Справа № 11-577/10                     Головуючий в 1 інстанції  Клок О.М.

Категорія: ст.286ч.2 КК України             Доповідач в апеляційній інстанції Матат О.В.

 У Х В А Л А

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

м. Луцьк                 26 листопада 2010 року

    Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:

    головуючого судді Матата О.В.,

    суддів Бешти Г.Б., Оксентюка В.Н.,

    з участю прокурора Смолюка Б.С.,

        засудженого ОСОБА_2,

        захисника ОСОБА_3,

        потерпілих  ОСОБА_4, ОСОБА_5,

        ОСОБА_6,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора міста Луцька, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Луцького міськрайонного суду від 22 вересня 2010 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

    Зазначеним вироком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_2, тимчасово проживає в АДРЕСА_1, громадянин України, неодружений, має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, з вищою освітою, працює патологоанатомом Волинського обласного патологоанатомічного бюро, не судимий - засуджений за ч.2 ст.286 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.ст.75, 76 ч.1 п.п.2,3,4 КК України звільнено ОСОБА_2 від призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця свого проживання, роботи; періодично з’являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишено попередній – підписку про невиїзд.

Цивільний позов прокурора Волинської області в інтересах держави в особі Луцької міської клінічної лікарні задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь місцевого бюджету м. Луцька 3691 (три тисячі шістсот дев’яносто одну) гривню, витрачених закладом охорони здоров’я на лікування ОСОБА_6 та ОСОБА_4

Вироком вирішено долю речових доказів та судових витрат.

ОСОБА_2 визнаний винними в тому, що він 24 липня 2010 року, близько 02.45 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, керуючи технічно справним автомобілем «Фольксваген Пассат» д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись по вул. Героїв УПА в м.Луцьку в напрямку с. Жидичин поблизу будинку №75, допустив порушення вимог Правил дорожнього руху, а саме, п. 12.3, який вимагає, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди, проявив безпечність та неуважність, в момент об’єктивного виявлення автомобіля НОМЕР_2, який стояв припаркований біля правого краю проїзної частини, не вжив негайних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та скоїв зіткнення з ним. В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля «Фольксваген Пассат» ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження, від яких настала смерть, а пасажири ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 отримали тілесні ушкодження, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров’я.

В апеляції на вирок суду помічник прокурора міста Луцька, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції просить вирок суду щодо ОСОБА_2 в частині призначення покарання скасувати та постановити новий вирок. Призначити покарання ОСОБА_2 за ч.2 ст.286 КК України у виді 5 (п’яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на 3 (три) роки.

    В запереченнях на апеляцію прокурора потерпілі ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 просять її залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду щодо ОСОБА_2 без зміни. Вважають, що судом при призначенні покарання засудженому прийнято до уваги те, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності за вчинення необережного злочину, позитивно характеризується за місцем роботи, трудовий колектив, де працює підсудний, клопоче щоб не позбавляти його волі,  має на утриманні непрацездатного батька 1933 року народження та неповнолітню дитину 1993 року народження. Просять звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання, застосувавши ст.75 КК України.

    Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку та доводи апеляцій, прокурора, який апеляцію підтримав, засудженого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3 та потерпілих, які апеляцію заперечили, просили ворок суду залишити без зміни, перевіривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку про необхідність залишення апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду від 22 вересня 2010 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.

У відповідності з ст.65 КК України, п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання, а також з врахуванням наслідків, що настали, та ставленням винного до своїх дій.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції підставно призначив ОСОБА_2 покарання з застосуванням ст.ст.75, 76 КК України. Пом’якшуючими обставинами визнав щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та часткове добровільне відшкодування потерпілим завданих злочином збитків.

    Обставиною що обтяжує покарання визнав вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

    Суд при призначенні покарання ОСОБА_2 врахував те, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності за вчинення необережного злочину, позитивно характеризується за місцем роботи, трудовий колектив, де він працює, клопоче щоб не позбавляти його волі, має на утриманні непрацездатного батька 1933 року народження та неповнолітню дитину 1993 року народження. Враховані також думки потерпілих, які просили не позбавляти ОСОБА_2 волі.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що виправлення і перевиховання ОСОБА_2 можливе без ізоляції його від суспільства.

Призначене засудженому покарання є необхідне та достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію помічника прокурора міста Луцька, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду від 22 вересня 2010 року щодо ОСОБА_2 -  без зміни.

Головуючий /підпис/ Матат О.В.,

Судді /підписи/ Бешта Г.Б., Оксентюк В.Н.,

Згідно оригіналу:

Суддя апеляційного суду

Волинської області                               О.В.Матат