Справа № 1-914
2010 рік
ВИРОК
Іменем України
Місто Київ
24 листопада 2010 року
Деснянський районний суд м.Києва в складі :
головуючого – судді Котовича О.Л.,
при секретарі Двірко Т.В.,
з участю прокурора Сандиги М.В.,
захисника ОСОБА_2,
потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4,
представників потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_5,
представника цивільного відповідача ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за звинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, громадянина України, не одруженого, освіта середня, працюючого монтажником в ТОВ ”Мікол” (ідентифікаційний код 21570210), зареєстрованого і проживаючого в АДРЕСА_1, не судимого,
в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
ВСТАНОВИВ :
Підсудний ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 біля 23 годин 25 хвилин в м.Києві керував транспортним засобом – автомобілем марки ”Опель-Вектра” з номерним знаком НОМЕР_1, рухався від проспекту Лісового в напрямку шляхопроводу біля ринку ”Юність” вулицею Братиславською і там проти будинку № 34 порушив правила безпеки дорожнього руху, а саме :
порушив пункт 1.5 Правил дорожнього руху, який вимагає від учасників дорожнього руху своїми діями або бездіяльністю не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, не загрожувати життю або здоров’ю громадян, не завдавати матеріальних збитків,
порушив підпункт ”б” пункту 2.3 Правил дорожнього руху, який вимагає від водія для забезпечення безпеки дорожнього руху бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі,
порушив підпункт ”а” пункту 19.1 Правил дорожнього руху і у темну пору доби рухався з виключеними фарами ближнього (дальнього) світла,
порушив пункт 10.1 Правил дорожнього руху і при розвороті в протилежному напрямку не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху,
порушив пункт 10.3 Правил дорожнього руху і при перестроюванні в крайню ліву смугу для розвороту в протилежному напрямку не дав дорогу автомобілю марки ”ВАЗ-21013” з номерним знаком НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, який рухався позаду в попутному напрямку по тій смузі, на яку мав намір перестроїтись ОСОБА_7,
що призвело до зіткнення згаданих автомобілів в крайній лівій смузі.
В результаті зіткнення водій автомобіля марки ”ВАЗ-21013” з номерним знаком НОМЕР_2 ОСОБА_4 і його пасажир ОСОБА_8 отримали тілесні ушкодження :
ОСОБА_4 – середньої тяжкості тілесні ушкодження : закриті переломи бічної маси крижі (неповний) зліва, вертлюжної западини справа, лонної та сідничної кісток зліва, легкі тілесні ушкодження : рвані рани підборіддя та правого колінного суглобів, множинні садна обличчя, рук, грудної клітки, колін, гомілок,
ОСОБА_8 – тяжкі тілесні ушкодження : повний розрив зв’язкового апарату атланто-потиличного зчленування, повний розрив мозку на межі між спинним та довгастим, крововилив під м’яку мозкову оболонку мозочка, довгастого мозку та моста, середньої тяжкості тілесне ушкодження у вигляді перелому правої плечової кістки, легкі тілесні ушкодження у вигляді саден, ран, синців тіла і помер на місці від розриву атланто-потиличного зчленування з ушкодженням спинного і довгастого мозку,
а вказані наслідки, які настали, перебувають у причинному зв’язку з порушенням підсудним ОСОБА_7 правил безпеки дорожнього руху.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 вину визнав повністю, не заперечував порушення вимог Правил дорожнього руху і наслідки цих порушень, кваліфікацію злочину і доведеність вини та показав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 біля 23 годин 25 хвилин в м.Києві він керував власним автомобілем ”Опель-Вектра” з номерним знаком НОМЕР_1, із швидкістю біля 60 кмгод рухався вулицею Братиславською від проспекту Лісового в напрямку станції метро ”Чернігівська”, не доїзжаючи приблизно 300 м до шляхопроводу біля ринку ”Юність”, під яким є місце для розвороту, вирішив розвернутись через подвійну осьову лінію горизонтальної розмітки. Для цього він зменшив швидкість до 30 кмгод, виключив фари і габаритні вогні, щоб не привернути увагу працівників ДАІ, і почав здійснювати розворот з правої крайньої смуги руху. В ліве дзеркало заднього виду він бачив на третій смузі руху на відстані біля 500 м позаду попутний автомобіль, але сподівався на безпечність свого маневру і думав закінчити розворот до наближення попутного автомобіля. Коли він під прямим кутом наблизився до осьової лінії горизонтальної розмітки для здійснення розвороту, він відчув удар зліва і втратив свідомість.
Крім визнання підсудним вини вона доведена в ході судового слідства показаннями потерпілих, свідка, даними огляду місця пригоди, висновками експертів, іншими документами і матеріалами справи.
Так, потерпілий ОСОБА_4 в суді показав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 біля 23 годин 25 хвилин в м.Києві він керував автомобілем ”ВАЗ-21013” з номерним знаком НОМЕР_2, рухався від проспекту Лісового в напрямку шляхопроводу біля ринку ”Юність” вулицею Братиславською по крайній лівій смузі із швидкістю біля 60 кмгод. На пасажирському сидінні попереду в салоні його автомобіля знаходився ОСОБА_8 Автомобіль був обладнаний ременями безпеки, але він і пасажир пристебнуті не були. Приблизно за 15-20 метрів попереду він раптово побачив перпендикулярно до себе автомобіль з виключеними фарами і габаритними вогнями, загальмував, хотів виїхати на вільну зустрічну смугу, але внаслідок короткої відстані уникнути зіткнення не вдалось і він від удару втратив свідомість. Прийшов до тями він на задньому сидінні свого автомобіля, куди його закинуло від удару. ОСОБА_8 без свідомості залишився на своєму сидінні. Його автомобіль знаходився на зустрічній смузі руху біля відбійника і був розташований в напрямку проспекту Лісового.
Потерпілий ОСОБА_3 в суді показала, що його єдиний 23-річний син ОСОБА_8 загинув внаслідок ДТП ІНФОРМАЦІЯ_2 на вул.Братиславській в м.Києві. Підсудний ходив на місці пригоди в одних шортах з голим торсом. Підсудний відшкодував йому витрати на поховання сина і встановлення надгробного пам’ятника.
Свідок ОСОБА_9 показала в суді, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в темну пору доби вона гуляла з собакою на парній стороні вул.Братиславської проти будинку № 34 і на її очах темний автомобіль з крайньої правої смуги почав раптово розвертатись і зіткнувся з червоним автомобілем ”ВАЗ”, який декілька разів перекинувся і зупинився на її стороні біля бордюру. Потім вона бачила на місці ДТП підсудного, який намагався домовитись з працівниками ДАІ.
Крім показань потерпілих і свідка вина ОСОБА_7 також доведена :
протоколом огляду місця події із схемою і фотознімками, за якими дорожнє покриття на місці ДТП горизонтальне пряме асфальтобетонне сухе чисте для двох напрямків руху з трьома смугами руху в кожному напрямку шириною 16,3 м в напрямку руху автомобілів учасників ДТП і шириною 13,8 м в протилежному напрямку, з суцільною подвійною смугою горизонтальної розмітки; відстань видимості з робочого місця водія при включених фарах ближнього світла становить 150 м; слід шини від гальмування автомобіля ”ВАЗ” має довжину 8,2 м і розташований в лівій крайній смузі під кутом до розділяючої смуги, починається на відстані 1,4 м від неї і закінчуючись на відстані 0,3 м від неї; далі на цій же смузі в напрямку руху автомобілів і потім на зустрічній смузі розташовані подряпини асфальту під кутом до краю проїзної частини; в кінці подряпин в першій смузі руху розташований автомобіль ”ВАЗ” в напрямку пр.Лісового, за ним на відстані 2,6 м на асфальті – труп чоловіка; автомобіль ”Опель” розташований в крайній лівій смузі в напрямку його руху до зіткнення, попереду нього на відстані 11,5 м знаходиться лобове скло автомобіля ”ВАЗ”, на місці ДТП зафіксовано численні осколки скла, уламки пластмаси, витік рідини від автомобілів, фрагменти червоної фарби, автомобіль ”ВАЗ” має пошкодження переважно передньої правої частини, автомобіль ”Опель” має пошкодження переважно передньої лівої частини \а.с.13-28\,
висновком експерта, за яким ОСОБА_8 отримав тяжкі тілесні ушкодження – повний розрив зв’язкового апарату атланто-потиличного зчленування, повний розрив мозку на межі між спинним та довгастим, крововилив під м’яку мозкову оболонку мозочка, довгастого мозку та моста, середньої тяжкості тілесне ушкодження – перелом правої плечової кістки, легкі тілесні ушкодження – садна, рани і синці тіла, при цьому різані рани обличчя утворились від дії предметів з ріжучими властивостями (осколків скла при ДТП), садна колін та обличчя, синці обличчя та грудей, рани губи, шиї, правої руки, перелом правої плечової кістки – утворились від дії твердих предметів, можливо деталей салону автомобіля при ДТП, тяжкі тілесні ушкодження утворились внаслідок різкого згинання голови при знаходженні в салоні автомобіля при ДТП ІНФОРМАЦІЯ_2, смерть ОСОБА_8 настала від розриву атланто-потиличного зчленування з ушкодженням спинного і довгастого мозку \а.с.52-54\,
висновком експерта, за яким ОСОБА_4 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження – закриті переломи бічної маси крижі (неповний) зліва, вертлюжної западини справа, лонної та сідничної кісток зліва, легкі тілесні ушкодження – рвані рани підборіддя та правого колінного суглобів, множинні садна обличчя, рук, грудної клітки, колін, гомілок, які спричинені тупим (ми) предметом (ми), могли утворитись ІНФОРМАЦІЯ_2 при транспортній травмі в салоні автомобіля, що рухався, при зіткненні його з перешкодою \а.с.65-67\,
протоколом відтворення обстановки і обставин події, за яким ОСОБА_7 на місці показав про обставини ДТП \а.с.72-79\,
протоколом відтворення обстановки і обставин події, за яким свідок ОСОБА_10 на місці показав про обставини ДТП \а.с.91-96\,
протоколом відтворення обстановки і обставин події, за яким свідок ОСОБА_9 на місці показала про обставини ДТП \а.с.101-108\,
висновком експерта, за яким в дорожній ситуації, що склалась безпосередньо перед ДТП, водій ОСОБА_4 повинен був керуватися вимогами пунктів 12.2, 12.3 ПДР, він не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем ”Опель” шляхом застосування екстреного гальмування, в його діях з технічної точки зору не вбачається невідповідностей вимогам пунктів 12.2, 12.3 ПДР; водій ОСОБА_7 в дорожній ситуації, що склалась безпосередньо перед ДТП, повинен був керуватися вимогами пунктів 12.2, 10.1, 10.3 ПДР, в його діях з технічної точки зору вбачається невідповідність вимогам пунктів 10.1, 10.3 ПДР \а.с.130-137\,
свідоцтвом, за яким автомобіль ”Опель-Вектра” з номерним знаком НОМЕР_1 належить ОСОБА_7 \а.с.156\,
протоколом огляду з фотознімками, яким зафіксовано пошкодження автомобіля ”ВАЗ-21013” з номерним знаком НОМЕР_2 \а.с.34, 36-38\,
протоколом огляду з фотознімками, яким зафіксовано пошкодження автомобіля ”Опель-Вектра” з номерним знаком НОМЕР_1 \а.с.39, 41-44\,
прилученим до справи в якості речового доказу автомобілем ”ВАЗ-21013” з номерним знаком НОМЕР_2 \а.с.35\.
прилученими до справи в якості речового доказу автомобілем ”Опель-Вектра” з номерним знаком НОМЕР_1 \а.с.40\.
Таким чином, суд вважає доведеними викладені в установчій частині вироку обставини злочину, вчиненого ОСОБА_7, які ним не оспорюються і підтверджені сукупністю інших досліджених судом доказів.
Порушення підсудним ОСОБА_7 правил безпеки дорожнього руху при керуванні транспортним засобом, що спричинили смерть ОСОБА_8 і потягли середньої тяжкості тілесні ушкодження ОСОБА_4, суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України.
При призначенні покарання підсудному суд враховує обставини, тяжкість, суспільну небезпечність, тяжкі наслідки злочину, кількість потерпілих, необережну форму вини, молодий 27-річний вік ОСОБА_7, який раніше не судимий і вперше притягується до кримінальної відповідальності, працює, характеризується позитивно, вживав заходів до відшкодування завданої шкоди, відсутність обтяжуючих покарання обставин, щире каяття як пом’якшуючу покарання обставину, і призначає покарання у вигляді позбавлення волі, яке ОСОБА_7 має відбувати в ізоляції від суспільства протягом строку необхідної достатності для забезпечення наступної реабілітації у суспільстві і можливості особисто відшкодувати потерпілим заподіяну шкоду, з додатковим покаранням у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Речовий доказ автомобіль ”ВАЗ-21013” з номерним знаком НОМЕР_2 підлягає поверненню власнику ОСОБА_11 \а.с.85\.
Речовий доказ автомобіль ”Опель-Вектра” з номерним знаком НОМЕР_1 повернутий слідчим власнику на досудовому слідстві і тому суд його долю не вирішує.
З підсудного підлягають стягненню на користь експертної установи судові витрати в справі за час досудового слідства в сумі 1114 гривень 56 копійок (вартість експертизи) \а.с.137\.
Вирішуючи цивільні позови потерпілих про стягнення матеріальної і моральної шкоди, вислухавши при цьому доводи позивачів і їх представників, заперечення представника цивільного відповідача, дослідивши надані сторонами докази, суд виходить з наступного :
підсудний ОСОБА_7 під час ДТП правомірно володів і керував на підставі свідоцтва про реєстрацію джерелом підвищеної небезпеки – автомобілем марки ”Опель-Вектра” з номерним знаком НОМЕР_1,
вчинення злочину ОСОБА_7 доведено судовим слідством, підсудний визнав слушність цивільно-правових вимог потерпілих і оспорює лише суму заподіяної позивачам моральної шкоди,
вимоги потерпілого ОСОБА_4 про солідарне стягнення з підсудного і ЗАТ ”Міська страхова компанія” витрат на придбання ліків не ґрунтуються на законі, оскільки згідно ст.1195 ЦК України такі витрати потерпілому зобов’язана відшкодувати особа, яка завдала шкоди ушкодженням здоров’я, тобто, підсудний, який позов в цій частині визнав, а вимоги потерпілого документально підтверджені касовими чеками на суму 1200 гривень 02 копійки,
вимоги потерпілого ОСОБА_4 про солідарне стягнення з підсудного і ЗАТ ”Міська страхова компанія” вартості пошкодженого в результаті ДТП автомобіля позивача на суму 9941 гривня 97 копійок і вартості товарознавчого дослідження в сумі 1000 гривень не ґрунтуються на законі, оскільки згідно ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, тобто, підсудним, який позов в цій частині визнав, а вимоги потерпілого підтверджені висновком експерта і квитанцією до прибуткового касового ордера,
незважаючи на те, що позивачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не проходили спеціального психологічного дослідження для визначення розміру завданої їм моральної шкоди, відповідно, від смерті ОСОБА_8 і від ушкодження здоров’я, суд вважає доведеними і підлягаючими відшкодуванню моральні страждання потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які вони оцінили, відповідно, в 500000 гривень і 100000 гривень, оскільки у суду немає підстав сумніватися, що саме такий грошовий еквівалент в даному конкретному випадку мають моральні страждання позивача ОСОБА_3 від загибелі, поховання і безповоротної втрати єдиного сина, порушення в результаті цього нормального перебігу життя, зміни якості життя і сімейних зв’язків, і моральні страждання позивача ОСОБА_4 від отриманих тілесних ушкоджень, фізичного болю, тривалого лікування, прикутості до ліжка, пересування до цього часу на милицях, порушення нормального перебігу і якості життя, при цьому позовні вимоги кожного з позивачів не виходять за розумні межі і суд вважає їх справедливими,
з боку підсудного було відшкодовано позивачу ОСОБА_8 матеріальну шкоду в сумі 39750 гривень на поховання сина і спорудження надгробного пам’ятника, а тому ця сума не враховується судом при стягненні моральної шкоди,
з боку підсудного було відшкодовано позивачу ОСОБА_4 5000 гривень і ця сума враховується судом при стягненні матеріальної шкоди.
В зв’язку з викладеним, цивільні позови потерпілих суд задовольняє з врахуванням отриманого потерпілим ОСОБА_4 відшкодування і стягує з підсудного доведені позивачами суми згідно вимог ст.ст.22, 23, 1166, 1167, 1187, 1195 ЦК України.
Цивільний позов прокурора про відшкодування коштів, витрачених закладом охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4, суд задовольняє і стягує з підсудного 1549 гривень 52 копійки, оскільки вимоги прокурора ґрунтуються на ст.1206 ЦК України, підсудний позов визнав, витрати Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги на лікування потерпілого підтверджені прилученою до позову довідкою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ :
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, і призначити йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк три роки.
Строк відбуття покарання ОСОБА_7 обчислювати з 24 листопада 2010 року.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_7 змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту з утриманням в Київському слідчому ізоляторі Державного департаменту України з питань виконання покарань і взяти ОСОБА_7 під варту в залі суду.
Речовий доказ автомобіль ”ВАЗ-21013” з номерним знаком НОМЕР_2 повернути ОСОБА_11
Стягнути з ОСОБА_7 :
на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м.Києві – 1114 гривень 56 копійок судових витрат в справі за час досудового слідства (вартість експертизи),
на користь ОСОБА_3 – 500000 гривень моральної шкоди,
на користь ОСОБА_4 – 7141 гривню 99 копійок матеріальної шкоди і 100000 гривень моральної шкоди,
на користь Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги – 1549 гривень 52 копійки, витрачені закладом охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4
Апеляція на вирок може бути подана через місцевий суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим – в той же строк з часу вручення копії вироку.
Головуючий :