№2-414/2007

РІШЕННЯ

24 квітня 2007 p. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області   у складі: головуючей судді Завізіон Т.В.

при секретарі Ніколенко М.В.

з участю прокурора Янюк В.И.

пред-ка органа опеки Тарасюк В.Я.

відповідачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Жовті Води цивільну справу за позовом прокурора м. Жовті Води в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_1 із заінтересованою особою органом, піки та піклування Жовтовдського виконкому про відібрання дитини та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м. Жовті Води 21.03.2007 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 в інтересах її неповнолітньої доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1я та просить постановити судове рішення, яким відібрати дитину у матері, передати її під опіку органу опіки та піклування та стягнути з неї аліменти на утримання дівчинки у розмірі ¼  частини з усіх видів її заробітку на особовий рахунок дитини до її повноліття.

При цьому позивач посилався на те, що перебування та спільне мешкання дитини і матері не можливі та загрожують психічному здоровлю неповнолітньої дитини, оскільки остання відмовляється мешкати разом із матір'ю через психічний стан та засіб життя бабусі, яка мешкає разом із відповідачкою та є її матір'ю. На цьому підґрунті дитина агресивно ставиться до матері та бабусі, відмовляється повертатися до дому, стала проживати у малознайомих людей, пропускати заняття у школі. В грудні 2006 року ОСОБА_2   перебувала на стаціонарному лікування у Дніпропетровській обласній клінічній психіатричній лікарні в з діагнозом обсесивно-компульсивний розлад з нав'язливими думками та розладом поведінки. Але і після проходження лікування взаємовідносини між дитиною та матір'ю є напруженими і в кінці січня 2007 року дитина знову була влаштована у дитяче відділення СМСЧ-9.

У судовому засіданні прокурор підтримав позов у повному обсязі та пояснив суду, що на теперішній час ОСОБА_2знову перебуває у Дніпропетровській обласній клінічній психіатричній лікарні з діагнозом розлад емоцій та поведінки і в розмові з лікарями відмовляється повертатися до дому.

Представник органу опіки та піклування просила позов задовольнити.

Відповідачка позов у судовому засіданні визнавала частково і не заперечувала проти відібрання у неї доньки.

Суд, заслухавши сторони, представника органу опіки та піклування, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає що позов належить задовільнити частково з наступних підстав.

Закон   ч. 1, 2, 4 ст.170 Сімейного Кодексу України    встановив, що :

- Суд може постановити судове рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках передбачених п.п. 2-5 частини 1 ст. 164 цього кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них с небезпечним для її життя, здоров'я та морального виховання. У цьому випадку дитина

передається другому із батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. При задоволенні позову про відібрання дитини від матері батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на утримання дитини.

У судовому засіданні судом встановлено наступне.

Згідно із копією свідоцтва про народження ОСОБА_1є матір'ю неповнолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1я. / а.с.3 /

Відомості про батька дівчинки у свідоцтві про її народження зроблено із слів матері, яка у шлюбі не перебувала, про що свідчить довідка РАЦСу Жовтоводського управління юстиції / а.с, 4 /

Із пояснень відповідачки суд встановив, що вона та її неповнолітня донька ОСОБА_2мешкали і мешкають у квартирі 1 будинку АДРЕСА_1 разом із її матір'ю та бабусею ОСОБА_2- ОСОБА_3, яка перебуває на обліку у лікаря-психіатора. У зв'язку із захворюванням, бабуся, приблизно з 1998 року стала ходить по смітникам, збирать бутилки, ганчір'я, які приносить додому, пре та роздає людям. Однолітки ОСОБА_2, з огляду на таку поведінку її бабці, відсторонилися від дівчинки та не стали із нею спілкуватися. Тому дівчинка, із часом зрозумівши причину такої соціальної ізоляції, стала віддалятися від неї, вимагати позбавитися бабусі та звинувачуючи її у тому, що вона позбавила її дитинства. З часом донька стала вести себе агресивно, висловлювала погрози фізичної розправи не тільки над бабусею, а й над нею. За для влаштування подальшої долі дитини, вона передала її на виховання батькові - ОСОБА_4 і на протязі 2005-6 років ОСОБА_2 мешкала із батьком та його матір'ю - ОСОБА_5 у будинку АДРЕСА_2. Згодом взаємовідносини між ОСОБА_2 та батьком і бабусею також зіпсувалися і вона вимушена була на протязі 2006 року знімати приватне житло та кімнату у гуртожитку, за для того щоб забезпечити ОСОБА_2 житлом, оскільки повертатися жити до дому вона категорично відмовлялася. У серпні 2005 року дитину поставили на облік до лікаря-психіатра, який наблюдає її до теперішнього часу. Донька дедалі ставиться до неї агресивніша, в грудні 2006 року причинила їй тілесні ушкодження, не підкоряється їй, вимагає від неї тільки окремого житла, їжі та грошей, забороняючи їй опікуватися нею в будь-якій іншій спосіб. Остаючись у найманому житлі одна донька стала спілкуватися із асоціальними особами, із якими почала палити та спробувала алкогольні напої. Розуміючи, що долю дитини, яка потребує лікування, необхідно далі влаштовувати вона за власною ініціативою зверталася до міськвно та виконкому, але допомоги останні їй ніякої не надали.

Окрім того, відповідачка пояснила суду, що на фоні розладу здоров'я у дитини, вона також захворіла на нервову хворобу, у зв'язку із чим на теперішній час перебуває на обліку у лікаря-невропотолога та вимушена була звільнитися з роботи. Після звільнення вона встала на облік у міський центр зайнятості, де їй надано статус безробітньої, але будь-якої матеріальної допомоги вона на теперішній час не отримує.

Обставини викладені в судовому засідання відповідачкою знайшли своє підтвердження, як письмовими доказами так і поясненнями свідків.

Так, із довідки лікаря - психіатра / а.с. 19/ вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка мешкає за адресою АДРЕСА_1,перебуває на обліку у цього спеціаліста з 1977 року із діагнозом шизофренія.

Висновок ВКК від 07.03.2007 року підтверджує, що ОСОБА_2Сергіївна потребує постійного лікування та реабілітації у зв'язку із захворюванням ЦНС та розладом психіки та поведінки. / а.с. 24/

Із висновку ВКК від 06.03ю2007 року вбачається, що ОСОБА_1 із лютого 2007 року перебуває на обліку у лікаря-невропотолога із діагнозом неврастенія, декомпенсація.

Із відгуку та клопотання адміністрації середньої шкоди № 12, де навчалася ОСОБА_2/ а.с. 5,6 / вбачається, що мати на протязі всього терміну навчання дитини сер"йозно та відповідально ставилася до розвитку та виховання дитини, регулярно відвідувала батьківські збори, матеріально забезпечувала свою доньку. Через негативне ставлення дитини до бабусі, дівчина стала відмовляться від проживання із матір'ю, мешкала із біологічним батьком, а потім по квартирах, які знімала мати. У цей час ОСОБА_1 кожного дня приходила до шкоди та приносила дитині їжу, забезпечувала сім'ї в яких мешкала дитина продуктами та харчами.

В акті обстеження матеріально-побутових умов життя дитини від 28.02.2007 року / а.с. II зазначено, що квартира 1 в будинку АДРЕСА_1 перебуває у задовільному стані, дитина має окрему кімнату, свій робочий куточок, необхідну одежу, взуття та постільну білизну. У той же час в згаданому акті зазначено, що дитина відмовляється мешкати у цій квартирі із-за бабусі, проявляє до неї та до матері агресію.

Допитаний в судовому засіданні дитячий лікар-психіатр ОСОБА_6. пояснила суду, що ОСОБА_2 дійсно на теперішній час страждає розладом емоцій та поведінки, висловлює ідеї про те, що вона вб'є і матір і бабусю, категорично відмовляється не тільки від проживання із ними, але навіть від спілкування із зазначеними особами. Свідок також пояснила, що мати дитини робила все залежне від неї за для лікування та забезпечення життєдіяльності своєї доньки.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5. підтвердили в судовому засіданні, що ОСОБА_2на протязі двох років мешкала разом із ними, оскільки відмовлялася жити разом із матір'ю. У 2006 році у дитини стало загострюватися психічна хвороба, вона перестала спати по ночах, била себе, відмовлялася від будь-якого контролю з боку дорослих. Свідок ОСОБА_4 також підтвердив, що ОСОБА_2 намагалася через нього змусити мати позбутися бабусі і коли він відмовився розмовляти з відповідачкою на цю тему, дівчина відсторонилася і від нього.

За таких обставин, суд, з урахуванням того, що перебування дитини із матір'ю на теперішній час є не можливим, за для забезпечення життя, здоров'я та навчання дитини, вважає за необхідне постановити судове рішення про відібрання дитини від матері та передачу її під опіку органу опіки та піклування Жовтоводському   виконкому.

Приймаючи рішення про відібрання дитини від матері, суд тим самим не погоджується із рішенням Жовтоводського виконкому №178 від 07.03.2007 року про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав, оскільки воно є необгрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та інтересам самої дитини.

З урахуванням того, що передача дитини під опіку органу опіки та піклування не звільняє батьків від забов'язання щодо її матеріального забезпечення з відповідачки повинні також бути стягнуті аліменти на утримання доньки. Але з урахуванням того, що відповідачка на теперішній час є безробітньою, захворіла на розлад нервової системи, не має будь-яких доходів, опікується своєю хворою матір'ю, суд вважає що аліментні платежі на доньку ОСОБА_2необхідно з неї стягнути у розмірі 20 грн. 00 коп., тобто менше ніж того просив позивач.

З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст.  170,  182,  193 Сімейного кодексу України, у відповідності із ст.ст. 10,11, 121-215   ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов прокурора м. Жовті Води в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_1 із заінтересованою особою органом піки та піклування Жовтовдського виконкому про відібрання дитини та стягнення аліментів -задовольнити частково.

Відібрати у ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки Девладівського кам'яного кар'єру Софіївського району, Дніпропетровської області доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1я та передати її під опіку органу опіки та піклування Жовтоводського міськвиконкому.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1я на її утримання аліменти у розмірі 20 грн. 00 коп. на місяць та стягувати їх у такому розмірі на особистий рахунок № 20522 - на ім'я ОСОБА_2, який відкритий у Жовтоводському відділенні 7787/015 Державного Ощадного Банку України до досягнення дитиною повноліття, починаючи із 21.03.2007 року.

Судові витрати по справі віднести на рахунок держави.

Рішення у частині відібрання дитини та стягнення аліментів у частині платежів за один місяць допустити до негайного виконання.

В задоволенні решти позовних вимог позивачу відмовити у зв'язку з їх безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене Апеляційному суду Дніпропетровської області шляхом подачі через Жовтоводський міський суд на протязі десяти днів - заяви про намір оскаржити судове рішення і наступних двадцяти днів з дня подачі заяви - апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.