.В.,

      розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ  УМВС у Рівненській області  про поновлення строків для скасування постанови про адміністративне правопорушення та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-    

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІДПС м.Рівне про поновлення строку на оскарження постанови та скасування постанови  від  11.10.2010 року в справі про адміністративне правопорушення.

В судове засідання позивач не  з’явився, однак від нього надійшла заява про  розгляд справи у його відсутності, позов підтримує.

В судовому засіданні було з’ясовано ,  що відносно позивача було винесено постанову  від 11.10.2010 року та визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП за те, що він 11.10.2010р. о 14 годині 00 хвилин в м. Луцьк по вул..К.Карого керував автомобілем БМВ 530 д.н.з. НОМЕР_1 поїхав регульоване перехрестя прямо зі смуги яка дозволяє рух тільки ліворуч не виконав вимогу дорожнього знака 5.16 напрямки руху по смугах» чим порушив ПДР України.

     Відповідно до статті 280 Кодексу України про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В статті 33 Кодексу України про адміністративне правопорушення значиться, що при накладенні стягнення враховуються: характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Даних норм закону відповідачем дотримано не було, оскільки ним не з’ясовано всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, одночасно з протоколом про адміністративне правопорушення було складено постанову, якою позивача визнано винним у скоєнні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу на місці скоєння правопорушення.  

     Відповідно  до статті 19 Конституції України: “Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України”

     Згідно із статтею 71 КАС України  в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб"єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Однак, відповідач не з’явився в судове засідання та  не  представив суду свої заперечення проти позову. Тому, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

      На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що при винесенні  постанови по справі про адміністративне правопорушення  від 11.10.2010 року   відносно ОСОБА_1, суб’єктом владних повноважень не дотримано вимоги зазначених вище норм, що порушило законні права та інтереси позивача та не надало йому можливості організувати свій захист, її не було повідомлено про день та час розгляду справи, в постанові не наведено на підставі яких доказів позивачку визнано винною у вчиненні порушення, а тому постанову слід скасувати.

     Керуючись статтями 18, 71, 160-163 КАС України,  статтями 254, 280-283,  288, 293 Кодексу України про адміністративне правопорушення, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

     Позов задовільнити.

 Постанову серії АН № 806316 інспектора УДАЇ УМВС України в Рівненській області  від 11.10.2010 року по справі про адміністративне правопорушення передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 - скасувати.

Провадження по адміністративній справі стосовно ОСОБА_1  за ч.1 ст. 122 КУпАП - закрити за відсутністю в її діях такого правопорушення.

      Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

Головуючий: