Справа № 2а-723/10

 ПОСТАНОВА

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2010 року  Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в  складі :

           головуючого судді – Присакар О.Я.,

           при секретарі – Горбуновій Х.М.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконкомі Ларжанської сільської ради Ізмаїльського району про встановлення відсутності компетенції та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач  звернувся  до суду з позовними вимогами до адміністративної комісії при виконкомі Ларжанської сільської ради Ізмаїльського району про встановлення відсутності компетенції та скасування постанови, посилаючись на те, що адміністративна комісія при виконкомі Ларжанської сільської ради Ізмаїльського району вийшла за межі своєї компетенції при винесенні постанови від 07.04.2010 року про накладання на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 85 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 53-1 КУпАП та просить скасувати вищезазначену постанову.    

В судове засідання позивач не з’явився, сповіщений належним чином. До суду від представника позивача, ОСОБА_2, надійшла заява з проханням розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити позов.

В судовому засіданні представник відповідача, адміністративної комісії при виконкомі Ларжанської сільської ради Ізмаїльського району, позовні вимоги визнала частково, а саме зазначила, що адміністративна комісія при виконкомі Ларжанської сільської ради Ізмаїльського району не мала компетенції при винесенні постанови від 07.04.2010 року відносно ОСОБА_1, однак ОСОБА_1 дійсно самовільно зайняв земельну ділянку.

Вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши  матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає  задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на  постанову  по справі про адміністративне правопорушення  може  бути  подано  протягом  десяти  днів  з  дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо  якої  винесено  постанову, може  бути  поновлено  органом  (посадовою  особою),   правомочним розглядати скаргу.  

У судовому засіданні встановлено, що позивачем був пропущений строк для звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки про винесення постанови від 07.04.2010 року позивачу стало відомо після відкриття виконавчого провадження та винесення відповідної постанови від 26.05.2010 року, яку позивачем отримано 29.05.2010 року.

Таким чином, суд визнає причину пропуску строку для звернення до суду поважною та  вважає за необхідне поновити строк для звернення до суду з адміністративним позовом.

    Судом встановлено, що 07.04.2010 р. адміністративною комісією при виконкомі Ларжанської сільської ради Ізмаїльського району відносно ОСОБА_1 було винесено постанову, якою він був притягнутий до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП  та накладене адміністративне  стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85 гривень.

    Згідно ст. 214 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах сільських селищних, міських рад вирішують усі справи про адміністративні правопорушення, за винятком віднесених цим Кодексом до відання інших органів (посадових осіб).

Відповідно до вимог статті 238-1 КУпАП органи державного контролю за використанням та охороною земель розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства у сфері використання та охорони земель ( статті 52-56 та 188-5 КУпАП).    

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності, за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП, яке виразилося в навмисному скоєнні самозахвату земельної ділянки, яка належить сільській раді, огорожу зняти відмовився.

Згідно рішення Ларжанської сільської ради № 135 від 26.11.1996 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність громадянам для обслуговування житлового будинку», ОСОБА_1 була передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,32 га для обслуговування житлового будинку.

Таким чином, оскільки до компетенції органів державного контролю за використанням  та охороною земель відноситься розгляд справ про адміністративні правопорушення, пов’язаних з порушенням законодавства у сфері використання та охорони земель, внаслідок чого адміністративна комісія при виконкомі Ларжанської сільської ради Ізмаїльського району не мала компетенції приймати постанову від 07.04.2010 року відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП. Крім цього, факт відсутності компетенції при прийнятті постанови не заперечувався представником позивача.

    Враховуючи вищезазначене порушення, суд приходить до висновку, що постанова адміністративної комісії при виконкомі Ларжанської сільської ради Ізмаїльського району від 07.04.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85 гривень підлягає скасуванню, а  провадження по справі підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.    

Керуючись ст.ст. 53-1, 218, 238-1, 245, 251, 256, 280, 283 КУпАП, ст.ст. 6, 9-11, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

            Адміністративний позов ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконкомі Ларжанської сільської ради Ізмаїльського району про встановлення відсутності компетенції та скасування постанови – задовольнити.

    Встановити відсутність компетенції адміністративної комісії при виконкомі Ларжанської сільської ради Ізмаїльського району по прийняттю постанови від 07.04.2010 року про накладання на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 85 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 53-1 КУпАП.

    Скасувати постанову від 07.04.2010 року адміністративної комісії при виконкомі Ларжанської сільської ради Ізмаїльського району про  накладання на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 85 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП.

    Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя