Справа № 2-3845 / 10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

   23 листопада 2010 р.                                                                                                          м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді     Коробенко С.В.

при секретарі              Бусленко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства Акціонерний банк «Старокиївський Банк» до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2010 року ВАТ АБ «Старокиївський Банк» звернулось в суд із зазначеним позовом до відповідача з вимогою про стягнення з неї заборгованості в розмірі 292 633,50 гривень.

Посилається на те, що 07.02.2008 року Акціонерний банк «Старокиївський банк» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір №32/980/К/006 (Договір 1).

З умовами Договору 1 Відповідачу було надано кредит в сумі 1 000 000 (один мільйон) гривень 00 копійок, з терміном погашення до 06 серпня 2008 року включно.

Відповідно до умов Додаткової угоди №1 від 07.02.2008 року до Договору 1, строк дії Договору 1 було продовжено до 03.10.2008 року та встановлено процентну ставку у розмірі 24% річних.

21.03.2008 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Кредитний договір №32/980/К/029 (Договір 2).

За умовами Договору 2 Відповідачу було надано кредит в сумі 1 000 000 (один мільйон) гривень 00 копійок з терміном погашення боргу до 15 січня 2009 року включно.

Всупереч умовам зазначених Договорів Відповідач свої зобов'язання не виконала, в результаті чого Позивач змушений був звернутися до суду за захистом своїх прав. Так, 01.12.2008     року Позивач звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з
позовною заявою про стягнення боргу за кредитним договорами, процентів, пені, штрафів за несвоєчасне виконання зобов'язань. Ціна позову становила 2 782 895 (два мільйони сімсот вісімдесят дві тисячі гривень вісімсот дев'яносто п'ять) гривень 65 копійок. Тобто ціна позову включала  заборгованість Відповідача по Договору 1, Договору 2 станом на 25.11.2008 року.

03.03.2009     року було постановлено заочне рішення по справі, яким позов було задоволено. Станом на 27.07.2010 року заборгованість по Договору 1, Договору 2 продовжувала існувати, оскільки Відповідач на той час так і не виконала повністю свої зобов'язання.

У зв'язку з цим Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості, яка додатково виникла за період користування кредитом Відповідачем з 13.04.2010р. по 26.07.2010р., і яка складає 292 633,5 гривень.

У судовому засіданні представник Позивача позов підтримав, просив суд його задовольнити.

Представники Відповідача та третьої особи по справі у судовому засіданні проти позову заперечували, мотивуючи свою позицію наступним. Так, заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 03.03.2009р. було скасоване ухвалою суду від 30.07.2010р. А рішенням суду від 15 жовтня 2010 року у задоволенні позову було відмовлено у зв'язку з тим, що Відповідач добровільно погасила усю заборгованість. При цьому Позивач надав Відповідачу довідку про те, що Банк не має жодних претензій до ОСОБА_1 щодо виконання рішення Солом'янського райсуду від 03.03.2009р. Зокрема Відповідач  вказує, що виплатила повністю заборгованість в розмірі 2783895,65 гривень до 21.09.2010р.

З огляду на викладені обставини представники Відповідача вважають, що оскільки Позивач не скористався своїм правом збільшити розмір позовних вимог у першій справі, це можна розцінити як відмову від позову. А подання нового позову фактично до тієї ж сторони, про той самий предмет і з тих же підстав є необґрунтованим.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 07 лютого 2008 року між Відкритим акціонерним товариством Акціонерний банк «Старокиївський Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №32/980/К/006 (Договір 1), відповідно до умов якого Відповідач отримала у Позивача кредит у сумі 1 000 000,00 гривень строком до 03 жовтня 2008 року зі сплатою відсотків у розмірі 24% річних (з урахуванням додаткової угоди №1). (а.с. 10-15).

21 березня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством Акціонерний банк «Старокиївський Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №32/980/К/029 (Договір 2), відповідно до умов якого Відповідач отримала у Позивача кредит у сумі 1 000 000,00 гривень строком до 15 січня 2009 року зі сплатою відсотків у розмірі 23% річних.

Відповідно до умов укладених договорів банк зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та платити проценти за користування ним.  

В порушення умов Кредитних договорів Відповідач належним чином взяті на себе зобов’язання не виконувала та станом на 25 листопада 2008 року мала заборгованість по договорах в розмірі 2 782 895,65 грн, у зв'язку з чим Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення зазначеної заборгованості.

Заочним рішенням від 03.03.2009р. позовні вимоги ВАТ АБ «Старокиївський Банк» були задоволені.

Станом на 26.07.2010р. заборгованість у повному обсязі Відповідачем не була погашена, що спричинило виникнення додаткової заборгованості в розмірі 292 633,5 грн за період користування Відповідачем кредитними коштами з 13.04.2010р. по 26.07.2010р.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 30.07.2010р. заочне рішення від 03.03.2009р. було скасоване, а справу призначено для нового розгляду.

Рішенням суду від 15 жовтня 2010 року №2-3135-1/10 у задоволенні позову ВАТ АБ «Старокиївський Банк» було відмовлено у зв'язку з тим, що Відповідач фактично виконала усі позовні вимоги добровільно, тобто сплатила заборгованість, яка утворилась за нею станом на 25.11.2008р.

Разом з тим даний факт не свідчить про те, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості, яка утворилась за період з 13.04.2010р. по 26.07.2010р., є необґрунтованими.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Із п. 2.5. Договору 1, п. 2.5. Договору 2 вбачається, що проценти за користування кредитом нараховуються у валюті кредиту щомісячно в останній робочий день місяця на фактичну заборгованість по Кредиту, за період з першого по останній день поточного місяця та в день остаточного погашення заборгованості за Кредитом.

Отже, зобов'язання Відповідача зі сплати суми основного боргу, суми відсотків за користування кредитними коштами, пені за несплату основного боргу, пені за несплату відсотків за користування кредитними коштами, штрафу за несплату основного боргу, штрафу за несплату відсотків за користування кредитними коштами продовжували існувати і після того, як Позивач подав перший позов 01 грудня 2008 року.

Предметом розгляду у справі № 2-3135-1/10 була заборгованість, яка утворилась  за Відповідачем станом на 26.11.2008р. Предметом же розгляду даної справи є заборгованість, яка утворилась в період з 13.03.2010р. по 26.07.2010р., оскільки в цей період Відповідач продовжувала користуватись кредитними коштами, її зобов'язання за договорами 1 та 2 не були виконані, а тому вона зобов'язана сплатити за це відповідні платежі на умовах договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Розрахунок суми заборгованості ОСОБА_1 по кредитним договорам наданий суду відповідає вимогам закону, враховує усі платежі, здійснені Відповідачем в порядку виконання своїх зобов'язань.

Посилання представників Відповідача на те, що Позивач повинен був заявити про збільшення розміру позовних вимог саме у справі №2-3135-1/10, а не подавати новий позов, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки, по-перше, це є правом Позивача, а по-друге, станом на день подання даного позову не скасованим було заочне рішення від 03.03.2009р., що позбавляло можливості Позивача заявити в ній про збільшення розміру позовних вимог.

З урахуванням задоволення позову, стягненню з Відповідача в також підлягають судові витрати в розмірі 1700,00 гривень та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Керуючись статтями 526, 625, 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 79, 88, 110, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :  

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства "Акціонерний банк «Старокиївський Банк" заборгованість в сумі 292 633 гривень 50 копійок (двісті дев'яносто дві тисячі шістсот тридцять три грн. 50 коп.), 1700 гривень державного мита та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

              Суддя: