Справа № 2а-1923/10

                                                                                      ПОСТАНОВА

                                                                                Іменем      України

«17» листопада 2010 року                                 м.Одеса

Приморський  районний суд міста Одеси у складі:

Головуючого   –  судді Суворової О.В.

при  секретарі  – Бондаренко Т.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Одеській області  про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення  ,-

                                                          ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Одеській області  про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення  серії ВН № 07927 від 12.05.2010 року про стягнення штрафу у розмірі 425 гривень, посилаючись на наступні обставини.

12.05.2010 року інспектором ДПС Шатайло А.М. в м. Одеса по  вул. Преображенська при повороті на вул. В. Арнаутська було зупинено автомобіль марки „Опель", д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1  та  складена постанова серії ВН № 079271 про стягнення штрафу у розмірі 425 гривень за здійснення правопорушення, передбаченого ч. 2. ст. 122 КУпАП та за порушення пункту 16.2. Правил дорожнього руху України.

Підставою для зупинки транспортного засобу було здійснення ОСОБА_1 повороту праворуч, при цьому останній не надав перевагу у русі пішоходам, які переходили проїзну частину, на яку ОСОБА_1 повертав.

Позивач , вважаючи зазначену постанову незаконною, звернувся до суду та просить позов задовольнити.

Позивач у судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з’явився, надав заперечення на адміністративний позов, згідно яких встановлено, що відповідач з вимогами позивача не згоден та наполягає на законності оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити. Судом встановлені наступні фактичні обставини на підставі представлених  письмових доказів та пояснень сторін.

Пунктом 2 ч.1 ст.18 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно ч.2 ст.19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.288 КУпАП постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Позивач (особа, до якої було застосовано адміністративне стягнення посадовою особою ДАІ, ОВС, в компетенції яких було вирішення питання щодо накладення адмінстягнення) має можливість звернутися з адміністративним позовом до цієї особи про визнання неправомірним притягнення до адміністративної відповідальності, який повинен розглядатися за нормами КАС України.

Статтею 289 КУпАП передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

В ході судового розгляду встановлено, що 12.05.2010 року інспектором ДПС Шатайло А.М. в м. Одеса по вул. Преображенська при повороті на вул. В. Арнаутська було зупинено автомобіль марки „Опель", д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1  та складена постанова серії ВН № 079271 про притягнення останнього до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень за здійснення правопорушення, передбаченого ч. 2. ст. 122 КУпАП та за порушення пункту 16.2. Правил дорожнього руху України.

Підставою для зупинки транспортного засобу було здійснення ОСОБА_1 повороту праворуч,  при цьому він не надав перевагу у русі пішоходам, які переходили проїзну частину, на яку позивач повертав, що є грубим порушенням п. 16.2 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до п. 16.2 Правил дорожнього руху України на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.

Вимоги цього пункту встановлюють переважне право пішоходів на перехід проїзної частини відносно всіх транспортних засобів, які виконують поворот праворуч або ліворуч.

Однак здійснюючи поворот праворуч позивачем не було дотримано вимог вищезазначеного пункту Правил дорожнього руху України, що в подальшому стало підставою для складання інспектором ДПС протоколу про адміністративне правопорушення

Відповідно до ст. 251  КУпАП  доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Доказом встановлення вини позивача у порушенні правил дорожнього руху являється складений співробітником ДАІ протокол про адміністративне правопорушення, а також подальше винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 12.05.2010 року  позивачу були роз'яснені права, передбачені ст. 63 КУ, 268 КУпАП, про що свідчить підпис у відповідній графі протоколу про адміністративне правопорушення, серед яких є право особи, що притягається до адміністративної відповідальності, надавати письмові пояснення у протоколі та при наявності зазначити свідка, який би міг підтвердити факт не скоєння адміністративного правопорушення. Проте , позивач на підтвердження своїх заперечень таких свідків не зазначив.

Окрім того, порушення Правил дорожнього руху також було зафіксовано на відеокамеру.

Згідно зі ст. 251 КУпАП вказаний відеозапис відноситься до джерел доказів, на підставі яких у встановленому законодавстві порядку посадова особа вирішує питання про наявність складу адміністративного правопорушення та допустимих і належних джерел доказів у справі про адміністративне правопорушення.

У відповідності до п. 28.9. Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС з метою запобігання конфліктним ситуаціям, об'єктивного розгляду справ, а також як допоміжний засіб для попередження протиправних дій та розкриття правопорушень допускається використання фото-, кінозйомки, відеозапису та звукозаписувальної техніки, а під час оформлення матеріалів ДТП воно є обов'язковим.

З наданих відповідачем доказів , а саме диску з відеозаписом,  вбачається, що позивач 12.05.2010 року в м. Одеса скоїв адміністративне правопорушення , передбачене ч. 2 ст. 122  КУпАП. Будь-яких доказів, які б спростували висновок суду, позивач не надав, тому підстав для скасування постанови працівника ДАІ немає.

Керуючись ст.ст. 7, 251, 252, 283, 285, 287,288, 289 КУпАП, ст.ст. 18, 19, 158-163, 167 КАС України, суд -

                                                       ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Одеській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

           Відповідно до ч.2 ст.171-2 КАС України рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

 Суддя                                           О.В.Суворова